Ухвала

від 01.04.2015 по справі 330/2643/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/2140/15 Головуючий у 1 інстанції: Нестеренко Т.В.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Осоцького І.І.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу - Дячук Ольга Миколаївна про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що на умовах спільної господарської діяльності між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_8 за кошти позивача було збудоване кафе на земельній ділянці, розташованій на узбережжі Азовського моря, коса Федотова. Позивач спільно з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 використовували земельну ділянку, яка належить Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області в своїй підприємницькій діяльності. Так, за кошти позивача сплачувалась плата за електричну енергію, плата за виготовлення проектної документації, позивач з третіми особами заключила відповідні договори на поставку продукції в кафе, яке розташоване на цій земельній ділянці, отримала дозвіл на торгівлю, сплачувала благодійний внесок на розвиток інфраструктури курортної зони, сплачує орендну плату до сьогоднішнього часу. Приватний підприємець ОСОБА_8 припинив підприємницьку діяльність 11 березня 2013 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1. помирає. З часу внесення в ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності припинив дію договір оренди земельної ділянки, так як до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб в тому числі і наслідки припинення юридичної особи. Враховуючи те, що договір оренди припинив свою дію, то згідно з аналізу ст. 1, 13 ЗУ "Про оренду землі" позивач не має права без договору оренди землі використовувати цю землю. Позивачка 04.06.2014р.- звертається до третьої особи № 3 з клопотанням передати їй цю земельну ділянку та заключити з нею договір, відповіді не отримано. При повторному зверненні від 29.09.2014р. сільська рада повідомила, що розгляд клопотання буде розглянуте на черговому пленарному засіданні сесії Кирилівської селищної ради у відповідності до Регламенту Кирилівської селищної ради, позивачці стало відомо, що право на оренду земельної ділянки, яке належало ОСОБА_8 та використовувалось позивачкою у її підприємницькій діяльності разом з орендарем, перейшло до спадкоємця ОСОБА_4 - відповідача на підставі договору про поділ спадщини посвідченого приватним нотаріусом третя особа № 4. Враховуючи, що право на оренду земельної ділянки припинилось 11 березня 2013р. в зв'язку з припиненням підприємницької діяльності приватним підприємцем ОСОБА_8 ще до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.. то саме позивачка, яка користувалась цією земельною ділянкою в своїй підприємницькій діяльності, має право на перехід права на оренду земельної ділянки, а не спадкоємець відповідач ОСОБА_4.

Договір про поділ спадщини від 20 жовтня 2014р. в частині переходу права на оренду земельної ділянки для розміщення кафе, площею 0,0155 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 кадастровий номер-НОМЕР_1, що переходить спадкоємцю ОСОБА_4 згідно Договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Якимівської державної нотаріальної контори Запорізької області, Тимченко Є.С.,21.04-2005 року за реєстром № 521, зареєстрованого у Якимівському районному відділі Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам України" у Державному в реєстрі земель 23.04.2008р. за № 040826400120. є недійсним. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування (наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Третя особа № 4 під час посвідчення правочину не пересвідчилась в складі спадщини. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок смерті. Відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 296/5 від 22.02.2012 р. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребуються документи, які підтверджують вказані факти. Відповідач не надав нотаріусу документ, який засвідчує факт припинення підприємницької діяльності спадкодавцем, а нотаріус не пересвідчився в цьому. На момент відкриття спадщини спадкодавцеві ОСОБА_8 не належало право користування земельною ділянкою згідно договору оренди земельної ділянки від 21 квітня 2005р., а тому об'єкт спадкування немайнового характеру - право на оренду земельної ділянки не входить в спадкову масу. Договір про поділ спадщини є похідним від отриманих спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину, а нотаріус неправомірно послався в договорі про поділ спадщини на те, що право на оренду переходить спадкоємцям згідно договору оренди, так як розмір частки у спадщині спадкоємців за законом є рівним то право на спадщину оформляється свідоцтвом про право на спадщину. При поділі спадщини правовстановлюючим документом, який підтверджує право на спадщину є саме свідоцтво про право на спадщину, а не договір оренди. Враховуючи, що спір виник щодо визнання недійсним майнового права щодо земельної ділянки то цей спір підсудний суду за місцем знаходження цієї земельної ділянки.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд, визнати недійсним договір про поділ спадщини від 20 жовтня 2014р. посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Дячук О.М. в частині переходу права на оренду земельної ділянки для розміщення кафе, площею 0,0155 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1, кадастровий номер-НОМЕР_1, що переходить спадкоємцю ОСОБА_4 згідно Договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Якимівської державної нотаріальної контори Запорізької області, Тимченко Є.С. 21.04.2005 року за реєстром № 521, зареєстрованого у Якимівському районному відділі Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам України" у Державному реєстрі земель 23.04.2008р. за № 040826400120.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оспорюваний позивачкою правочин створював правові наслідки лише між спадкоємцями щодо порядку розподілу спадщини та не був правовстановлюючим документом, за яким відповідач та інші спадкоємці набули майнові права.

Так, спадкодавець за життя не був позбавлений права користування земельною ділянкою, договір про надання йому у користування спірної земельної ділянки не оспорений та не визнаний недійсним. Тож посилання апелянта на те, що на час смерті спадкодавець не був приватним підприємцем, а отже право на користування земельною ділянкою неправомірно включене в договір про розподіл спадщини не є підставою для визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна.

Суд правильно виходив з того, що укладенням між спадкоємцями договору про поділ спадщини, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 20 жовтня 2014 року за реєстровим № 588, жодним чином не порушуються права та інтереси позивачки, яка до кола спадкоємців не входить, та зареєстрованих прав на орендовану земельну ділянку не має. Натомість у померлого ОСОБА_8 є спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину.

Щодо спадкування права користування земельною ділянкою, то оспорюваний договір лише вирішував питання між спадкоємцями про те, хто буде реалізовувати свої права на спадкування щодо користування земельною ділянкою, тож умови зазначеного правочину мали правові наслідки лише для спадкоємців у вирішенні питань розподілу спадщини.

Спадкоємцеві ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою надано не на підставі спадкового договору, а на підставі рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району від 23 грудня 2014 року, яке може бути оскаржене позивачкою у рази незгоди з ним, у тому числі з підстав зазначених нею у позові.

Посилання апелянта на ведення зі спадкодавцем спільної господарської діяльності, спільне використання земельної ділянки може бути використане нею у разі оспорювання зазначеного рішення Кирилівської сільради (а також договору оренди) з причин наявності у неї переважного права на укладення договору оренди.

Суд першої інстанції правильно послався на ст. 1216 ЦК, за якою спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (отже і майнові права щодо чужого нерухомого майна, в даному випадку земельної ділянки, яка є власністю територіальної громади, та які виникли з законних підстав і не припинилися на момент смерті спадкодавця). Питання про те , чи припинилися права спадкодавця на земельну ділянку за час його життя у зв'язку з припинення підприємницької діяльності мали вирішуватися при переукладенні договору. Предметом розгляду даної справи не є оскарження договору оренди, укладеного між Кирилівською селищною радою та відповідачем, та надання спадкодавцеві Кирилівською сільрадою переважного права на укладення договору.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: