Постанова

від 17.02.2015 по справі 804/2098/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р. справа № 804/2098/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюковій О.В.

представник позивача не прибув

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солонянська шляхова пересувна механізована колона" про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 3921,09 грн., -

ВСТАНОВИВ :

31 січня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в Солонянському районі, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонянська шляхова пересувна механізована колона» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з Солонянської шляхової пересувної механізованої колони на користь управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 3921,09 грн. (а.с. 3-4).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період з грудня 2014 року по січень 2015 року в сумі 3921,09 грн., що відповідачем на час звернення до суду в добровільному порядку не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.02.2015 року (а.с. 2).

У судове засідання 17.02.2015 року представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибули.

16.02.2015 року через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем подано письмову заяву, в якій він просив суд здійснювати розгляд адміністративної справи за відсутності представника управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області (а.с. 32).

Відповідач до судового засідання не з'явився, у поданому клопотанні про зупинення провадження у справі зазначив про розгляд за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солонянська шляхова пересувна механізована колона» зареєстровано 02.06.1994 року та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області як страхувальник.

На даному підприємстві з особливо шкідливими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювала особа,яка у даний час отримує пенсію призначену відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: ОСОБА_1, що підтверджено Довідками від 21.08.2012 року № 20/12, №21/12, № 22/12 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою в.в. директора ТОВ «Солонянська шляхова пересувна механізована колона» (а.с.24-26).

Так, згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з грудня 2014 року, що були отримані відповідачем, що підтверджено матеріалами справи, відповідачу необхідно було покрити витрати УПФУ на виплату та доставку пенсій по гр. ОСОБА_1 у розмірі місячного розміру фактичних витрат, що становить 1914,15 грн., згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року, що були отримані відповідачем, що підтверджено матеріалами справи, відповідачу необхідно було покрити витрати УПФУ на виплату та доставку пенсій по гр. ОСОБА_1 у розмірі місячного розміру фактичних витрат, що становить 1914,15 грн.

Доказів оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з грудня 2014 року та з 2015 року відповідачем не надано.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.11.1991 № 1788-ХІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 № 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у встановлених відсоткових розмірах.

Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зі змінами та доповненнями).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Абзацом 5 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на викладені норми законодавчих актів відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особі, яка до і після 01.01.92 р. працювали на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (списки № 1 та № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.94 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.03.2003 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

На підставі п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

При цьому, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 р.

Особи, яким виплачену пільгову пенсію працювали у відповідача до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у період, коли цей Закон вже набрав чинності, тому органами Пенсійного Фонду пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повномуобсязі відшкодовувати витрати УПФУ в м. Павлограді та Павлоградському районі на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно службової записки Головного спеціаліста відділу надходження, прогнозування платежів та обліку застрахованих осіб, УПФУ в Солонянському районі за розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по ТОВ Солонянська ШПМК» з 2015 року, було проведено звірення суми розрахунків даного підприємства за попередній період та встановлено розбіжність між сумою в розрахунках, які були виставлені в 2014 році, що складає 49106,40 грн., та сумою до відшкодування за 2014 рік в місячному розрахунку, яка становить 49199,19 грн. та різницю у сумі 92,79 грн. донараховано в місячний розмір фактичних витрат.

Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2014 року по січень 2015 року, що складає 3921,09 грн. відповідачем не сплачена.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонянська шляхова пересувна механізована колона» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 3921,09 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонянська шляхова пересувна механізована колона» (52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Радянська, буд. 1, ЄДРПОУ 31523687) на користь Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (по списку 2) у розмірі 3921,09 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять одна гривня 09 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник