Постанова

від 31.03.2015 по справі 826/1770/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 березня 2015 року           16:57           справа №826/1770/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “КРОНАС ЛТД”

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві

провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КРОНАС ЛТД” (далі по тексту – позивач, ТОВ “КРОНАС ЛТД”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Оболонському районі), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД”, за результатами якої складено акт від 11 липня 2014 року №757/26-54-22-06/39020113 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014р. по 31.05.2014р.”; 2) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зміні відомостей в АІС “Податковий блок” на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки; 4) зобов'язати відповідача вилучити з АІС “Податковий блок” інформацію про результати зустрічної звірки позивача та заборонити відповідачу враховувати результати зустрічної звірки позивача, оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1770/15, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05 березня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Оболонському районі здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД”, за результатами яких складено акт від 11 липня 2014 року №757/26-54-22-06/39020113 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” (код за ЄДРПОУ 39020113) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 року” (далі по тексту – акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Оболонському районі щодо проведення зустрічної звірки, оскільки вони вчинені з порушенням встановленого порядку; акт про неможливість проведення зустрічної звірик не може містити висновків посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, а результати проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для зміни задекларованих платником податків показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову просив відмовити у задоволені позовних вимог, з підстав відповідності свої дій вимогам законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин ДПІ у Оболонському районі зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

На переконання суду, незгода з висновками, викладеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для визнання протиправними дій, факт вчинення яких відсутній; відсутність дій сама по собі виключає їх протиправність.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що ДПІ у Оболонському районі вчинено протиправні дії по проведенню зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД”, відтак, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Разом з тим, під час розгляду справи суд встановив, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” ДПІ у Оболонському районі фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами яких і складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Виходячи зі змісту процитованої правової норми, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу, та в приміщенні контролюючого органу.

Зміст акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить, що відповідач провів не передбачену у плані роботи перевірку ТОВ “КРОНАС ЛТД”, оскільки по тексту акта про неможливість проведення зустрічної звірки йде мова саме про перевірку, відповідачем оцінено реальність господарських операцій та встановлено за наслідками саме перевірки порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону; контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації; у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або обов'язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також доказів вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене, дії ДПІ у Оболонському районі щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” здійснені не на підставі, не у спосіб та не в межах, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними.

Як встановлює частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведену процесуальну норму, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за червень 2014, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

При цьому, на переконання суду, введення платника в оману та приховування під назвою “акт про неможливість проведення зустрічної звірки” фактичних дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не звільняє орган державної податкової служби від виконання приписів Податкового кодексу України, зокрема в частині визначеного порядку та підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у позивача порушеного права внаслідок вчинення оскаржуваних дій, оскільки встановлення обставин невідповідності дій ДПІ у Оболонському районі вимогам Податкового кодексу України, є безумовною підставою для визнання таких дій протиправними.

Як вказано у постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року у справі за позовом АКБ “Мрія” до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення та дій не ставиться в залежність від наслідків реалізації таких рішень або дій.

У свою чергу частина перша статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зміни відомостей про задекларовані показники податкових зобов'язань та податкового кредиту в АІС “Податковий блок” та зобов'язання вилучити таку інформацію, суд керується наступним.

Як свідчать обставини справи, інформацію про акт про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” (далі по тексту – АІС “Податковий блок”).

Згідно з інформаційним повідомленням на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html), систему “Податковий блок” введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що сума грошового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації визначається платником податків самостійно, крім випадків, встановлених статтею 54 Податкового кодексу України.

Як свідчить форма податкової декларації з податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678, у рядку 10 платник податків зазначає обсяги придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій; при заповненні рядка 10 платник податку подає також додаток 5 до декларації – “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”, який містить, зокрема інформацію про операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту, в розрізі кожного контрагента.

Матеріали справи свідчать, що за перевірений період ТОВ “КРОНАС ЛТД” подавало до ДПІ у Оболонському районі податкові декларації з податку на додану вартість за січень-травень 2014 року, в яких задекларувало відповідні податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість; зокрема у січні 2014 року задекларовано податкових зобов'язань у сумі – 305 712,00 грн., податковий кредит – 304 297,00 грн.

Разом з тим, суд встановив, що на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач змінив у АІС “Податковий блок” показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень-травень 2014 року, задекларовані позивачем у відповідних податкових лекала раціях, а саме: зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту до 0 грн., що, у свою чергу, суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

ДПІ у Оболонському районі, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та, оскільки в АІС “Податковий блок” підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Оболонському районі по зміні в АІС “Податковий блок” показників податкової звітності на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки є протиправними, а що є підставою для вилучення такої інформації.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміна контролюючими органами в автоматизованих базах даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі актів перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни показників податкової звітності самим платником податків, безпосередньо порушує права та інтереси останнього, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника податків, що підтримано Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 01 квітня 2014 року №К/800/39683/13, від 21 серпня 2014 року №К/800/30213/14 та постановах від 01 квітня 2014 року №К/800/47935/13, від 28 серпня 2014 року №К/800/35272/14.

Крім того, суд враховує при вирішенні спору позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 9 грудня 2014 року у справі №21-511а14, а саме: “Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку”.

Таким чином, на думку Верховного Суду України, виключенню з баз даних контролюючого органу підлягає лише інформація, внесена за результатами дій, які визнані протиправними у судовому порядку.

Оскільки дії відповідача щодо здійснення у межах спірних правовідносин контролю та зміні показників податкової звітності вичинені не на підставі та не у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, та визнані судом протиправними, суд вважає, що інформація на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки внесена відповідачем до АІС “Податковий блок” за відсутності правових підстав.

Разом з тим, суд не погоджується із позовними вимогами про заборону враховувати результати зустрічної звірки позивача, оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки, є такими, що спрямовані на майбутнє, та передчасними; крім того, на думку суду, задоволення решти позовних вимог є достатнім способом захисту порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “КРОНАС ЛТД” підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до пункту 4 частини першої 163 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно), є складовою резолютивної частини постанови.

Оскільки дана постанова вимагає від ДПІ у Оболонському районі вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень-відповідача строк для подання звіту про виконання вказаної постанови у десять днів з дня набрання нею законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОНАС ЛТД” задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо зміни в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОНАС ЛТД” на підставі акта від 11 липня 2014 року №757/26-54-22-06/39020113 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” (код за ЄДРПОУ 39020113) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 року”.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” інформацію, внесену на підставі акта від 11 липня 2014 року №757/26-54-22-06/39020113 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” (код за ЄДРПОУ 39020113) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 року”.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОНАС ЛТД”, за результатами якої складено акт від 11 липня 2014 року №757/26-54-22-06/39020113 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “КРОНАС ЛТД” (код за ЄДРПОУ 39020113) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 року”.

6. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОНАС ЛТД” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

7. Встановити Державній податковій інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

8. Попередити Державну податкову інспекцію у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     В.А. Кузьменко