Постанова

від 15.12.2014 по справі 804/16861/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 р. Справа № 804/16861/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріТулянцевої І.В. Ломідзе Д.Г. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

16.10.14 року ТОВ «ТЕЗЗА» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви від 13.11.2014 року просить:

- визнати неправомірними дії посадових осіб Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які виразилися у відмові в прийнятті декларації ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) з податку на додану вартість за червень 2014 року, яка була подана 17.07.2014 р.; за липень 2014 р., яка була подана 20.08.2014 р.; за серпень 2014 р., яка була подана 22.09.2014 р. та звітність за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 р. поданої 07.08.2014 р.;

- вважати поданими декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 р., яка була подана 15.07.2014 р.; за липень 2014 р., яка була подана 20.08.2014 р.; за серпень 2014 р., яка була подана 22.09.2014 р. ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з дати їх подання, а саме: за червень 2014 р. - 15.07.2014 р.; за липень 2014 р. - 20.08.2014 р.; за серпень 2014 р. - 22.09.2014 р. та звітність за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 р. поданою 07.08.2014 р.;

- скасувати повідомлення від 21.07.2014 р. № 13272/10/04-17-18-79 та від 01.08.2014 р. № 13971/10/04-17-18-19 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невизнання декларацій з ПДВ за червень 2014 р. поданих ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) податковими;

- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) за червень 2014 р., яка була подана 17.07.2014 р.; за липень 2014 р., яка була подана 20.08.2014 р.; за серпень 2014 р., яка була подана 22.09.2014 р. та звітність за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 р. поданої 07.08.2014 р. в усіх електронних базах податкової звітності, у тому числі і в Інтегрованій картці платника податку ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 18.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» та Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області укладено Договір № 211/2014 про визнання електронних документів. На підставі укладеного договору, позивачем 07.08.2014 року та 15.07.2014 до податкового органу в електронному вигляді направлений податковий розрахунок сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податку і сум утримання з них податку ф. №1ДФ за 2 квартал 2014 р., податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних (0110) загальний. У зв'язку із неприйняттям електронної звітності позивач направив вказану звітність засобами поштового зв'язку 17.07.2014 р. та 30.07.2014 р. Рішеннями від 21.07.2014 р. № 13272/10/04-17-18-79 та від 01.08.2014 р. №13971/10/04-17-18-19 відповідач двічі відмовляв у прийнятті податкової звітності з ПДВ за червень 2014 р., мотивуючи відмову тим, що декларація з ПДВ за червень 2014 року, яка подана засобами поштового зв'язку не вважається податковою звітністю та не може бути прийнятою через відсутність додатків до декларації та відсутність всіх аркушів декларації. Подана засобами поштового зв'язку податкова звітність за період - липень - серпень 2014 року також не були прийняті ОДПІ про що свідчать відмітки, зроблені посадовою особою контролюючого органу на конвертах рекомендованої кореспонденції про відмову у прийнятті звітності. Вважають, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті податкової звітності за період червень - серпень 2014 року, чим порушені права та інтереси підприємства, у зв'язку із чим просять зобов'язати ОДПІ прийняти звітність за вказані періоди датами подання такої звітності до контролюючого органу та зобов'язати ОДПІ відобразити показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, вказані позивачем в податковій звітності.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов із викладених у ньому підстав. В судове засідання 15.12.2014 р. не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач - Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які приєднані до матеріалів справи (а.с. 109, 117, 167-168). Представник відповідача суду пояснив, що Рішення від 21.07.2014 р. № 13272/10/04-17-18-79 та від 01.08.2014 року №13971/10/04-17-18-19 про невизнання податковою звітністю декларації з ПДВ за червень 2014 р., є правомірними, оскільки подані засобами поштового зв'язку 17.07.2014 р. та 31.07.2014 р. декларації не вміщували додатків до декларації та в них були відсутніми окремі аркуші декларації. Щодо відмови у прийняття податкової звітності з ПДВ за період липень - серпень 2014 року, та звіту за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 року то вважають, що позивачем було порушено порядок їх подання через відділ адміністративно - господарського забезпечення ОДПІ (канцелярії), у зв'язку із чим, вона вважається неподаною і підстави для задоволення позову відсутні.

Представник відповідача в судове засідання 15.12.2014 року не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадежнні.

Відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку як платник податків у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Являється платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 15.07.2014 року позивачем на адресу відповідача засобами електронного зв'язку було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року. Згідно квитанції 1 від 15.07.2014 р. звітність не була прийнята (а.с. 57).

17.07.2014 року ТОВ «ТЕЗЗА» засобами поштового зв'язку на адресу ОДПІ було направлено податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року від 15.07.2014 року, яка була отримана відповідачем 17.07.2014 року (а.с. 169-170).

21.07.2014 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено Рішення, оформлене листом № 13272/10/04-17-18-19 яким ТОВ «ТЕЗЗА» з посиланням на п. 48.1 ст. 48, п. 48.3 ст. 48, п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України повідомлено, що подана засобами поштового зв'язку декларація з ПДВ за червень 2014 року не вважається податковою звітністю, оскільки відсутні відмітки про одночасне подання до декларації відповідних документів (а.с. 37).

Як засвідчують матеріали справи, до податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року, направленої засобами поштового зв'язку 17.07.2014 року не було додано обов'язкових додатків, а саме - Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, у з'язку із чим відповідачем було складено акт від 17.07.2014 року про відсутність вказаних документів в отриманій кореспонденції (а.с. 167-168, 173).

Судом також встановлено, що 30.07.2014 року засобами поштового зв'язку ТОВ «ТЕЗЗА» на адресу ОДПІ знову було направлено податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2014 року, які були отримані відповідачем 31.07.2014 року (а.с. 175-179).

01.08.2014 р. Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено Рішення, оформлене листом №13971/10/04-17-18-19, яким ТОВ «ТЕЗЗА» з посиланням на п. 48.1 ст. 48, п. 48.3 ст. 48, п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України повідомлено про невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «ТЕЗЗА» з податку на додану вартість за червень 2014 року у зв'язку з відсутністю всіх аркушів декларації (а.с.36).

З матеріалів справи вбачається, що Декларація з ПДВ за червень 2014 року від 30.07.2014 року складається з двох сторінок надрукованих на одному аркуші паперу ф. А-4 та не містить необхідних рядків, наступних за рядком 16.6 Розділу 2 «Податковий кредит», а також не містить всього Розділу 3 «Розрахунки за звітний період» та інших наступних обов'язкових реквізитів - ПІБ, підписи посадових осіб та печатку (а.с. 175). Про встановлення вказаних недоліків податкової декларації було зазначено в акті від 31.07.2014 року, складаному відповідачем (а.с. 182).

Вважаючи рішення відповідача про невизнання податковою звітністю декларації з ПДВ за червень 2014 року протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи Рішення ОДПІ, оформлені листами від 21.07.2014 р. № 13272/10/04-17-18-19 та від 01.08.2014 року №13971/10/04-17-18-19 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), а також Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року за №678 (далі - Порядок № 678).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Згідно п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 48.1. ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.2. ст. 48 ПК України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3. ст. 48 ПК України).

За приписами п.48.4 ст. 48 ПКУ у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п.48.7. ст.48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пп.46.4. ст..46 цього Кодексу.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За змістом п.49.11 ст.49 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі подання таким платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.49.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ. Відповідно до п.49.15. ст.49 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Як з'ясовано в ході розгляду справи, до декларації з ПДВ за червень 2014 року, поданій позивачем 17.07.2014 року засобами поштового зв'язку, позивачем не були надані обов'язкові додатки - Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, згідно якого вкладені предмети становить - декларація з ПДВ (кількість предметів 1) (а.с. 171), тобто, вказана звітність подана із порушенням вимог ст. 48.3 ст. 48 ПК України.

Суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року, подана 17.07.2014 р. засобами поштового зв'язку мала всі необхідні додатки, визначені в Описі вкладення цінного листа, оскільки в самій декларації в розділі «Відмітка про одночасне подання до декларації додатків» відсутні відомості про подання Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 170).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що Рішення, оформлене листом від 21.07.2014 р. № 13272/10/04-17-18-19 про невизнання податковою звітністю податкової декларації з ПДП за червень 2014 року від 15.07.2014 р., є правомірним і підстави для його скасування, відсутні.

Що стосується правомірності винесення Рішення від 01.08.2014 року №13971/10/04-17-18-19 про невизнання податковою звітністю податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року від 30.07.2014 р., то суд також вважає, що підстави для його скасування відсутні. Так, в ході розгляду справи позивачем не було надано доказів того, що подана до ОДПІ декларація вміщувала всі Розділи, що передбачені формою податкової декларації, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678, у той час, як відповідачем невідповідність декларації з ПДВ від 31.07.2014 р. встановленій формі доведена і на підтвердження цього надана ксерокопія (а.с. 175) та Акт від 31.07.2013 р. (а.с. 182).

