Постанова

від 26.03.2015 по справі 808/784/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року 15 год. 30 хв. Справа № 808/784/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Шамрай О.М.

представника відповідача Радової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпекс»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейпекс» (далі - позивач або ТОВ «Ейпекс») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0016551503 від 17.11.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10326 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 8261 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2065 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, та зазначає про відсутність з боку підприємства порушень вимог податкового законодавства як підстави для визначення йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити та надала заперечення на адміністративний позов, у яких зазначає, що до складу податкового кредиту позивачем включено у податкову декларацію суму податку на додану вартість за податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Станом на дату складання акту помилка в реєстрі податкових накладних виправлена не була та виправлення відбулось вже після складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вважає, що позивачем не було додержано вимог статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним, а адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейпекс» (код ЄДРПОУ 30015917) зареєстроване 07.09.1998 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 59).

Судом встановлено, що 25.09.2014 листом № 8011/15-3 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області у відповідності до підпунктів 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 73.3 (3), 73.3 (4), 73.5 статті 73 та пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на адресу позивача направлено запит щодо надання підтверджуючих документів щодо взаємовідносин із ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», які дають право на формування податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (а.с. 9).

У відповідь на запит податкового органу ТОВ «Ейпекс» листом від 08.10.2014 № 10/14-2 надано належним чином завірені копії документів на підтвердження взаємовідносин з ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», які були отримані ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області того ж дня, про що свідчить відповідний штамп на супровідному листі позивача (а.с. 10).

20.10.2014 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Терещенко С.Б., на підставі пункту 200.10 статті 200, статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року ТОВ «Ейпекс» за результатами якої складено Акт № 275/15-3/30015917 (а.с. 11-13).

Як зазначено в Акті перевірки, при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року (від 13.09.2014 № 9052501489) з додатками, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року (№ 9052501480 від 13.09.2014).

Згідно з висновками Акту перевірки, перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання внаслідок завищення суми податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, що є порушенням пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (а.с. 13).

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що при перевірці показників податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року та додатків до неї встановлено, що підприємством неправомірно віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 12198 грн. по взаємовідносинам із ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ» до складу податкового кредиту.

До складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року включено суму податку на додану вартість по контрагенту ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ» у розмірі 12197 грн. 61 коп. відповідно до податкової накладної № 74 від 22.08.2014, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В той же час, факт реєстрації зазначеної накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутній.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016551503 від 17.11.2014, яким ТОВ «Ейпекс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 10326 грн., у тому числі за основним платежем - 8261 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2065 грн. (а.с. 19).

За результатами здійсненого позивачем оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.01.2015 № 442/7/0801-10-04-13 податкове повідомлення-рішення № 0016551503 від 17.11.2014 залишено без змін, а скарга ТОВ «Ейпекс» - без задоволення (а.с. 56-57).

Судом встановлено, що у перевіреному періоді одним з постачальників ТОВ «Ейпекс» було ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», яке у серпні 2014 року здійснило дві поставки дроту сталевого на користь позивача.

На підтвердження факту поставок та сплати за поставлений товар позивачем надані суду видаткові накладні № 0708-7 від 07.08.2014, № 2108-1 від 21.08.2014; рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні; податкові накладні № 27 від 07.08.2014, № 74 від 21.08.2014 та інші; платіжні доручення; акти здачі-прийняття робіт, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 20-39).

Суми податку на додану вартість у розмірі 17504 грн. 48 коп. позивачем включено до складу податкового кредиту за серпень 2014 року, що відображено в додатку № 5 до податкової декларації за серпень 2014 року (а.с. 40-46).

В Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року позивачем невірно зазначена дата податкової накладної від ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ» № 74 на загальну суму 73185 грн. 66 коп., у тому числі ПДВ у сумі 12197 грн. 61 коп. (а.с. 48-49), та замість дати 21.08.2014 зазначено дату 22.08.2014.

В Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року ТОВ «Ейпекс» уточнило дату податкової накладної № 74 від ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ» на загальну суму 73185 грн. 66 коп., у тому числі ПДВ у сумі 12197 грн. 61 коп. (а.с. 94-97), зазначивши правильну дату накладної.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Пунктом 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що зведені результати обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

На виконання вимог пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, запроваджено реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр).

Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 958, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за № 1228/26005, затверджено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Порядок).

Згідно пункту 1 розділу 1 Порядку, реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Усі графи Реєстру, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Платники податку щомісяця в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі ті платники податку, для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді. Копії записів у Реєстрах подаються за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у затвердженому форматі (пункт 3 Порядку).

Розділом 5 Порядку визначено Порядок здійснення уточнення показників реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Так, платники податку у звітному (податковому) періоді щодня визначають підсумки зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом.

При виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вносяться два записи: помилковий запис зі знаком "-" та правильний запис зі знаком "+".

Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: у графі 1 розділів І та/або ІІ Реєстру зазначається порядковий номер запису; графах 2-6 розділу І та/або графах 2-7 розділу ІІ Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних графах 7-16 розділу І та/або графах 9-21 розділу ІІ Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-". При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку робиться окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної (або складання податкової накладної з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Перевіркою ТОВ «Ейпекс» не зафіксований факт наявності в спірній податковій накладній недоліків, що свідчило б про її неналежність як первинного документу, або порушення порядку її видачі.

Як встановлено під час судового розгляду, на запит податкового органу підприємством було надано підтверджуючі документи щодо взаємовідносин із ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ» у серпні 2014 року, серед яких, зокрема подавалась податкова накладна № 74 від 21.08.2014 щодо якої у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних помилково зазначено іншу дату податкової накладної.

В той же час, з витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 27104104 та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року, податкової накладної № 74 від 21.08.2014, простежується єдина сума податку на додану вартість у розмірі 12197 грн. 61 коп., яка в Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість віднесена разом із сумою сплаченого податку на додану вартість за податковою накладною № 27 від 07.08.2014 по взаємовідносинам з ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ».

Податкова накладна № 74 від 21.08.2014 належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, містить передбачені Податковим кодексом України реквізити, у зв'язку з чим суд вважає, що помилка в даті податкової накладної у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не може бути підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит.

Єдиною такою підставою, відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної.

Наявність певних розбіжностей в даних, що містяться в податковій накладній та які подаються до податкового органу з метою внесення їх до Єдиного реєстру податкових накладних, за умови, що такі дані не перешкоджають встановленню змісту господарської операції, її обсягу та учасників, не можуть бути кваліфіковані як не внесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність винесеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкового повідомлення-рішення № 0016551503 від 17.11.2014, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Ейпекс» підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 3).

Керуючись статтями 11, 71, 159-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 № 0016551503.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпкес» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша