Постанова

від 13.03.2015 по справі 804/2694/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2015 р. Справа № 804/2694/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшері Коммунікейшн" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

13 лютого 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лакшері Коммунікейшн» звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, в якому просить cкасувати податкове повідомлення-рішення № 0001982203 від 12.11.2014, яким донараховано податок на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) в сумі 31 470,28 грн. (з яких донараховано ПДВ - 25176,22 грн., штраф - 6294,06 грн.).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами перевірки ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» було складено акт №1297/04-16-22-03/37262239 від 27.10.2014 р. за яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6. ст. 198 ПК України.

На підставі зазначеного акту відповідачем видано податкове повідомлення-рішення № 0001982203 від 12.11.2014 р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) в сумі 31 470,28 грн.

В акті перевірки Верхньодніпровською ОДПІ зазначено про дефектність наданих до перевірки актів здачі-приймання робіт (надання послуг), складених до договору №11-07/14 від 11.07.2014 року.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» та ТОВ «Гардіс Трейд» у якості доказу Верхньодніпровська ОДПІ посилається на акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.08.2014 року за №2273/26-55-22-07/39166935 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гардіс Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року».

Однак, позивач не погоджується з викладеними у акті висновками та зазначає, що висновок про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» та ТОВ «Гардіс Трейд» Верхньодніпровська ОДПІ робить за період липень 2014 року, хоча звірка ТОВ «Гардіс Трейд» проводилась у серпні 2014 року.

Крім того, жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» не відповідає за будь-які дії своїх контрагентів, у т.ч. порушення третіми особами податкового законодавства.

Первинними документами, наданими до перевірки, підтверджується фактичне отримання ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» послуг та оплата їх вартості, в тому числі сплата ПДВ в складі вартості послуг, тобто реальні зміни у власному капіталі позивача відбулися.

В судове засідання прибули представники позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надавши письмові заперечення проти позову.

В письмових запереченнях представником відповідача зазначено, що на підставі наказу № 923 було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача. Позивачу направлено повідомлення від 23.10.2014 року № 602 про проведення перевірки. За результатами перевірки складено акт, яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання позивачем у контрагента послуг, в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень у розмірі 25 176,22 грн. Під час проведення перевірки, а також в межах процедури адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення та подання заперечень на акт позивачем не підтверджено наявність реального господарського змісту у взаємовідносинах останнього з контрагентом.

При проведенні перевірки використовувались: декларації з податку на додану вартість (та додатки до неї) позивача за липень 2014 року; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від №2273/26-55-22-07/39166935 від 05.08.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року; надані позивачем до перевірки завірені та скріплені печаткою копії договору, специфікацій до договору, рахунків на оплату, податкових накладних, банківських виписок, актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до укладеного між позивачем (замовник) та контрагентом (виконавець) договору № 11-07/14 від 11.07.2014 року, виконавець надає за завданням замовника послуги по організації та проведенню рекламних послуг, організації і проведенню урочистих заходів на території України. Відповідно до умов договору вартість послуг, дата надання послуг визначаються додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до додатку № 1 від 11.07.2014 року виконавець був зобов'язаний надати 12.07.2014 року послуги: по роботі сценарної групи, написанню концепції заходу, написанню літературного сценарію, написанню сценарного плану заходу, надати послуги артистів згідно концепції заходу. Доказів щодо фактичного надання таких послуг позивачем до перевірки не надано. Відповідно до додатку № 2 від 11.07.2014 року виконавець був зобов'язаний надати 12.07.2014 року послуги: по роботі сценарної групи, написанню сценарію анімаційного майданчика, написанню сценарного плану анімаційного майданчика, послуги аніматорів згідно сценарного плану анімаційного майданчика. Доказів щодо фактичного надання таких послуг позивачем до перевірки не надано, зокрема: сценарію анімаційного майданчика, сценарного плану анімаційного майданчика, тощо. Відповідно до додатку № 3 від 11.07.2014 року виконавець був зобов'язаний надати 12.07.2014 року послуги по технічному обслуговуванню заходу: надати в оренду сценічний комплекс розміром 6x8 м., надати в оренду сценічні конструкції розміром 2x8 м відповідно до додатку № 4 від 11.07.2014 року. Виконавець був зобов'язаний надати 12.07.2014 року послуги по технічному обслуговуванню заходу: оренда звукового обладнання для забезпечення технічного райдеру виконавців, оренда мікрофонів в кількості - 10 шт. Позивачем до перевірки не надано актів передавання - приймання товарно-матеріальних цінностей від орендодавця до орендаря та актів повернення орендованих товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем до перевірки надано: рахунок на оплату № 7-07/14 від 07.07.2014 року на суму 50 617,63 грн., надання послуг з організації розважальної програми на заході 12.07.2014 року; рахунок № 7-07/14 від 14.07.2014 року на суму 50 617,63 грн., надання послуг з організації розважальної програми на заході 12.07.2014 року; рахунок на оплату № 11-07/14 від 11.07.2014 року на суму 31 322,04 грн., надання послуг з технічного забезпечення на заході 12.07.2014 року; рахунок на оплату № 11-07-1/14 від 11.07.2014 року на суму 18 500,00 грн., надання послуг з технічного забезпечення на заході 12.07.2014 року.

Рахунки на оплату не містять посилань на укладений договір та на додатки до договору, у зв'язку з чим такі рахунки на оплату неможливо пов'язати з договором та не містять переліку конкретних видів послуг, вказаних в додатках до договору, натомість містять інше формулювання щодо наданих послуг.

Позивачем до перевірки надано: акти здачі-прийняття робіт від 14.07.2014 року № 7-07/14-1 на 50 617,53 грн. (надання послуг з організації розважальної програми на заході 12.07.2014 року ), № 7-07/14 на 50 617,63 грн. (надання послуг з організації розважальної програми на заході 12.07.2014 року), № 11-07/14 на 31 322,04 грн. (надання послуг з технічного забезпечення на заході 12.07.2014 року), № 11-07-1/14 на 18 500,00 грн. (надання послуг з технічного забезпечення на заході 12.07.2014 року). Такі акти не містять переліку конкретних видів послуг, вказаних в додатках до договору, натомість містять інше формулювання щодо наданих послуг. Калькуляцій та розшифровок вартості кожного виду послуг для перевірки не надано, що не дає змоги перевірити, з чого складається окремий вид робіт з організації розважальної програми та технічного забезпечення, кількість задіяного персоналу, кількість фактично витрачених людино-годин на здійснення кожного виду послуг та відповідність встановленій вартості. Акти не містять посилання на договір, укладений між сторонами, не містять посилань на додатки до договору, а також на рахунки на оплату послуг. В актах не зазначено місце їх складання, у зв'язку з чим неможливо встановити місце надання послуг (проведення заходів), докази присутності посадових осіб в місцях приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відсутні.

При проведенні перевірки було використано акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від №2273/26-55-22-07/39166935 від 05.08.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року.

У зв'язку з викладеним, представником відповідача зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою з якою вони надані, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» зареєстроване 16.12.2010 року виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради.

Податкова адреса позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 2, оф. 18.

На податковий облік позивача узято до Верхньодніпровської ОДПІ 17.12.2010 р. за №8433.

В період з 23.10.2014 р. по 24.10.2014 р. Верхньодніпровською об'єднаною Державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області проводилась позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Коммунікейшн» з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ «Гардіс Трейд» за період липень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 1297/04-16-22-03/37262239 від 27.10.2014 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» (код за ЄДРПОУ 37262239) з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ «Гардіс Трейд» (код ЄДРПОУ 39166935) за липень 2014 року."

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» послуг у ТОВ «Гардіс Трейд»; порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 25 176,22 грн., в т.ч. за липень 2014 року - 25 176,22 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року №0001982203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 31 470,28 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 15.11.2014 р.

Позивачем здійснювалось адміністративне оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

08 січня 2015 року позивачем було отримано рішення Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 06.01.2015 р. № 52/10/04-39100809 про результати розгляду скарги від 19.11.2014 р. №1095/10/С, яким було залишено скаргу позивача без задоволення.

Позивачем 14 січня 2015 року було направлено скаргу до Державної фіскальної служби України від 14.01.2015 р. № 14-01/14.

Своїм рішенням ДФС України від 31.01.2015 р. № 1858//6/99-99-10-01-01-25 залишила скаргу позивача без задоволення.

В акті перевірки Верхньодніпровська ОДПІ зазначила про дефектність наданих до перевірки актів здачі-приймання робіт (надання послуг), складених до договору №11-07/14 від 11.07.2014 року.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» та ТОВ «Гардіс Трейд» у якості доказу відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.08.2014 року за №2273/26-55-22-07/39166935 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гардіс Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року».

В акті перевірки від 27.10.2014 року зроблено висновок про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» з ТОВ «Гардіс Трейд».

