Постанова

від 09.02.2015 по справі 826/20660/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 лютого 2015 року 14:03 № 826/20660/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Турчинської Л.П., Жураковської Л.А.,

представника відповідача - Мартинчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс» до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс» (далі - позивач, ТОВ «Енергофінанс») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2014 р. №0000852207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 410 420,00 грн., у тому числі: за основним платежем 2 273 613,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 136 807,00 грн. та №0000862207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 345 354,00 грн., у тому числі: за основним платежем 2 230 236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 115 118,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, оскільки доведення факту існування нереальності, недійсності правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування з урахуванням індивідуальних обставин кожної операції, а у позивача наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, а тому податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі безпідставних висновків податкового органу є неправомірними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову, відповідач зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки податковим органом виконано всі необхідні вимоги, передбачені чинним законодавством для проведення перевірки, висновки, викладені в акті перевірки є правомірними, фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, документи, надані позивачем не підтверджують здійснення господарських операцій, а відтак, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наявності належних на те підстав, в межах повноважень та у спосіб, передбачених законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Енергофінанс» зареєстроване 22.01.1997 р. в Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 24594033 та взято на податковий облік у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

На підставі наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25.11.2014 р. №200, направлення від 25.11.2014 р. №160/22-07, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергофінанс» (код ЄДРПОУ 24594033) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будмехканвініон» (код ЄДРПОУ 37451393) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт № 42/1-22-07-24594033 від 08.12.2014 р., в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 405 864 грн., в тому числі, за ІІ-ІП квартали 2011 року на суму 132 250 грн., II-IV квартали 2011 р. на суму 605 079 грн., І квартал 2012 р. на суму 1 402 569 грн., півріччя 2012 р. на суму 265 965 грн.;

п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 345 236 грн., в тому числі, за вересень 2011 року на суму 115 000 грн., листопад 2011 року на суму 641 156 грн., лютий 2012 року на суму 940 000 грн., березень 2012 року на суму 395 780 грн., травень 2012 року на суму 97 300 грн., червень 2012 року на суму 156 000 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, що здійснювались на підставі договорів про господарську діяльність та інших первинних документів, в результаті чого зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат, які не мають реального товарного характеру, про неможливість реального здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ «Будмехканвініон» у частині придбання результатів виконаних робіт згідно умов Договору підряду № 111020 від 20.10.2011 р. та додаткових угод до нього, а також про непідтвердження визначених витрат ТОВ «Енергофінанс» відповідними первинними документами ТОВ «Будмехканвініон», оскільки вони є недійсними та складеними з порушенням, а саме підписані невідомою особою.

На підставі висновків акту перевірки № 42/1-22-07-24594033 від 08.12.2014 р ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення: в

№ 0000852207 від 18.12.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Енергофінанс» з податку на прибуток на загальну суму 3 410 420,00 грн., у тому числі за основним платежем 2 273 613,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 136 807,00 грн.;

№ 0000862207 від 18.12.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Енергофінанс» з податку на додану вартість на загальну суму 3 345 354,00 грн., у тому числі за основним платежем 2 230 236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 115 118,00 грн.

Позивач вважає, що спірні рішення є такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 pоку №2755-VT та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Крім того, підпунктом 14.1.27. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, суду необхідно з'ясувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідно до зазначеного листа від 02.06.2011 року, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді взаємовідносини позивача ґрунтувалися на договірних взаємовідносинах з ТОВ «Будмехканвініон» (код ЄДРПОУ 37451393).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Енергофінанс» (Замовник) укладено договір підряду від 20.10.2011 р. №111020 з ТОВ «Будмехканвініон» (код ЄДРПОУ 37451393) (Підрядник), згідно якого ТОВ «Будмехканвініон» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року надано послуги ТОВ «Енергофінанс» з облаштування під'їзної дороги та бурового майданчика розвідувальної свердловини №8 Луценківського родовища у відповідності до робочого проекту та демонтаж бурового обладнання на свердловинах Пірківської площі, Луцеківського родовища, а також монтажу бурового обладнання на Гуленківській свердловині на загальну суму 3 846 936,00 грн., в тому числі, ПДВ 641 156,00 грн.

Відповідно до умов договору підряду № 111020 від 20.10.2011 р. та додаткових угод до нього, ТОВ «Будмехканвініон» виписано ТОВ «Енергофінанс» акти виконаних робіт № ОУ-1 від 01.11.2011 р. на загальну суму 594 936,00 грн., в тому числі ПДВ - 99156,00 грн., № ОУ-10 від 07.11.2011 р. на загальну суму 480 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 80 000,00 грн., № ОУ-29 від 16.11.2011 р. на загальну суму 526 680,00 грн., в тому числі ПДВ - 87 780,00 грн., № ОУ-37 від 21.11.2011 р. на загальну суму 595 320,00 грн., в тому числі ПДВ - 99 220,00 грн., № ОУ-39 від 22.11.2011 р. на загальну суму 540 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 90 000,00 грн., № ОУ-46 від 23.11.2011 р. на загальну суму 540 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 90 000,00 грн., № ОУ-86 від 30.11.2011 р. на загальну суму 570 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 95 000,00 грн., № ОУ-13/02 від 14.02.2012 р. на загальну суму 2 028 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 338 000,00 грн., № ОУ-18/02 від 21.02.2012 р. на загальну суму 2 052 000,00 грн., в тому числі ПДВ -342 000,00 грн., № ОУ-30/02 від 28.02.2012 р на загальну суму 1 560 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 260 000,00 грн., № б/н від 22.03.2012 р. на загальну суму 1 662 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 277 000,00 грн., № б/н від 30.03.2012 р. на загальну суму 712 680,00 грн., в тому числі ПДВ - 118 780,00 грн., № ОУ-480/05 від 25.05.2012 р. на загальну суму 308 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 51400,00 грн., № ОУ-481/05 від 25.05.2012 р. на загальну суму 275 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 45 900,00 грн., № ОУ-922/06 від 30.06.2012 р. на загальну суму 936 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 156 000,00 грн., податкові накладні № 1 від 01.11.2011 р. на загальну суму 594 936,00 грн., у тому числі ПДВ - 99 156,00 грн., № 10 від 07.11.2011 р. на загальну суму 480 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 80 000,00 грн., № 29 від 16.11.2011 р. на загальну суму 526 680,00 грн., у тому числі ПДВ - 87 780,00 грн., № 37 від 21.11.2011 р. на загальну суму 595 320,00 грн., у тому числі ПДВ - 99 220,00 грн.; № 39 від 22.11.2011 р. на загальну суму 540 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 90 000,00 грн., № 46 від 23.11.2011 р. на загальну суму 540 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 90 000,00 грн.; № 86 від 30.11.2011 р. на загальну суму 570 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 95 000,00 грн.; № 13 від 14.02.2012 р. на загальну суму 2 028 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 338 000,00 грн., № 18 від 21.02.2012 р. на загальну суму 2 052 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 342 000,00 грн., № 30 від 28.02.2012 р. на загальну суму 1 560 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 260 000,00 грн., № 80 від 30.03.2012 р. на загальну суму 1 662 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 277 000,00 грн., № 62 від 30.03.2012 р. на загальну суму 712 680,00 грн., у тому числі ПДВ - 118 780,00 грн., № 480 від 25.05.2012 р. на загальну суму 308 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 51 400,00 грн., № 481 від 25.05.2012 р. на загальну суму 275 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 45 900,00 грн., № 922 від 30.06.2012 р. на загальну суму 936 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 156 000,00 грн.

Позивачем у відповідних звітних періодах були задекларовані відповідні суми витрат у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток, та суми ПДВ у складі податкового кредиту по ПДВ, зокрема задекларовано суми витрат:

у 2011 році у сумі 3 780 780,00 грн., у тому числі: в II - III кварталах 2011 року у розмірі 575 000,00 грн., в II - IV кварталах 2011 року у розмірі 3 205 780,00грн.;

у 2012 році у сумі 7 945 400,00грн., у тому числі: в І кварталі 2012 року у розмірі 6 678 900,00 грн., у І півріччі 2012 року у розмірі 1 266 500,00 грн.;

суми ПДВ у складі податкового кредиту:

у 2011 року у сумі 756 156,00 грн., у тому числі: у вересні 2011 року у розмірі 115 000,00 грн., у листопаді 2011 року у розмірі 641 156,00 грн.;

