Ухвала

від 02.04.2015 по справі 814/2458/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2458/14

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Яковлева Ю.В.,

Коваля М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське заводобудівельне управління № 8» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

20.08.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївське заводобудівельне управління № 8» (далі - ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління № 8») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 000711703 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 510 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки планової виїзної перевірки про подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих на користь платника податків є недостовірними та не ґрунтуються на законі. Відповідно до п.177.8 ст.177 ПК України позивач звільнений від утримання податку на доходи, який він виплачує суб'єкту господарювання - ФОП, тому не повинен був відображати виплату такого доходу в податкових розрахунках форми 1-ДФ.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. Враховуючи викладене, просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 000711703 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила поставу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління № 8» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої 15.04.2014р. складений акт № 297/14-03-22-01/32997486, встановлені в т.ч. порушення п.167.2 ст.167, ст.168, пп.169.4.1 п.169.4 ст.169, п.176.2 "а" ст.176 ПК України, внаслідок чого занижено податку на доходи з фізичних осіб на суму 443,55 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок встановлення невірного застосування соціальної пільги до доходу працівників підприємства за перевіряємий період та ставки бази оподаткування у березні 2012р. працівнику ОСОБА_2

Крім того, податковим органом встановлено, що на порушення п.176.2 "б" ст.176 ПК України у період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління № 8» не включило до податкових розрахунків форми 1-ДФ виплачені суми доходів фізичним особам-підприємцям за надані послуги, в зв'язку з чим прийшов до висновку, що підприємством не у повному обсязі подана податкова звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків.

За результатами перевірки податковий орган 29.04.2011р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 0007151703 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1 175,33 грн., в т.ч. за основним платежем на 443,55 грн. та штрафними санкціями - 731,78 грн.

Виходячи з розрахунку штрафних санкцій по ПДФО:

- 221,78 грн. застосовано, як 50% суми податку, що підлягає нарахуванню, що передбачено п.127.1 ст.127 ПК України,

- 510 грн. - за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що передбачено п.119.2 ст.119 ПК України.

Предметом спору є правомірність накладення штрафних санкції в розмірі 510 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із відсутності обов'язку позивача включати до податкових розрахунків 1-ДФ доходи, сплачених фізичним особам-підприємцям за надані послуги (поставлені товари), оскільки відповідачем не доведено, що ці відносини носили характер трудових.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим.

Підпунктом "б" п.176.2 ст.176 ПК України передбачений обов'язок особи, яка відповідно до цього Кодексу має статус податкового агента, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що застосування штрафних санкцій до позивача за порушення пп. "б" п.176.2 ст.176 ПК України може мати місце у разі, якщо невнесення виплачених сум доходів фізичним особам-підприємцям до податкового розрахунку призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції абсолютно вірно зроблений висновок, що позивач, враховуючи положення п.177.8 ст.177 ПК України, не зобов'язаний утримувати податок з сум, виплачених на користь ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, оскільки правовідносини між сторонами виникли на підставі цивільно-правових договорів, в зв'язку з чим сторони по договорам не можуть бути прирівняні до роботодавця та працівника відповідно. Ані в акті перевірки, ані в ході розгляду справи податковий орган не зазначав, що правовідносини між ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління № 8» та фізичними особами-підприємцями носять характер трудових.

Тому виплачені суми зазначеним підприємцям не є нарахованим доходом, який виплачується податковим агентом, а є оплатою за виконані послуги (поставку товару), в зв'язку з чим відсутні підстави для утримання з них податку та включення цих сум до податкового розрахунку ф.1-ДФ.

З розрахунку штрафних санкцій по ПДФО до податкового повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 000711703 вбачається, що порушення позивачем п.119.2 ст.199 ПК України не призвело до збільшення або зменшення ПДФО (а.с.11).

Наведені обставини свідчать про відсутність порушень з боку позивача при складанні податкової звітності по ПДФО в частині невключення до неї виплат на користь фізичних осіб-підприємців, а також утриманих з цих сум податку, та як наслідок, відсутність підстав для застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: М.П.Коваль