Рішення

від 01.04.2015 по справі 914/361/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 р. Справа№ 914/361/15

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакіто", Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР", м. Київ,

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 109 043,33 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача1: не з'явився;

Від відповідача2: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакіто" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР" та відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: стягнення з відповідача1- 96 965,15 грн. основного боргу, 12 549,09 грн. - пені, 2 772,60 грн. -3% річних та 14837,99 грн. - інфляційних втрат та солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 - 100,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору від 21.11.2013р. №MJ054 він поставив відповідачу товар згідно специфікації та здійснив його монтаж на загальну суму 1 039 125,69 грн.

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості товару та його монтажу виконав частково перерахувавши кошти в сумі 942 160,54 грн.

Згідно договору поруки від 04.10.2014р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 поручився перед ТзОВ «Бакіто» за виконання ТзОВ "ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР" своїх обов'язків згідно договору від 21.11.2013р. №MJ054, в межах 100,00 грн.

Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача не погашена та становить 96965,15 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань та прострочення оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача також 12549,09 грн. - пені, 2772,60 грн. -3% річних та 14837,99 грн. - інфляційних втрат.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.02.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 24.02.2015року.

В судове засідання 24.02.2015р. з'явився представник позивача, просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості уточнити позовні вимоги, оскільки відповідачем було здійснено часткові оплати боргу та для надання доказів, які підтверджують факт оплати.

Відповідачі явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення. Відповідач 1 подав телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою уповноваженого представника. Відповідач 2 причин неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку представників відповідачів в судове засідання та для надання можливості позивачу надати додаткові докази у справі, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 17.03.2015р.

В судове засідання 17.03.2015р. з'явився представник позивача, надала суду копії банківських виписок, якими підтвердила факт погашення відповідачем1 основної суми заборгованості в розмірі 96 965,15грн. Також представник позивача надала суду деталізований розрахунок ціни позову, акт надання послуг від 23.04.2014р. №533 та виписки з ЄДР ЮО та ФОП про перебування в реєстрі відповідачів.

В наданих суду усних поясненнях представник позивача просила суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу та стягнути з відповідача1 12549,09 грн. - пені, 2772,60 грн. -3% річних та 14837,99 грн. - інфляційних втрат.

Відповідачі явки уповноважених представників в судове засідання повторно не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися.

У зв'язку з неявкою представників відповідачів розгляд справи було відкладено на 01.04.2015р.

17.03.2015р. після судового засідання на електронну пошту суду надійшов відзив відповідача1 в якому він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 96 159,68 грн. та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 30 159,68 грн. Зокрема відповідач 1 зазначає, основна заборгованість в сумі 96 965,15 грн. була погашена в період з 05.02.2015р. по 23.02.2015р. Факт погашення заборгованості відповідач1 підтверджує копіями платіжних доручень. Позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відповідач1 заперечує з тих мотивів, що позивач у своєму позові не навів розрахунку штрафних санкцій, вважає їх необґрунтованими та нічим не доведеними.

Окрім того, після судового засідання 17.03.2015р., на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача1 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

18.03.2015р. на поштову адресу суду надійшов оригінал відзиву відповідача1 з додатками та оригінал клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою від 23.03.2015р. суд відмовив відповідачу1 в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

В судове засідання 01.04.2015р. представники сторін не з'явилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач подав через канцелярію суду копії документів, які підтверджують позовні вимоги, а також заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог в якій просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 96 965,15 грн. та стягнути з відповідача 1 пеню в сумі 4 688,03 грн., 3% річних в сумі 819,24 грн. та втрати від інфляції в сумі 6 570,91 грн. Нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено на суму заборгованості за поставлений товар без врахування заборгованості за монтаж обладнання, а саме на суму 39 710,61 грн.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається в межах уточнених (зменшених) позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

21 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакіто" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР" (покупець) було укладено договір поставки №MJ054, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити обладнання.

Відповідно до п.1.2 договору, ціна договору та номенклатура товару, вартість монтажних робіт визначаються у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Вартість Товару, монтажних робіт та ціна договору розрахована у співвідношенні до валюти Євро, згідно з міжбанківським курсом для безготівкових операцій з купівлі валюти (далі-курс) на дату підписання цього договору та специфікації до нього. У разі відхилення курсу вартості євро по відношенню до гривні на день проведення оплати за договором, ціна договору збільшується або зменшується відповідно (п.1.3. договору).

