Рішення

від 24.03.2015 по справі 910/2360/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015Справа №910/2360/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП»

до Приватного акціонерного товариства «Київський завод

Електротранспорту»

про стягнення 1 443 366,44

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шкромида В.В. по дов.;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський завод Електротранспорту» про стягнення 1 085 600 грн. основного боргу, 73 434,15 грн. 3% річних та 284 332,29 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» посилається на порушення Відповідачем умов договору №29/11-12 від 29.11.2012р. (надалі - Договір) в частині здійснення своєчасної оплати вартості постановленого товару.

На призначені судові засідання 03.03.2015р. та 24.03.2015р. представник Відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №0103033297517 від 11.02.2015р.

Відтак, враховуючи що Відповідача було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Київський завод Електротранспорту» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ««ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» (Постачальник) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю візки трамвайних вагонів (товар), а Покупець зобов'язався сплатити з товар, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, що визначені у специфікації (додаток №1 до Договору).

У п.3.2 Договору зазначено, що сума цього договору становить 1 085 600 грн., у т.ч. ПДВ 20% ПДВ - 180 933,33 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості товару.

Згідно з п.5.1 Договору строк (термін) поставки товару до 31 грудня 2012 року.

Датою поставки товару за цим договором вважається дата підписання видаткових накладних на товар (п.5.3 Договору).

Пунктом 10.1 Договору визначено, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього договору.

Додатком №1 до Договору (Специфікація) сторони визначили: найменування товару - візок трамвайного вагону, кількість -2 шт., ціна за одиницю - 542 800 грн. та загальну вартість, з ПДВ - 1 085 600 грн.

Додатком №2 до Договору позивач та відповідач визначили технічні та якісні характеристики товару.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов укладеного між сторонами правочину Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар на загальну суму 1 085 600 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №30/11/12-2 від 30.11.2012р.

Товар, відповідно до наявної в матеріалах справи довіреності №543 від 30.11.2012р. був отриманий представником Відповідача, начальником ВТМЗ Бурцевим Ю.А.

Наразі, суд зазначає, що про належне виконання Позивачем взятих на себе за Договором зобов'язань свідчать також акт прийому-передачі товару (додаток №3 до Договору) та акт приймання передачі документації на візки трамвайних вагонів від 30.11.2012р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками господарських товариств.

Приймаючи до уваги, що Позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином та поставив Відповідачу товар, строк протягом якого Приватного акціонерного товариства «Київський завод Електротранспорту» повинно було оплатити вартість останнього, за висновками суду, виходячи з положень укладеного між сторонами правочину та норм чинного законодавства, настав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються (ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст.692 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, як слідує з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язання в частині проведення оплати вартості поставленого товару не виконав.

При цьому, господарський суд зазначає, що про наявність заборгованості у Приватного акціонерного товариства «Київський завод Електротранспорту» перед Позивачем в сумі 1 085 600 грн. свідчить також підписаний Покупцем та Постачальником акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012р. по 13.01.2015р.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що Відповідач зобов'язання за Договором не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» до Приватного акціонерного товариства «Київський завод Електротранспорту» в частині стягнення основної заборгованості в сумі 1 085 600 грн. підлягають задоволенню.

Між тим, Позивач заявив вимогу про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 73 434,15 грн. та інфляційних втрат в розмірі 284 332,29 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, з представлених Позивачем до позовної заяви розрахунків слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» нараховано 3% річних та інфляційні втрати за період з 01.11.2012р. по 02.02.2015р.

Однак, суд з розрахунком Позивача погодись не може в силу того, що заявником невірно визначено період виникнення заборгованості, оскільки товар, за спірним правочином, Приватним акціонерним товариством «Київський завод Електротранспорту» був отриманий 30.11.2012р.

Відтак, правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.12.2012р. по 02.02.2015р.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, господарський суд встановив, що за вказаний період підлягає стягненню з Відповідача інфляційні втрати в сумі 321 750,83 грн.

Враховуючи вище викладене, з огляду на зміст заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, що Позивач має право на стягнення інфляційних втрат у більшому розмірі, ніж заявлено, проте суд обмежений обсягом вимог Позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню на визначену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» суму, а саме 284 332,29 грн.

Після проведення власного розрахунку 3% річних за період з 01.12.2012р. 02.02.2015р., господарським судом встановлено, що правомірним є стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 70 846,55 грн.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню на суми, визначені вище.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладється на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» (03150, м. Київ, Печерський район, вул. Червоноармійська, буд. 143/2, ідентифікаційний код 33547233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП» (02105, м. Київ, Дніпровський район, вул. Павла Усенка, буд.7/9-З, ідентифікаційний код 36484784) 1 085 600 грн. (один мільйон вісімдесят п'ять тисяч шістсот) грн. основного боргу, 70 846 (сімдесят тисяч вісімсот сорок шість) грн.55 коп. 3% річних та 284 332 (двісті вісімдесят чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 29 коп. інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 28 815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 57 коп.

Видати наказ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.04.2015р.

Суддя І.І.Борисенко