Судом також встановлено, що між ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» (замовник) та ТОВ «Гардіс Трейд» (виконавець) було укладено договір №11-07/14 від 11.07.2014 року.

Відповідно до умов вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги по організації та проведенню рекламних послуг, організації та проведенню урочистих заходів на території України.

Для надання послуг виконавець має право залучати третіх осіб.

Вартість наданих послуг, дата надання послуг визначаються у додатках, які є невід'ємною частиною вищезазначеного договору.

Сплата повинна здійснюватися шляхом 100% сплати протягом 5-и банківських днів з моменту підписання додатку та отримання замовником відповідного рахунку-фактури.

Розрахунки здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Приводом для сплати є рахунок-фактура виконавця.

Після закінчення надання послуг виконавець надає замовнику акт виконаних робіт (послуг) не пізніше 2-х днів після надання послуг.

Договір вступає в силу з часу його підписання та діє до 31.12.2014 року за умови повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.

Відповідно до додатку №1 до договору 11-07/14 від 11.07.2014 р. ТОВ «Гардіс Трейд» зобов'язується виконати наступні послуги:

12.07.2014 року надати послуги по організації розважальної програми на заході

1.1 надати послуги по роботі сценарної групи;

1.2 надати послуги по складанню концепції заходу;

1.3 надати послуги по складанню літературного сценарію;

1.4 надати послуги по складанню сценарного плану заходу;

1.5 надати послуги артистів згідно концепції заходу.

Загальна вартість послуг складає 50 617,63 грн., в т. ч. ПДВ 8 436,27 грн.

Згідно рахунку на сплату №7-07/14-1 від 07.07.2014 року за надання послуг з організації розважальної програми на заході 12.07.2014 року підлягає до сплати сума з ПДВ 50 617,63 грн.

Відповідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №7-07/14-1 від 14.07.2014 року загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 42 181,36 грн., ПДВ 8 436,27 грн.

Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має.

Крім того, на виконання вищевказаного договору було складено: додаток №2 до договору11-07/14 від 11.07.2014 р.; додаток №3 до договору11-07/14 від 11.07.2014 р.

Згідно додатку №2 до договору виконавець зобов'язується надати послуги по організації розважальної програми на заході:

1.1 надати послуги по роботі сценарної групи;

1.2 надати послуги по складанню сценарію анімаційної площадки;

1.3 надати послуги по складанню сценарного плану анімаційної площадки.

Загальна вартість послуг складає 50 617,63 грн.

Згідно додатку №3 до договору виконавець зобов'язується надати послуги по організації розважальної програми на заході:

2.1 надати в оренду сценічний комплекс розміром 6*8 м;

2.2 надати в оренду сценічні конструкції розміром 2*8 м.

Загальна вартість послуг складає 31 322,04 грн.

Крім додатків на виконання договору були складені акти здачі-прийняття робіт, рахунки на оплату та виписані податкові накладні.

Крім того, виконання договору підтверджується платіжними дорученнями №52 від 07.07.2014 р., №59 від 14.07.2014 р., №68 від 15.07.2014 р.

Що стосується посилань відповідача на акт перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.08.2014 року за №2273/26-55-22-07/39166935 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гардіс Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року», то з цього приводу суд має зазначити, що жоден нормативно-правовий акт України не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку або повноважень позивача здійснювати контроль за діяльністю своїх контрагентів.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність носить індивідуальний характер.

Відповідно до Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акти перевірок не є первинними документами та не можуть бути використаними для встановлення факту порушення.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідачем не наведено фактів, які б підтверджували, що укладений між позивачем та ТОВ «Гардіс Трейд» договір був визнаний судом недійсним (нікчемним).

Відповідачем не викладено жодних належних доводів про відсутність фактичного виконання підприємством та його контрагентом господарських операцій, про відсутність витрат ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності підприємства та його контрагента, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності підприємства, про відсутність використання ТОВ «Лакшері Коммунікейшн» наданих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996- XIV ( далі Закон-№996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1 ст. 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, укладений між позивачем та ТОВ «Гардіс Трейд» правочин не відноситься до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.

Первинними документами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується фактичне отримання позивачем послуг та оплата їх вартості. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, що передбачені Законом №996-XIV та безумовно свідчать про фактичність виконання умов договору.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням всього вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності винесеного рішення, а тому податкове повідомлення-рішення №0001982203 підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача - задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у розмірі 182,7 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001982203 від 12.11.2014 р. Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Коммунікейшн» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 182,7 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 13 березня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник