Рішення

від 23.03.2015 по справі 910/20658/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015Справа №910/20658/14

За позовомПрокурор Ізяславського району в інтересах держави в особі Ізяславської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «Стандард Оіл» простягнення 113368,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратурине з'явились від позивача не з'явився від відповідача Чижевський М.Г. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Ізяславського району звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Ізяславської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандард Оіл» про стягнення 113368,00 грн за безпідставне (без правовстановлюючих документів та без укладання договору оренди) використання земельної ділянки по вул. Незалежності, 94, м. Ізяслав, Хмельницької області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Ізяславської міської ради № 18/ІІІ-2 від 01.03.2013 відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 1,1840 га по вул. Незалежності, 94, м. Ізяслав та зобов'язано протягом місяця укласти з позивачем договір оренди вказаної земельної ділянки. Проте відповідачем до теперішнього часу не оформлені правовстановлюючі документи, але фактично земельна ділянка використовується під нежитловою спорудою, чим позивачу завдаються збитки.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що прокурор не може звертатись з даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування. Відповідач також зазначає, що спірна земельна ділянка фактично не була передана в оренду, відповідачем не використовується та на даний час майно відповідача на земельній ділянці відсутнє. На думку відповідача підстави для нарахування збитків на рівні орендної плати є необґрунтованими і не можуть вважатись неодержаним доходом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 14.08.2012 № 35161445, виданого Комунальним підприємством Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації, Товариству з обмеженою відповідальністю «Стандард Оіл» (далі - відповідач) належить на праві власності на нежиле приміщення АЗС по вул. Незалежності,94 у м. Ізяславі.

Рішенням Ізяславської міської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою» № 18/ІІІ-2 від 01.03.2013 надано в оренду ТОВ «Стандард Оіл» земельну ділянку площею 1,1840 га, кадастровий номер 6822110100:01:005:0448 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (обслуговування нежилого приміщення АЗС) по вул. Незалежності, 94 у м. Ізяславі строком на 10 років. Пунктом 3 зазначеного рішення передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8880,0 грн в місяць (0,75 грн. за 1 кв.м. в місяць), на розрахунковий рахунок Ізяславської міської ради. Сума орендної плати в рік складає 106560,0 грн. Пунктом 5 рішення Ізяславська міська рада зобов'язала ТОВ «Стандард Оіл» протягом місяця укласти у встановленому законом порядку договір оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, до даного часу відповідач не уклав договір оренди зазначеної земельної ділянки, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

У зв'язку з чим, Ізяславська міська рада у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» звернулась до Ізяславської райдержадміністрації (лист від 17.04.2014 року № 520) з проханням визначити розмір збитків, нанесених територіальній громаді міста Ізяслав ТОВ «Стандард Оіл» у зв'язку з використанням земельної ділянки площею 11840 кв.м без належного оформлення документів, які посвідчують право користування даною земельною ділянкою.

Комісія з визначення розміру збитків, заподіяних власникам земельних ділянок та землекористувачам, при Ізяславській райдержадміністрації, протокольним рішенням №6 від 24.04.2014 визначила розмір збитків, завданих ТОВ «Стандард Оіл» територіальній громаді міста Ізяслав за використання земельної ділянки площею 11840 кв.м без правовстановлюючих документів і без сплати коштів за її використання у період з 01.03.2013 по 23.04.2014 року у розмірі 113368,0 грн та оформила відповідний акт від 24.04.2014.

Ізяславська районна державна адміністрація Хмельницької області розпорядженням від №187/2014-р 29.04.2014 затвердила акт визначення розміру збитків від 24.04.2014.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі № 822/4489/14 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандард Оіл» про визнання протиправним та скасування розпорядження від 29.04.2014 №187/2014-р в частині затвердження акту визначення розміру збитків від 24.04.2014 в сумі 113368,00 грн відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі № 822/4489/14 залишено без змін.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 587 від 08.05.2014, в якому запропонувала відповідачу добровільно відшкодувати суму збитків, зазначену в акті комісії від 24.04.2014.

Однак, станом на час вирішення спору відповідачем вказана сума збитків не відшкодована.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та застосовуючи норми чинного законодавства України, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлені ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України, згідно з якими власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, регулюється постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі - Порядок).

Згідно з п.п. 2, 4 зазначеного Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольськими міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку, підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (п. 5 Порядку).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 №6 роз'яснено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284 (п. 3.7).

Також, у вказаній постанові Пленуму роз'яснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України (п. 3.8).

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди обмежує право законного власника отримувати плату за використання земельної ділянки, чим завдається шкода інтересам територіальної громади м. Ізяслав, внаслідок чого їй завдаються збитки у вигляді неодержання плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, розмір яких за період з 01.03.2013 по 23.04.2014 складає 113368,00 грн.

Факт протиправної поведінки відповідача підтверджується матеріалами справи, у тому числі протокольним рішенням №6 від 24.04.2014, розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від № 187/2014-р 29.04.2014, яке залишено в силі постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі № 822/4489/14.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка використовується відповідачем, шляхом розміщення на ній нерухомого майна, без оформлення правовстановлюючих документів, що вказує на наявність збитків спричинених цією поведінкою, вину відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками.

При цьому, відповідачем не доведено належними засобами доказування відсутність його вини у спричиненні збитків, а саме - своєчасне оформлення всіх необхідних правовстановлюючих документів щодо користування земельною ділянкою.

Посилання відповідача на те, що ним не використовується земельна ділянка та на відсутність на даний час майна відповідача на земельній ділянці судом не приймається, оскільки в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія витягу про державну реєстрацію права власності за відповідачем на нежиле приміщення АЗС по вул. Незалежності,94 у м. Ізяславі. Доказів на підтвердження того, що у період з 01.03.2013 по 23.04.2014 (за який нараховано збитки) вказане нежиле приміщення не перебувало у власності відповідача або того, що приміщення не існувало відповідачем суду не надано.

Щодо посилання відповідача на неправомірність визначення розміру збитків на рівні орендної плати, то суд відзначає, що вказане твердження було спростовано у постанові Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі № 822/4489/14, залишеній без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015, якими встановлена правомірність визначення розміру збитків на рівні орендної плати, визначеної в рішенні Ізяславської міської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою» № 18/ІІІ-2 від 01.03.2013.

Крім того, судом враховано, що рішення Ізяславської міської ради № 18/ІІІ-2 від 01.03.2013, яким надано в оренду ТОВ «Стандард Оіл» земельну ділянку відповідачем не оскаржувалось, не визнавалось недійсним та станом наданий час є чинним.

Судом також не приймається посилання відповідача на те, що прокурор не може звертатись з даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням..

Згідно з вимогами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п.2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. Господарського процесуального кодексу України не обмежує прокурора в здійснення своєї діяльності принципом територіальності.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

У відповідності з п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцію України.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відноситься регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. б) п.п. 1) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель.

В даному випадку позивачем прокурор визначив Ізяславську міську раду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандард Оіл» (04070, м.Київ, вул. Григорія Сковороди, 11, кв. 14, ідентифікаційний код 38232776) на користь Ізяславської міської ради (30300, Хмельницька обл., Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 ідентифікаційний код 04060720) збитки у розмірі 113368 (сто тринадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандард Оіл» (04070, м.Київ, вул. Григорія Сковороди, 11, кв. 14, ідентифікаційний код 38232776) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн 36 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.04.2015

Суддя Ю.М. Смирнова