у 2012 року у сумі 1 589 080,00 грн., у тому числі: у лютому 2012 року у розмірі 940 000,00 грн., у березні 2012 року у розмірі 395 780,00 грн., у травні 2012 року у розмірі 97 300,00 грн., у червні 2012 року у розмірі 156 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Дослідивши умови укладеного договору підряду між позивачем та ТОВ «Будмехканвініон», встановлено, що пунктами 2.1-2.2 Договору передбачено, що роботи, передбачені цим Договором, виконуються Підрядником згідно з Робочим проектом, з урахуванням вказівок Замовника (за наявності). Вказівки Замовника щодо порядку виконання робіт повинні бути надані Підряднику в письмовому вигляді. Перед початком виконання робіт Замовник надає Підряднику належним чином затверджений Робочий проект, відповідні дозволи, ліцензії, погодження та іншу документацію, необхідну для проведення робіт, а згідно п.п.4.2 - Замовник зобов'язаний надати Підряднику всю необхідну для виконання робіт документацію: дозволи, ліцензії, погодження.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору передбачено виконання робіт за завданням Замовника, пп.1.2 передбачена наявність проектної документації.

У Договорі зазначено, що роботи виконуються Підрядником своїми силами та засобами або із залученням третіх осіб.

Однак, до матеріалів справи позивачем не надано документів в підтвердження того якими засобами і матеріалами виконувались роботи, лише зазначено про залізобетонні плити.

Також, предметом Договору згідно пунктів 1.1-1.2, є облаштування під'їзної дороги та бурового майданчика розвідувальної свердловини №8 Луценківського родовища у відповідності до робочого проекту, виконаного ДП Нафтогазове Регіональне геологічне підприємство «ПолтаваРГП». Обсяги робіт встановлюються на підставі проектної документації (Робочого проекту).

В той час як вбачається з актів виконаних робіт, зокрема, акту №ОУ-1 від 01.11.2011 р. роботи виконані згідно робочого проекту ТОВ «Форос-Агро» №12-11-ПЗ.СП; №ОУ-29 від 16.11.2011 р., №ОУ-46 від 23.11.2011 р. з демонтажу бурового обладнання на свердловині Пірківська №1. В актах, зокрема, №ОУ-37 від 21.11.2011 р., №ОУ-39 від 22.11.2011 р., №ОУ-86 від 30.11.2011 р., №ОУ-13/12 від 14.02.2011 р., №ОУ-18/02 від 21.02.2012 р., №ОУ-30/02 від 28.02.2014 р. зазначено, що роботи виконані згідно робочого проекту ДП НАК «Надра України».

Разом з тим, позивач не надав робочого проекту для дослідження судом з метою встановлення видів виконаних робіт, підставу виконання таких робіт, також не надав відповідних дозволів, ліцензій чи іншу документацію, яка надавала б право на виконання робіт вказаних у Договорі.

При цьому, зі змісту усіх актів виконаних робіт вбачається, що вони складені згідно договору від 20.10.2010 р.

Крім того, додаткова угода №1 від 25.10.2011 р. передбачає роботи з облаштування під'їзної дороги та бурового майданчика розвідувальної свердловини №12 Луценківського родовища, в той час згідно наданих актів виконаних робіт, виконувалось лише будівництво бурової площадки, отже облаштування під'їзної дороги не відбулося.

Натомість, додаткові угоди не містять умов виконання робіт з будівництва під'їзного шляху до бурової площадки свердловини №8 і відповідно, ціни цих робіт, натомість за актом виконаних робіт від 01.11.2011 р. №ОУ-1, було виконано такі роботи на суму 594936 грн. і згідно робочого проекту ТОВ «Форос-Агро» №12-11-ПЗ.СП, який не надано позивачем для огляду.

Також, з досліджених письмових доказів вбачається, що загальна ціна Договору є меншою від загальної суми, вказаної у актах виконаних робіт.

Суд звертає увагу, місцем складання актів виконаних робіт зазначено м. Київ, натомість Луценківське газоконденсатне родовище розташоване в Полтавській області.

Про можливе відрядження працівників у місце виконання Договору позивачем не надано відповідних документів.

Також, з документів неможливо з'ясувати порядок пропускного режиму на бурові майданчики ТОВ «Енергофінанс» та наявності документально підтверджених фактів інструктажу працівників ТОВ «Будмехканвініон» по охороні праці, що відображається в журналі охорони праці.

Позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагента, які підтверджують, на його думку, придбання робіт, послуг та їх використання у своїй господарській діяльності, зокрема, крім договорів, надав копії накладних, які не оформлені належним чином, у них не зазначено посаду особи яка їх склала, її підпис, відсутня печатка підприємства.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК та частини другої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

При розгляді даної справи судом враховано правову позицію Верховного Суду України, яка викладена: в постанові від 21.01.2011 р. у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а саме, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги; також в постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з якою складені і підписані неповноважними особами податкові накладні не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача про допущені позивачем порушення норм податкового законодавства, при здійсненні господарських операцій з в період, що перевірявся.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем в ході проведення перевірки отримано лист від оперативного управління ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.10.2014 р. №16605/7/26-15-07-1915 з копією протоколу допиту свідка від 19.06.2014 р.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_4, він пояснив, що приблизно у 2010 році йому запропоновано заробити грошей, зокрема, необхідно було формально зареєструвати на своє ім'я підприємство, без мети зайняття господарською діяльністю, на що ОСОБА_4 погодився.

Як зазначив ОСОБА_4, він підписував документи, зміст яких йому не відомо та отримував за це винагороду. На посаду директора громадянина ОСОБА_5 він не призначав, про цю особу йому стало відомо від свого друга, на ім'я Ігор, який пропонував зареєструвати підприємство. Він пояснив що ОСОБА_5 так само як і він номінально буде займати посаду директора ТОВ «Будмехканвініон». Можливо він підписував документи, якими призначив на посаду директора громадянина ОСОБА_5, так як підприємство існувало лише на папері і діяльності не вело, а використовувалось невідомими йому особами з метою переведення грошових коштів у готівку.

В подальшому, як пояснив ОСОБА_4, зрозумівши, що ТОВ «Будмехканвініон» використовується із недобросовісною метою, він звернувся до свого друга про відмову брати участь у таких відносинах, про що той пояснив, що підготує документи і формально переоформить ТОВ «Будмехканвініон» на ОСОБА_5

Також, ОСОБА_4 зазначив, що зареєстрував ТОВ «Будмехканвініон» без мети ведення господарської діяльності з метою отримання грошової винагороди на прохання осо, на ім'я Ігор, у статутний фонд підприємства майно або грошові кошти не вносив, на керівні посади таку особу як ОСОБА_5 не призначав. Таке підприємством, як ТОВ «Енергофінанс» йому не відомо, жодних господарських відносин з ним не мав, нікого на це не уповноважував.

Окрім вищезазначеного до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт від 26.09.2013 року №1307/26-55-22-08/37451393 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будмехканвініон» (код за ЄДРПОУ 37451393) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Комерцтрейдпрофіт» (код за ЄДРПОУ 37400841) за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р.

Відповідно до додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» поданих ТОВ «Будмехканвініон» до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року, за лютий 2012 року, за березень 2012 року, за квітень 2012 року встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Комерцтрейдпрофіт» (код ЄДРПОУ 37400841) на загальну суму ПДВ 9 926 485 грн., що складає 98,5% від загального ПК за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по підприємству ТОВ «Комерцтрейдпрофіт» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 23.09.2013 року №1254/26-55-22-08/37400841 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Комерцтрейдпрофіт» (код ЄДРПОУ 37400841) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2012р. по 30.04.2012р.

Виходячи з вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Комерцтрейдпрофіт» (код ЄДРПОУ 37400841) здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулося, відповідні підтверджуючі документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, як уже зазначено вище, представником позивача не надано до суду всіх належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, що передбачені умовами укладених договорів, між позивачем та контрагентом, хоча про необхідність їх надання судом зазначалось у судових засіданнях.

Разом з тим, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України податковою службою використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Враховуючи викладене, використання податковим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку інформації викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З вищезазначених встановлених обставин, вбачається відсутність у ТОВ «Будмехканвініон» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, те що ТОВ «Будмехканвініон» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам шляхом заниження податкового кредиту та валових витрат за рахунок створення «сумнівних» підприємств.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що доводи відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи. А відтак, податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 р. №0000852207 та №0000862207 є законними і підстави для їх скасування відсутні.

Натомість, позивач не надав доказів, що спростовують твердження відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та виготовлений 13.02.2015 року.

Суддя В.П. Шулежко