Постанова

від 25.03.2015 по справі 914/428/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р.                                                   Справа № 914/428/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу господарського суду Львівської області від 13 лютого 2015 року по справі №914/428/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікторія плюс»

          ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Цікало А.І.) повернув без розгляду заяву Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікторія плюс» (майдан Гайдамаків, буд 18, м. Городок, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ 32282732) та додані до неї документи.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами частини 3 статті 10, частини 2 статті 11, частини 1 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вказав, що судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог. Однак до заяви про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікторія плюс» не додано відповідної постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі Городоцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області стверджує, що ухвала господарського суду Львівської області від 13 лютого 2015 року по справі №914/428/15 прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд не надав належної оцінки тому факту, що виконання судового рішення про стягнення податкового боргу законом покладено саме на органи державної податкової служби. Судові рішення про стягнення податкового боргу повинні виконуватись контролюючим органом відповідно до вимог статті 95 Податкового кодексу України та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Тому згідно з частиною 7 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зокрема для кредитора – органу доходів і зборів чи інших органів визначено, що до заяви про порушення справи про банкрутство боржника додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

У судовому засіданні 18 березня 2015 року представники Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі. Додатково повідомили, що Вищий господарський суд України у постанові від 17 лютого 2015 року у справі №925/1941/14 дійшов правового висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків – юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби. У такому випадку орган доходів і зборів до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не повинен додавати постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, матеріали справи і вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 13 лютого 2015 року слід скасувати з таких підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За визначенням частини 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено загальний перелік доказів, що додаються до заяви про порушення справи про банкрутство, у тому числі названо й рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Разом з тим частиною 7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" установлено, що до заяви кредитора – органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 15 вказаного Закону господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду якщо заявник – кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеною частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків визначено статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу (пункт 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України).

Згідно із правилами, визначеними главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 з наступними змінами, виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається, а реквізити судового рішення зазначаються в інкасовому дорученні, як підстава стягнення.

Отже у силу закону виконання судового рішення про стягнення з платника податків – суб'єкта господарювання на користь держави податкового боргу здійснює контролюючий орган (органи доходів і зборів) відповідно до вимог, визначених Податковим кодексом України, а не державна виконавча служба.

Згідно з матеріалами справи 10 лютого 2015 року до господарського суду Львівської області надійшла заява Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікторія плюс» (майдан Гайдамаків, буд 18, м. Городок, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ 32282732) на загальних підставах, визначених ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У заяві ініціюючий кредитор вказав, що загальна сума його безспірних вимог до боржника становить 2468206,00 грн. Безспірність грошових вимог підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі №813/6436/13-а, якою присуджено стягнути з боржника в дохід бюджету 2468206,00 грн. податкового боргу. На виконання названого судового рішення Городоцька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 29 жовтня 2013 року направила банку інкасові доручення №№ 35, 36, 37, 38, які повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунках боржника. Лише за інкасовим дорученням № 35 сплачена сума становить 2,52 грн. Відповідні відмітки зроблено банком на звороті інкасових доручень. Такі дії щодо виконання судового рішення обґрунтовує п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, із змінами від 30 березня 2012 року.

Як докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку, до заяви про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікторія плюс» кредитор додав копії постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі №813/6436/13-а, інкасових доручень про списання безспірної заборгованості та відомості про відсутність майна боржника.

З урахуванням правового регулювання стягнення податкового боргу з платників податку Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, яка є контролюючим органом, не могла і не повинна була до заяви про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікторія плюс» додавати виконавчий документ та постанову органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання судового рішення.

Таким чином висновок місцевого господарського суду про повернення без розгляду заяви кредитора про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікторія плюс» з причини відсутності виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження є передчасним. Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви податкового органу про порушення провадження у справі про банкрутство суд повинен був врахувати визначені законом особливості виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Відтак ухвалу господарського суду Львівської області від 13 лютого 2015 року по справі №914/428/15 слід скасувати.

За змістом статті 106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення заяви про порушення справи про банкрутство справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

          ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 13 лютого 2015 року по справі №914/428/15 скасувати.

Справу №914/428/15 передати на розгляд господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            Гриців В.М.

                     суддя                                                            Давид Л.Л.

                     суддя                                                            Кордюк Г.Т.