Постанова

від 02.04.2015 по справі 813/665/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року № 813/665/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

суддів Клименко О.М.

Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю представників

від позивача - Червонюк С.Л.,

від відповідачів - Холявка І.Я., Хомин Л.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Піраміда - Сервіс центр» до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Піраміда - Сервіс центр» звернулося в суд з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.11.2014 року за №0000142209/37879919 та за №0000152209/37879919 і про визнання протиправним рішення про результати розгляду скарги від 20.01.2015 року за №894/6/99-99-10-01-06-15.

Позовні вимоги мотивовані тим, що не було підстав, за наявності яких може проводитись документальна невиїзна перевірка підприємств. Також, позивач вважає, що недержавна Ленінградська обласна торгово-промислова палата, яка надавала відповіді, не є компетентним органом, а тому такі обставини не можуть бути підставою для визнання цих сертифікатів недійсними. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що оскільки запити не були належним чином вмотивовані Ленінградська обласна торгово-промислова палата надала відповіді із запізненням. Не можна визначити і шестимісячний строк на відповідь вважає позивач.

Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити з викладених підстав.

У запереченнях на адміністративний позов відповідачі зазначили, що Ленінградська обласна торгово-промислова палата є компетентним органом, оскільки завіряла сертифікати. Також, відповідачі вважають, що, оскільки відповіді на запити надійшли поза межами шестимісячного строку, правомірно прийшли до висновку про не підтвердження обставин походження товару.

Представники відповідачів дали аналогічні пояснення, просять в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив таке.

Позивачем за митними деклараціями від 13.06.2012 року за №209140000/2012/019166 та від 06.08.2013 року за №209140000/2013/026481 було здійснено митне оформлення товару.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Піраміда-Сервісний Центр» щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій від 13.06.2012 року за №209140000/2012/019166 та від 06.08.2013 року за №209140000/2013/026481 Головним управлінням Міндоходів у Львівській області складено акт за №н46/22-09/37879919 та Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 року:

- за №0000142209/37879919, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із ввізного мита на 88667 грн. 46 коп., в тому числі за основним платежем - 70933 грн. 97 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17733 грн. 49 коп.;

- за №0000152209/37879919, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17733 грн. 51 коп., в тому числі за основним платежем - 14186 грн. 81 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3546 грн. 70 коп.

Під час процедури узгодження грошового зобов'язання в адміністративному порядку Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 20.01.2015 року за №894/6/99-99-10-01-06-15, яким згадані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пунктів 2.4, 5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року, підп.1 п.1 ст.277, ст.278, підп.1 п.1 ст.279, підп.1 п.1 ст.280, підп.4 п.1 ст.289 МК України, п.190.1 ст.190 ПК України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень.

Як передбачено пунктом 2 ч.2 ст.351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Саме відповідно до даної норми проводилась перевірка контролюючим органом, про що зазначено в акті перевірки.

Як вбачається зі змісту наведеної норми підстава проведення перевірки пов'язується з надходженням певної інформації або документів.

В матеріалах справи наявний лист Львівської митниці Міндоходів від 17.09.2014 року за №13-70-52/37-8193-ЕП, зі змісту якого вбачається, що відповідь від Ленінградської обласної торгово-промислової палати була отримана 11.09.2014 року - до проведення перевірки.

А тому, суд вважає, що у контролюючого органу були підстави для проведення перевірки у відповідності до положень пункту 2 ч.2 ст.351 МК України.

При цьому, суд погоджується з позивачем про те, що Ленінградська обласна торгово-промислова палата не є компетентним органом, у розумінні п.6.7 Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ратифікованої Законом України від 6 липня 2011 року №3592-VI.

У відповідності до п.6.7 цих Правил, у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Однак, слід врахувати, що у відповідності до положень згаданого пункту, митний орган може звернутись з вмотивованим проханням також і до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, який у розумінні Правил визначення країни походження товарів вважається компетентним органом.

В матеріалах справи, наявні сертифікати, які засвідчені Ленінградською обласною торгово-промисловою палатою - вповноваженим органом, а тому обставини, з якими позивач пов'язує дійсність сертифікатів (звернення до не компетентного органу), судом не беруться до уваги, як такі, що вказують на протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Не знайшли свого підтвердження матеріалами справи твердження позивача про невмотивованість запитів, при цьому судом було надано оцінку змісту запитів від 12.02.2014 року за №13-70-52/36-1444, від 13.05.2014 року за №13-70-52/36-4178 та відповіді Ленінградської обласної торгово-промислової палати від 19.12.2014 року за №06-1370.

При цьому, суд не може залишити поза увагою таке.

Частиною першою статті 300 МК України передбачено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Такі умови визначені Угодою про створення вільної зони вільної торгівлі (втратила чинність 20.09.2012 року) та Договором про зону вільної торгівлі (чинний з 20.09.2012 року), які ратифіковані Україною.

Частиною 7 ст.36 МК України передбачено, що повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Такою є Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ратифікована Законом України від 6 липня 2011 року №3592-VI.

У відповідності до положень п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як зазначалось вище, на час проведення перевірки контролюючим органом було отримано відповідь Ленінградської обласної торгово-промислової палати за №06-1022 від 28.08.2014 року, зареєстрованої за №16127/13-70-52 від 11.09.2014 року.

При цьому, до даної відповіді було долучено копії довідок, копії виписок з технологічних процесів, копії актів експертиз, які в своїй сукупності підтверджують інформацію вказану у сертифікатах походження товару, що були додані до митних декларацій.

Однак, контролюючий орган в акті перевірки покликаючись на п.9.3 згаданих Правил не визнав сертифікати дійсними.

Так, у відповідності до положень згаданого пункту сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо:

протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару;

у митних органів країни ввезення є підтверджені відомості від компетентних органів країни вивезення про те, що сертифікат не видавався (фальсифікований) або виданий на підставі недійсних документів та (або) недостовірних відомостей;

за результатами досліджень, здійснених митними органами країни ввезення, і на основі інформації, отриманої за запитами, надісланими до компетентних органів країни вивезення або країни походження товару, митними органами країни ввезення виявлено, що сертифікат форми СТ-1 видано з порушеннями вимог, установлених цими Правилами.

Дана норма надає лише можливість контролюючому органу не визнати дійсним сертифікат, не встановлюючи при цьому такого обов'язку.

А тому, враховуючи згаданий критерій обґрунтованості рішення, суд не може вважати правомірним формальний підхід контролюючого органу без оцінки наявних під час перевірки документів, які підтверджують обставини країни походження товару, і дозволяють позивачу застосовувати пільгові умови оподаткування митними платежами.

Наведені обставини, дозволяють суду прийти до висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправним рішення про результати розгляду скарги.

У відповідності до положень п.56.10 ст.56 ПК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

При цьому, гарантія законодавця щодо оскарження відповідного рішення до суду, не позбавляє суд необхідності дослідження обставин, за наявності яких, таке рішення порушує права позивача.

Так, у відповідності до ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Суб'єкт владних повноважень, згідно з п.7 ст.3 цього ж Кодексу, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається зі змісту даних норм можна прийти до висновку, що ознакою рішення чи діяння, яке вчиняє суб'єкт владних повноважень, є зв'язок їх зі здійсненням владних управлінських функцій. Іншими словами таке рішення чи діяння повинні зумовлювати виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб.

Позивачем не надано жодних обґрунтувань, а в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що рішення за результатами розгляду скарги порушує у будь-який спосіб права позивача чи створює для нього певні обов'язки.

Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а тому в цій частині позов належить задовольнити. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, у відповідності до положень ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне у резолютивній частині постанови зазначити про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України та ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог та повернути останньому надміру сплачену суму таких.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 року за №0000142209/37879919 та за №0000152209/37879919.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда-Сервісний центр», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Вахнянина, 8-а (код ЄДРПОУ 37879919) 241 грн. 92 коп. (двісті сорок одна гривня дев'яносто дві копійки).

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 квітня 2015 року.

Головуючий-суддя В.Я.Мартинюк

суддя О.М.Клименко

суддя А.З.Ланкевич