Постанова

від 06.01.2011 по справі 2а-10112/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2011 року 10:22 Справа № 2а-10112/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Брилі І.В.

за участю:

позивач: не з'явився

представника відповідача: Крючек К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Маринка»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про: скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 №001632308 в частині

ВСТАНОВИВ:

07.12.2010 Приватне підприємство «Маринка» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 №001632308.

Ухвалою суду від 09.12.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10112/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 22.12.2010. У судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.01.2011.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 06.01.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду заяву про зміну позовних вимог. Просить скасувати частково рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про застосування до Приватного підприємства «Маринка» штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 №001632308, а саме: у частині застосування штрафу у розмірі 6 224 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання. Зазначає, що позивачем ведеться облік товарних запасів у встановленому законодавством порядку. Просить позов задовольнити, розглянути справу без участі уповноваженого представника

Уточнення позовних вимог прийняті судом.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що при проведенні перевірки та винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя дотримані всі вимоги Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, передбачених законодавством України. Висновки перевіряючих про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР є обґрунтованими, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій є цілком правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено матеріалами справи на підставі наказу від 28.10.2010 та направлень №1009 та №1010 від 17.11.2010 фахівцями ДПІ проведено перевірку ПП «Маринка» з 17.11.2010 по 29.11.2010 з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. №98/96-ВР, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 №637. Перевірка закінчилась 18.11.2010.

За результатами здійсненої працівниками ДПІ перевірки було складено акт №0574/08/29/23/32372506.

Перевіркою встановлені порушення п.п. 9, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя винесено рішення від 25.11.2010 №001632308 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 7 949 грн. 25 коп. та рішення від 25.11.2010 №001642308 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 419 грн. 25 коп. (яке не оскаржується позивачем та сума якого була оплачена позивачем 21.12.2010).

Вказані вище рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були отримані позивачем 26.11.2010 та в адміністративному порядку не оскаржувались.

За рішенням від 25.11.2010 №001632308 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 7 949 грн. 25 коп. до позивача застосовані штрафні (фінансової) санкції за порушення п.п. 9, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

1) невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій (штраф двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. - п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»);

2) не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання (штраф подвійна вартість не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 112,00 х 2 = 6 224 грн. - ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»);

3) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у денному Х-звіті РРО (штраф у п'ятикратному розмірі суми, що становить 5,05 грн. х 5 = 25 грн. 25 коп. - ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Позивач не заперечує проти порушень п.4 ст.17 та ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме про застосування штрафу на загальну суму 365 грн. 25 коп. (340 грн. + 25 грн. 25 коп.).

В п.п.2.2.14 акта зазначено: «3) порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації. На момент перевірки вибірково зняті фактичні залишки ТМЦ на суму 3 112 грн. На момент перевірки книга ф.10 та накладні на товар не надавались.»

Тобто, актом перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягає в тому, що підприємством порушено порядок ведення обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації (неоприбуткування товарів на загальну суму 3 112 грн.).

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи відсутність накладних на товар на момент перевірки пояснюється тим, що вони знаходились у бухгалтера підприємства позивача, який уповноважений вести бухгалтерський облік на підприємстві. Сам факт наявності у бухгалтера накладних на товар, перевірючі не заперечували під час перевірки і доказів зворотнього не могли надати.

Доводи відповідача про те, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні знаходитись безпосередньо оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей є протиправними, оскільки в силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» ці документи є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до ст. 8 зазначеного Закону покладено на особу, уповноважену вести бухгалтерський облік. Оскільки перевірка, як це було встановлено актом перевірки, здійснювалась не за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві позивача, то відсутність первинних документів на місці реалізації при наявності документів про внутрішнє переміщення ТМЦ не суперечить закону.

Позивачем, на підтвердження факту придбання та оприбуткування ним товару, а також на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, до позову у якості доказів були додані копії відповідних накладних.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Однак у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 751/4044) відсутні норми, які б визначали місце зберігання первинних бухгалтерських документів на товарні запаси. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Водночас, у п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Щодо відсутності у позивача Книги обліку доходів і витрат суд зазначає, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво про сплату єдиного податку №433290 від 14.12.2009 р.).

При цьому пунктом 8 Наказу ДПА України від 29.10.1999 №599, вимоги якого розповсюджуються на суб'єктів підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12, та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64.

При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Тобто, вбачається, що зазначеним нормативним актом передбачено ведення обліку саме доходів і витрат, проте не товарних запасів.

За таких обставин, навіть при наявності на підприємстві позивача Книги обліку доходів і витрат, її дані ніяким чином не стосуються порядку обліку товарних запасів.

Аналогічних висновків щодо відсутності законодавчо встановленого порядку обліку товарів та щодо неможливості встановлювати такий порядок чи змінювати законодавство листами ДПА дійшло і Міністерство юстиції України в листі від 19.05.2010 № 6091-0-4-10-20.

Крім того, визначальною підставою для застосування фінансових санкцій, згідно ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є встановлення контролюючим органом не облікованого товару.

Як вбачається з рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 №001632308 його прийнято на підставі акту перевірки від 17.11.2010, в якому зроблені висновки про порушення п.12 ст.3 Закону про РРО.

Між тим, акт перевірки не містить в собі відомостей про встановлення посадовими особами ДПІ не облікованого товару, що є підставою для визначення фінансових санкцій у порядку, передбаченому ст.21 Закону.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 25.11.2010 №001632308 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 224 грн.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Керуючись ст. ст.94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Маринка» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування частково рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 №001632308 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 №001632308 частково в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 224 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Маринка» (69005, м.Запоріжжя, вул.Патріотична, буд.66, кв.65, ЄДРПОУ 32372506) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 11.01.2011