Ухвала

від 10.03.2015 по справі 804/2214/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 березня 2015 р. Справа № 804/2214/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді- Ніколайчук С.В

за участю секретаря- Федуркіній А.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛРУС" до Управління Держземагентства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

04.02.15р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛРУС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держземагентства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, в якому просить суд визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області з проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка находиться за адресою: м.Дніпропетровськ, остів Файнберга,9 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:072:0009.

Ухвалою суду від 09.02.2015р. провадження по справі відкрито. Розгляд справи призначений на 17.02.2015 року на 11:20 год. Про відкриття провадження по справі та дату розгляду справи представника позивача гр. Ковалевського повідомлено за тел. НОМЕР_1 (який вказаний в адміністративному позові, як засіб зв'язку), про що складено телефонограму.

17.02.2015року представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника не звертався.

У зв'язку з тим, що згідно приписів ч. 1 п. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, є підставою для відкладення розгляду справи.

Слухання справи було відкладено на 03.03.2015 року. Представник позивача повторно не з'явився у судове засідання, про причини не явки до суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи представник позивача гр.Набока повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою (тел. НОМЕР_1).

В подальшому розгляд справи відкладено на 10.03.15р., про що повідомлено представника позивача гр.Набока, доказом чого є наявна в матеріалах справи телефонограма, однак представник позивача в судове засідання не з'явився.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, беручи до уваги наступне: відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

Нормою п. 1 ч. 3 ст. 49 КАС України особам, які беруть участь у справі, надано право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

При цьому частиною 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Право особи на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи кореспондує обов'язок суду повідомити чи викликати її.

Якщо особа, яка бере участь у справі (сторона, третя особа, представник), свідок, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть з поважних причин прибути до суду, вони зобов'язані завчасно повідомити суд про неможливість прибуття та її причини.

«Завчасно» означає необхідність повідомити у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання. Спосіб повідомлення може бути різним (закон їх не обмежує) - телефоном, поштою тощо.

Остаточно поважність причин неприбуття оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків такого неприбуття.

Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає з'явитися до суду, відрядження тощо.

Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин.

Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Якщо ж прибуття в судове засідання могло потягнути за собою завдання шкоди цінностям вищим, ніж інтереси розгляду справи (наприклад, здоров'ю чи навіть життю особи), то причини неприбуття суд визнає поважними. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу .

До поважних причин можуть бути віднесені такі обставини, дії, явища, які не залежать від волі особи, відносно якої вони виникли. Внаслідок таких обставин, особа не має змоги належним чином виконувати покладені на неї обов'язки.

Неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли позивач вдруге не прибув на розгляд справи і в суду є достовірні (докази) про те, що обидва рази його було належним чином повідомлено.

Суд вважає що згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обов'язки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об'єктивну протиправність діяння. Вцілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб'єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

З урахуванням визначених правових аспектів, суд вважає, що позивач по справі не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами, що знайшло своє підтвердження у матеріалах справи та суперечить принципам адміністративного судочинства України, а отже повинно бути припинено законодавчо встановленими інструментами.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, слід зазначити, що згідно вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

Така функція знайшла своє відображення і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» , який встановлює обов'язок судді вживати заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого Законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 155 КАС України , оскільки має місце повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин, без повідомлення ним про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за його відсутності. Докази повідомлення представника позивача про судові засідання 03.03.2015р. та 10.03.2015р. наявні в матеріалах справи.

Керуючись ст. 128 , п.4 ч.1 ст. 155 КАС України , суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛРУС" до Управління Держземагентства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області про визнання протиправними дій - залишити без розгляду.

Суд також зазначає, що особа, позовна заява якої була залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя (підпис) С.В. Ніколайчук Ухвала не набрала законної сили Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Ніколайчук О.В. Бринза