На підставі вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо неприйняття податкової звітності з ПДВ за червень 2014 року від 15.07.2014 року, зобов'язань її прийняття датою подання до ОДПІ - 17.07.2014 р., скасування Рішень, оформлених листами ОДПІ від 21.07.2014 р. №13272/10/04-17-18-79 та від 01.08.2014 р. № 13971/10/04-17-18-19 про невизнання декларацій з ПДВ за червень 2014 р., поданих ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046), податковою звітністю, задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття податкових декларацій з ПДВ за липень - серпень 2014 року та звіту форми №1ДФ за 2 квартал 2014 року, поданих засобами поштового зв'язку та зобов'язання їх прийняти датою подання до контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 49.13. статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що 20.08.2014 р. засобами поштового зв'язку (кур'єрська доставка) позивачем на адресу ОДПІ було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року, яка не була вручена відповідачу про що в Довідці, складеній працівником поштового відділено зроблено відмітку - «за відмовою адресата від одержання» (а.с. 123). Крім того, згідно із записом на конверті, зробленого начальником відділу адміністрування НДС ОСОБА_3, засвідчено відмову у прийнятті декларації (а.с. 124).

22.09.2014 року засобами поштового зв'язку (кур'єрська доставка) позивачем на адресу ОДПІ було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року, яка не була вручена відповідачу про що в свідчить запис на конверті, зроблений начальником відділу адміністрування НДС ОСОБА_3 (а.с. 126).

07.08.2014 р. засобами електронного зв'язку позивачем на адресу ОДПІ було направлено звітність за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 року, яка не була прийнята з технічних причин (а.с. 56).

В той же день, 07.08.2014 року засобами поштового зв'язку (кур'єрська доставка) позивачем на адресу ОДПІ було подано звітність за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 року, яка не була вручена відповідачу про що в свідчить запис на конверті, зроблений начальником відділу адміністрування НДС ОСОБА_3 (а.с. 130).

Як було зазначено раніше, приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом Державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Пунктом 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Таким чином, зі змісту наведених вище норм податкового законодавства, вбачається, що обов'язком контролюючого органу є прийняти декларацію, і лише у випадку недотримання вимог, визначених 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу, виноситься рішення про прийняття декларації.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано зрозумілих пояснень з приводу того, у зв'язку із чим кореспонденція доставлена підприємством «Укрпошта» не була прийнята контролюючим органом, та яке відношення до прийняття кореспонденції має начальник відділу адміністрування НДС ОСОБА_3 Не було надано до суду і доказів невідповідності поданої звітності вимогам п.48.3 і 48.4 статті 48 цього ПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача в прийнятті податкових декларацій з ПДВ за період липень - серпень 2014 року та звіту за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 року є протиправною і суперечить нормам ст.ст.48,49 Податкового кодексу України.

Суд також вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби, і враховуючи наявний спір, зобов'язати відповідача прийняти таку декларацію датою її фактичного отримання.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку платників податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994 (далі - Порядок № 765).

Відповідно до пунктів 8, 9 розділу 1 Порядку № 765, супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів відповідно до функціональних повноважень. Використання в інформаційній системі спеціального кодування всіх операцій з обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску забезпечує на робочих місцях посадових осіб територіальних органів Міндоходів автоматизоване ведення інтегрованої картки платника та підтримання в актуальному стані інформаційної системи, яка дає змогу формувати звітність, довідкову інформацію тощо.

За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо (п. 11 розділу 1 Порядку № 765).

Дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів (п. 5 розділу IV Порядку № 765).

Відповідно до ст. ст. 54 - 60 Податкового кодексу України, формування та визначення сум податкового боргу та направлення податкових повідомлень - рішень та податкових вимог на адресу платника податку здійснюється на підставі відповідних баз даних, які відображені в інтегрованих картках платника податку.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально - правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток платника податків та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій посадових осіб Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які виразилися у відмові в прийнятті декларації ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) з податку на додану вартість за липень 2014 р., яка була подана 20.08.2014 р.; за серпень 2014 р., яка була подана 22.09.2014 р. та звітності за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 р. поданої 07.08.2014 р. та вважати їх поданими у день подання до контролюючого органу, а також зобов'язання ОДПІ відобразити показники податкової звітності в усіх електронних базах податкової звітності, у тому числі і в Інтегрованій картці платника податку ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046), підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби протиправно відмовив позивачеві у прийнятті його податкових декларацій з ПДВ за липень - серпень 2014 р. та звіту за формою № 1ДФ, тобто не у спосіб, що визначений нормами Конституції та законів України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку із чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії посадових осіб Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які виразилися у відмові в прийнятті декларації ТОВ «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) з податку на додану вартість за липень 2014 р., яка була подана 20.08.2014 р.; за серпень 2014 р., яка була подана 22.09.2014 р. та звітність за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 р. поданої 07.08.2014 р.

Зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) з податку на додану вартість за липень - серпень 2014 року датою її фактичного отримання, тобто 20.08.2014 р. та 22.09.2014 року відповідно.

Зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046) за липень - серпень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованих картках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЗА» (код ЄДРПОУ 36934046, 49000, м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул..Теплична, буд. 13) витрати по сплаті судового збору в сумі 48 грн. 72 коп. (сорок вісім грн. 72 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева