Рішення

від 01.04.2015 по справі 914/684/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 р. Справа№ 914/684/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівгаз", м.Львів

до відповідача Відділу освіти Самбірської районної державної адміністрації, м.Самбір Львівської області

про стягнення 847 686,77 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Шуневич Т.П. - представник (довіреність №07/4-41 від 12.01.2015р.);

від відповідача Жовнір А.А. - представник (довіреність №01-15/358 від 31.03.2015р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до Відділу освіти Самбірської районної державної адміністрації про стягнення 847 686,77 грн., з яких 792 240,77 грн. основного боргу, 28 151,68 грн. пені, 2 734,86 грн. 3% річних від простроченої суми та 24 559,46 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.03.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.03.2015р. Ухвалою суду від 25.03.2015р. розгляд справи відкладено на 01.04.2015р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав клопотання (вх.№13654/15 від 01.04.2015р.), в якому Відділ освіти Самбірської районної державної адміністрації не заперечує проти стягнення заборгованості в розмірі 847 686,77 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд,-

встановив:

18.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», від імені якого діє Самбірське УЕГГ (надалі - постачальник) та Відділом освіти Самбірської районної державної адміністрації (надалі - споживач) було укладено договір №2014/ТП-Б-01 1098 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі по тексту - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник протягом 2014 року здійснює споживачу постачання природного газу (надалі - газ) в обсягах і в порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і

наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно із п.2.6. договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу.

Пунктом 2.7. договору передбачено, що постачальник до 05-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до п.2.8 договору споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктом 2.9. договору передбачено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше останнього робочого дня місяця із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла в попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Згідно із п.5.1.2., п.5.3.3. договору постачальник зобов'язується забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та обсягах, визначених договором. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Як зазначено у позовній заяві, позивач свої зобов'язання за договором №2014/ТП-Б-01 1098 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 18.03.2014р. виконав повністю, однак в порушення умов договору відповідачем здійснено лише часткову оплату за поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого у Відділу освіти Самбірської районної державної адміністрації станом виникла заборгованість перед позивачем за період вересень 2014р. - грудень 2014р. в розмірі 792 240,77 грн., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, позивач керуючись умовами п.6.2.2. договору, у зв'язку із порушенням споживачем строків оплати, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого розрахунку становить 28 151,68 грн.

Крім того, позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 2 734,86 грн. 3% річних від простроченої суми та 24 559,46 грн. інфляційних втрат.

Відтак, загальна сума заборгованості яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 847 686,77 грн., з яких 792 240,77 грн. основного боргу, 28 151,68 грн. пені, 2 734,86 грн. 3% річних від простроченої суми та 24 559,46 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з

наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.03.2014р. між сторонами було укладено договір №2014/ТП-Б-01 1098 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору постачання природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 01.10.2014р. (обсяг поставленого газу - 1333 куб.м), від 01.11.2014р. (обсяг поставленого газу - 1082 куб.м), від 01.12.2014р. (обсяг поставленого газу - 62374 куб.м) та від 01.01.2015р. (обсяг поставленого газу - 214026 куб.м). Копії вказаних актів містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Всупереч умовам договору відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за період вересень 2014р. - грудень 2014р. в розмірі 792 240,77 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Крім того відповідач визнав наявність в нього вказаної заборгованості.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 792 240,77 грн. за період вересень 2014р. - грудень 2014р. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відтак, перевіривши розрахунок розміру пені, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 28 151,68 грн. пені є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 734,86 грн. 3% річних від простроченої суми та 24 559,46 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1204 від 26.02.2015р. на суму 16 980,00 грн.

Ціною позову є 847 686,77 грн., а відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 16 953,74 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Самбірської районної державної адміністрації (81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Мазепи, 8, код ЄДРПОУ 02144631) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (79039, м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) 792 240,77 грн. основного боргу, 28 151,68 грн. пені, 2 734,86 грн. 3% річних від простроченої суми, 24 559,46 грн. інфляційних втрат та 16 953,74 грн. судового збору.

3 . Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 06.04.2015р.

Суддя Петрашко М.М.