Згідно з Додатком №1 до договору поставки №MJ054 від 21.11.2013р. «специфікація», сторонами було визначено номенклатуру, кількість та ціну товару. Зокрема встановлено, що загальна вартість товару становить 1 245 805,74 грн., що в еквіваленті валюти євро становить 112 712 Євро. Вартість 1 Євро згідно з курсом для безготівкових операцій з купівлі валюти на дату підписання договору еквівалентна 11,053 грн.

26.03.2014р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №MJ054 від 21.11.2013р., згідно якої сторони домовились внести зміни у додаток №1 до договору «Специфікацію»

Відповідно до специфікації із змінами та доповненнями до договору поставки №MJ054 від 21.11.2013р. було визначено новий перелік продукції, яку повинен поставити позивач, та встановлено, що загальна вартість товару становить 981 871,15 грн., що в еквіваленті валюти євро становить 88 833 Євро. Вартість 1 Євро згідно з курсом для безготівкових операцій з купівлі валюти на дату підписання договору еквівалентна 11,053 грн.

Відповідно до п.5 специфікації від 26.03.30214р. покупець додатково сплачує продавцю вартість робіт з монтажу товару, що становить 57 254,54 грн., що в еквіваленті валюти євро становить 5 189 євро. №

Таким чином загальна вартість товару та його монтажу була визначена сторонами в сумі 1 039 125,69 грн.

Відповідно до Розділу 3 договору, поставка товару здійснюється на умовах DDR, згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року. Продавець зобов'язаний поставити покупцю товар за адресою вказаною у специфікації через 100 календарних днів з моменту виконання покупцем п. 4.1.1 договору, але не раніше виконання покупцем п.4.1.2 договору. Прийом-передача товару оформлюється шляхом підписання акту прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 4.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у наступному порядку:

4.1.1. Оплата у розмірі 30% від загальної вартості товару, що вказана у специфікації до даного договору, здійснюється покупцем протягом 4-ох календарних днів з моменту підписання договору.

4.1.2. Оплата у розмірі 60% від загальної вартості товару, що вказана у специфікації до даного договору, здійснюється покупцем протягом 4-ох календарних днів з моменту отримання від продавця письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження зі складу виробника.

Згідно із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

Відповідач на виконання вимог п.п. 4.1.1 та 4.1.2 договору до моменту поставки товару сплатив позивачу кошти в сумі 873742,00 грн., а саме: 19.12.2013р. - відповідач оплатив 373 742,00 грн., 14.03.2014р.- 300 000,00 грн. та 19.03.2014р. - 200 000,00 грн.

25.03.2014р. позивач здійснив поставку відповідачу вказаного в специфікації товару на загальну суму 981 871,15 грн., що підтверджується видатковою накладною №392 від 25.03.2014р. (а.с. 72), довіреністю №5 від 23.03.2014р. та товарно-транспортною накладною №Р392 від 25.03.2014р. (а.с. 22-23), актом прийому-передачі обладнання (а.с. 74), податковими накладними (а.с. 77-83).

Відповідно до п. 5.1. договору, продавець зобов'язався після поставки обладнання провести власними силами його монтаж та пусконалагоджувальні роботи.

Відповідно до п. 5.8 договору за результатами приймання робіт комісією підписується акт введення обладнання в експлуатацію.

Факт надання позивачем послуг з монтажу обладнання підтверджується Актом надання послуг від 23.04.2014р. №533 (а.с.73) та Актом введення обладнання в експлуатацію (а.с.76). Вартість наданих послуг по монтажу обладнання становила 57 254,54 грн.

Остаточний розрахунок за отриманий товар, а саме оплату у розмірі 10% від загальної вартості товару, що вказана у специфікації до даного договору, покупець повинен був здійснити протягом 30-ти календарних днів з моменту

завершення монтажу товару (п. 4.1.3 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, вартість робіт з монтажу товару підлягає сплаті покупцем протягом 30 календарних днів з моменту завершення монтажу товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином враховуючи проплати здійснені відповідачем до моменту поставки обладнання, та беручи до уваги дату монтажу обладнання, відповідач повинен був у строк не пізніше 23.05.2014р. провести з позивачем повний розрахунок за отримане обладнання та його монтаж, перерахувавши позивачу кошти в сумі 165383,69 грн. = 108 129,15 грн.(залишок несплачених коштів за поставлений товар) + 57 254,54 грн. (вартість послуг з монтажу обладнання).

Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті товару та послуг з його монтажу у встановлені договором строки.

16.06.2014р. відповідач частково погасив заборгованість в сумі 68 418,54 грн.

Таким чином станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача становила 96 965,15 грн.

В ході розгляду справи позивач надав суду копії банківських виписок за 05.02.2015р., 13.02.2015р. та 23.02.2015р., з яких вбачається що основна заборгованість в сумі 96 965,15 грн. була погашена відповідачем після подання позову до суду. (а.с. 37-41).

Факт погашення відповідачем основної суми боргу в розмірі 96 965,15 грн. підтверджується також платіжними дорученнями долученими до справи відповідачем1 (а.с.61-63).

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що після подання позову до суду відповідач погасив основну заборгованість, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 96965,15грн. підлягає припиненню.

Суд звертає увагу на те, що 04.10.2014р. між ТзОВ «Бакіто» (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки за умовами якого ФОП ОСОБА_1 поручився перед ТзОВ «Бакіто» за виконання ТзОВ "ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР" своїх обов'язків згідно договору від 21.11.2013р. №MJ054, в межах 100,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель не відповідачє за відшкодування боржником збитків, сплату процентів, неустойки (штрафу, пені), за основним договором.

З наведеного випливає, що ФОП ОСОБА_1 як поручитель за умовами договору поруки несе відповідальність тільки за відшкодування ТзОВ "ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР" основної суми заборгованості згідно основного договору.

Оскільки основна заборгованість погашена відповідачем 1 в добровільному порядку, відтак позовні вимоги до відповідача 2 як поручителя до задоволення не підлягають.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача1 за неналежне виконання договірних зобов'язань та прострочення оплати вартості отриманого товару, пеню в сумі 4 688,03 грн., 3% річних в сумі 819,24 грн. та втрати від інфляції в сумі 6 570,91 грн.

Як встановлено судом відповідач 1 не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті товару та послуг з його монтажу у встановлені договором строки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати покупцем вартості товару згідно 4.1.2 та 4.1.3, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 12078,18 грн. з яких: пеня - 4 688,03 грн., 3% річних - 819,24 грн. та втрати від інфляції - 6 570,91 грн.

В частині стягнення основного боргу в сумі 96 965,15 грн. - припинити провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з платіжного доручення від 02.02.2015р. №754, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 544,50 грн.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Зокрема, подаючи позов до суду позивач просив суд стягнути з відповідача 1 - 12549,09 грн. - пені, 2772,60 грн. -3% річних та 14837,99 грн. - інфляційних втрат, всього -30159,68 грн., а згідно із зменшеними позовними вимогами просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 4 688,03 грн., 3% річних в сумі 819,24 грн. та втрати від інфляції в сумі 6 570,91 грн., всього - 12078,18 грн. Таким чином позивачем було зменшено суму позовних вимог на 18 081,50 грн.

З наведено випливає, що загальна сума позовних вимог позивача (ціна позову) становить 109 043,33 грн., а відтак сума судового збору яка повинна надійти в Державний бюджет України за розгляд даної заяви повинна становити 2 180,87 грн.

Отже позивачем було зайво сплачено судовий збір в сумі 363,63 грн.= 2544,50грн. -2180,87грн.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже відповідачу слід повернути зайво сплачений ним судовий збір в сумі 363,63 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 « Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається зокрема і в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зважаючи на те, що основний борг погашено відповідачем після подання позову до суду, витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача в повному обсязі в сумі 2180,87 грн.

Керуючись 526, 530, 610, 611,612, 625,712 ЦК України, ст.193 ГК України,ст..7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49,80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР» (01015,м.Київ, вул. Лаврська,16, Ідентифікаційний код 38237816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакіто» (81135, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, вул. Лісна,82, Ідентифікаційний код 33358979) - 4 688,03 грн. - пені, 819,24 грн. -3% річних, 6 570,91 грн. - втрат від інфляції та 2180,87 грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакіто» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ'ЄР БУЛАНЖЕР» про стягнення 96 965,15 грн. основного боргу- припинити провадження у справі.

4. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакіто» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бакіто» (81135, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, вул. Лісна,82, Ідентифікаційний код 33358979) з державного бюджету України 363,63 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 02.02.2015р. №754

6. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

7. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2015р.

Суддя Запотічняк О.Д.