Рішення

від 31.03.2015 по справі 908/646/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/20/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015 Справа № 908/646/15-г

за позовом Приватного підприємства "Фірма Вінтер" (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 22)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (69050, АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Зубкова Л.М. - довіреність б/н від 27.02.2015 р.;

від відповідача : ОСОБА_1 - Свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1

від 11.02.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма Вінтер", м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя заборгованості за договором оренди № 18-12/13 від 27.12.2013 р. в розмірі 9943,15 грн., з яких: сума 9000,00 грн. - заборгованість з орендної плати; сума 943,15 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 610, 611, 624, 759, 762, 782 ЦК України та умови договору оренди № 18-12/13 від 27.12.2013 р. Вказує, що відповідач орендну плату за період з березня 2014 р. по липень 2014р. (включно) не сплатив, у зв'язку з чим, у нього утворився основний борг за вказаний період в сумі 9000,00 грн., що потягло за собою нарахування пені на підставі п.п.8.1.2 Договору оренди. При цьому, позивач вказує, що дія договору оренди припинена з 01.08.2014 р. Просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/646/15-г, розгляд якої призначено на 03.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 р.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - у письмовому відзиві проти позову заперечив. Вказав, що орендні платежі (орендна плата в розмірі 3000,00 грн. за місяць та плата за комунальні послуги), сплачувались ним особисто директору ПП «Фірма «Вінтер» Лінецькому Д.П. готівковими коштами. При цьому, відповідач зазначив, що 25.04.2014 р. ним було передано Лінецькому Д.П. суму 3600,00 грн. та 27.06.2014 р. суму 4000,00 грн. Будь-яких належних платіжних документів відповідачу позивачем не надавалось. Зауважив, що при передачі ключів від орендованого приміщення, позивачем була надана відповідачу відомість про оплату за оренду. За підрахунками відповідача, його заборгованість за Договором складає суму 4130,00грн., з яких - 3200,00 грн. сума орендної плати та 930,00 грн. - сума комунальних послуг. Відповідач в судових засіданнях підтримав доводи відзиву на позов.

Присутній у судовому засіданні представник позивача проти доводів відповідача заперечив. Надав письмове пояснення, згідно якого, в розмові з директором ПП «Фірма «Вінтер» Лінецьким Д.П., останній пояснив, що ніяких інших платежів з боку ПП ОСОБА_1, крім тих, що зазначені в позовній заяві та додатках, а саме за січень-лютий 2014 р., не було і до теперішнього часу, з березня по липень 2014 р. включно, оплата з боку відповідача не відбувалась.

В судовому засіданні 31.03.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали свідчать, що 27.12.2013 року між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) було укладено договір № 18-12/13 оренди нежитлового приміщення та швейного устаткування (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 89,0 кв.м. та швейне устаткування.

Термін оренди складає два роки 11 місяців (з 01.01.2014 р. по 30.11.2016 р.) з моменту прийняття об'єкта, що орендується (пункт 3.1).

Пунктом 3.4 Договору узгоджено, що Орендодавець має право на припинення дії договору в разі систематичної (протягом 2-х місяців) несплати орендної плати.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується складає 1800,00 грн. за місяць.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця (п. 4.2 Договору).

Згідно із п. 5.1 Договору передання-приймання об'єкта, що орендується, здійснюється Сторонами за актом, який підписується обома Сторонами.

Пунктом 8.1.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно долученого до матеріалів справи Акта приймання-передачі, об'єкт оренди по Договору був переданий Орендодавцем у користування Орендарю - 27.12.2013 р.

У 2014 році відповідач користувався об'єктом оренди, але з 01.03.2014 р. по 01.08.2014р. орендну плату не сплачував.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача був направлений лист (вих. № 4 від 10.07.2014 р.) з вимогою сплатити існуючу заборгованість. При цьому, у вказаному листі було зазначено, що у зв'язку з несплатою орендної плати на протязі 4-х місяців, згідно п. 3.4 Договору, він вважається розірваним в односторонньому порядку з 01.08.2014 р.

Вказаний лист було отримано відповідачем особисто 11.07.2014 р., про що свідчить його підпис на вказаному листі (арк. справи 10).

26.11.2014 р. за вих. № 14 на адресу відповідача знов був направлений лист з вимогою в строк до 15.12.2014 р. сплатити заборгованість за Договором.

Вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди № 18-12/13 від 27.12.2013 р. в розмірі 9943,15 грн., з яких: сума 9000,00 грн. - заборгованість з орендної плати; сума 943,15 грн. - пеня, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішень суду.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору, а саме - п. 4.2 Договору передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Матеріали справи свідчать, згідно Акта приймання-передачі, об'єкт оренди по Договору був переданий Орендодавцем у користування Орендарю - 27.12.2013 р.

Проте, виходячи з наявних матеріалів справи, з боку відповідача договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів, належним чином виконані не були.

Так, до матеріалів справи позивачем надано засвідчену копію платіжної квитанції № 59 від 25.04.2014р. про сплату суми 3600грн. орендної плати. Як пояснив представник позивача в судових засіданнях та виходячи з позовної заяви і Довідки позивача (станом на 03.03.2015р.) сума 3600грн. була зарахована позивачем у погашення заборгованості відповідача за січень, лютий 2014року.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01.03.2014 р. по 01.08.2014 р., у відповідача утворився борг з орендної плати в загальній сумі 9000,00 грн. (1800,00 грн. х 5 місяців).

Доказів погашення боргу в сумі 9000,00 грн., відповідачем суду надано не було.

Як вже зазначалось вище, Договір припинив свою дію 01.08.2014 р. у зв'язку із відмовою позивача від Договору.

Право Орендаря відмовитись від Договору передбачено пунктом 3.4 Договору та ст. 782 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що лист (вих. № 4 від 10.07.2014 р.) позивача про відмову від Договору, відповідач отримав особисто 11.07.2014 р., про що свідчить його підпис на вказаному листі.

Представник позивача та відповідач підтвердили в судовому засіданні факт припинення між сторонами орендних правовідносин.

Зважаючи на те, що ПП ОСОБА_1, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконала, суд вважає вимогу позивача про стягнення основного боргу законною, обґрунтованою і задовольняє її у заявленому розмірі (9000,00 грн.).

Посилання відповідача на існування боргу у меншій сумі, ніж заявлено позивачем є необгрунтованим належними і допустими доказами - у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Так, відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, всупереч вимог наведених процесуальних норм, не надано доказів погашення суми заборгованості у вказаному ним розмірі, а саме - не надано будь-яких платіжних документів у підтвердження факту додаткової сплати 4000грн. боргу з орендної плати. Розмір орендної плати та порядок її сплати чітко визначено умовами Договору (пункти 4.1 та 4.2 Договору). Доказів узгодження Сторонами іншого, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 8.1.2 Договору, за змістом якого, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню: За заявлений позивачем період часу (з 01.03.2014 р. по 31.07.2014 р.) належний до сплати розмір пені становить суму 669,20 грн., але не суму 943,15 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, тому в решті позовної вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1772,19 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69050, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_2, рахунки в установах банку не відомі) на користь Приватного підприємства "Фірма Вінтер" (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 22; код ЄДРПОУ 13606023; р/р № 26007000095907 в Головному офісі ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) суму 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, суму 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. пені та суму 1772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 19 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.04.2015р.

Суддя М.В. Мірошниченко