Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/4251/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/4251/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латріна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукоінвестбуд»

про стягнення 5604,56 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача - Кагарлик Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Латріна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукоінвестбуд» про стягнення 5604,56 грн. заборгованості за надані послуги, з яких 5240 грн. - основної заборгованості, 324,51 грн. - інфляційних та 40,05 грн. - три відсотки річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг (оренда і обслуговування) з користування мобільними туалетними кабінами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.02.2015 порушено провадження у справі № 910/4251/15-г, розгляд справи призначено на 23.03.2015.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні 30.03.2015 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності до положень п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі надіслана судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст. 64 ГПК України).

Крім того, в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які свідчать про те, що 02.03.2015 та 18.03.2015 судом на адресу відповідача надсилалися ухвали про призначення справи до розгляду, у зв'язку з чим відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті, за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.03.2015, відповідно до ст. 85 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Латріна» (далі - Позивач) на умовах домовленості з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроукоінвестбуд» (далі - Відповідач) за період березень - квітень 2012 року надало останньому послуги з оренди і обслуговування мобільної туалетної кабіни, розташованої за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19.

Згідно з Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000215 від 31.03.2012 (по рахунку № СФ-0000190 від 15.03.2012 за березень 2012) на суму 2620 грн. з ПДВ., № ОУ-000294 від 30.04.2012 (по рахунку № СФ-0000273 від 20.04.2012 за квітень 2012) на суму 2620 грн. з ПДВ., які підписані та скріплені сторонами без зауважень, загальна вартість наданих послуг склала 5240 грн.

За твердженням Позивача, надані послуги Відповідач не оплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 5240 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 07.10.2014 звернувся до Відповідача з претензією (№ 319 від 07.10.2014, копія наявна у матеріалах справи) про погашення заборгованості із долученим до неї актом звірки взаємних розрахунків. Однак зазначена претензія Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного Позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, Позивач, шляхом надання послуг, а Відповідач, шляхом їх отримання, за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000215 від 31.03.2012, № ОУ-000294 від 30.04.2012, створили певні права та обов'язки, зокрема, у Позивача виникло право вимагати оплати вартості послуг оренди, а у Відповідача виник обов'язок їх оплатити.

Позивач зазначив, що Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5240 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, Позивач 07.10.2014 звернувся до Відповідача з претензією про погашення заборгованості із долученим до неї актом звірки взаємних розрахунків.

Зазначена претензія, згідно з довідкою про причини повернення поштового відправлення від 10.11.2014, повернута Позивачеві у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Відтак, строк виконання Відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг настав 11.11.2014 та сплинув 17.11.2014.

Доказів оплати Відповідачем суми заборгованості суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 5240 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши доданий Позивачем у позові розрахунок заборгованості, відповідно до якого розмір інфляційних складає 324,51 грн., трьох процентів річних - 40,05 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну правильність, в зв'язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з Відповідача.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукоінвестбуд» (02192, м. Київ, вул. Шалетт, 1; ідентифікаційний код 33611827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латріна» (02098, м. Київ, вул. Шумського, 10, кв. 116; ідентифікаційний код 36301067) 5240 (п'ять тисяч двісті сорок) грн. заборгованості, 324 (триста двадцять чотири) грн. 51 коп. інфляційних, 40 (сорок) грн. 05 коп. трьох відсотків річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат на сплату судового збору.

3.Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.04.2015

Суддя Грєхова О.А.