Постанова

від 02.04.2015 по справі 820/636/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 р. справа №820/636/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Педан І.П.,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 27.01.2012 року №0000302311 та № 0000312311.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача, які містяться в акті "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, код за ЄДРПОУ 00953042, з питання взаємовідносин з ПП "Слобода Буд ", код ЄДРПОУ 32858962, за лютий 2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року та з ТОВ "Будпластполімер", код ЄДРПОУ 25186431 за липень 2011 року" від 12.01.2012 року №15/2311/00953042 є необґрунтованими та незаконними, оскільки зроблені на підставі припущень та перевірки не самого позивача, а його контрагентів за ланцюгом правовідносин. Також зазначав, що угоди, укладені між ним та ПП "Слобода Буд" та ТОВ "Будпластполімер" носять реальний характер, при виконанні таких угод складались всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких, вказав, що господарські операції між позивачем та ПП "Слобода Буд" та ТОВ "Будпластполімер", зазначені в акті перевірки, не відбулися, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві та просив суд адміністративний позов задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Фахівцями Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, код за ЄДРПОУ 00953042, з питання взаємовідносин з ПП "Слобода Буд ", код ЄДРПОУ 32858962, за лютий 2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року та з ТОВ "Будпластполімер", код ЄДРПОУ 25186431 за липень 2011 року" від 12.01.2012 року №15/2311/00953042 (далі по тексту - Акт перевірки, акт - Т.1, а.с.11-27).

У висновках Акту перевірки відповідачем зазначено, що господарська діяльність Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" по взаємовідносинам з ПП "Слобода Буд" та ТОВ "Будпластполімер" за перевіряємий період має ознаки нереальності здійснення; Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" занижено податок на додану вартість та податок на прибуток в результаті взаємовідносин з ПП "Слобода Буд" та ТОВ "Будпластполімер".

На підставі Акту перевірки відповідачем 27.01.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0000302311 та № 0000312311, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств (Т.1, а.с. 9-10).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000302311 та №0000312311 залишені без змін, а скарги ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" - без задоволення (Т.1, а.с. 32-49).

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області за результатами аналізу правовідносин позивача з ПП "Слобода Буд" та ТОВ "Будпластполімер" за перевіряємий період.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Слобода Буд", суд зазначає наступне.

Між позивачем (Замовник) та ПП "Слобода Буд" (Підрядник) 17.01.2006 року укладено підрядний договір №55, за яким Підрядник зобов'язується виконати по завданню Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи: капітальний, поточний ремонт, капітальне будівництво та реконструкцію об'єктів ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (Т.1, а.с. 50-51).

Відповідно до умов вказаного договору вартість виконаних робіт визначається кошторисно-проектною документацією, яка являється додатком до даного Договору та складає його невід'ємну частину. Оплата робіт провадиться в термін трьох банківських днів, після виконання робіт. Взаємні розрахунки між Замовником та Підрядником проводяться на основі актів форми № 2 (Здача - прийомка робіт). При складних в технологічному виконанні роботах, Підрядник звітується поетапно - на основі проміжних актів. Вартість робіт по даному Договору орієнтовно складає 3 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 500 000,00 грн. (пункти 2.1, 2.2, 2.3 Договору №55). Термін дії договору з 17.01.2006 року до 31.12.2011 року.

На виконання умов згаданого договору ПП "Слобода Буд" в січні 2011 року, травні 2011 року та серпні 2011 року було проведено ремонтні роботи в приміщеннях ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".

Виконання умов договору підтверджується: актами виконаних робіт за січень 2011 року б/н на суму 24671,48 грн., у т.ч. ПДВ 4111,91 грн., за січень 2011 року б/н на суму 5560,42 грн., у т.ч. ПДВ 926,74 грн., за травень 2011 року б/н на суму 51559,51 грн., у т.ч. ПДВ 8593,25 грн., за травень 2011 року б/н на суму 6732,92 грн., у т.ч. ПДВ 1122,15 грн., за серпень 2011 року б/н на суму 62734,60 грн., у т.ч. ПДВ 10455,77 грн.

По зазначеному договору ПП "Слобода Буд" видало ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" податкові накладні: № 1 від 31.01.2011 року на суму 24671,48 грн., у т.ч. ПДВ 4111,91 грн., № 2 від 31.01.2011 року на суму 5560,42 грн., у т.ч. ПДВ 926,74 грн., № 5 від 31.05.2011 року на суму 51559,51 грн., у т.ч. ПДВ 8593,25 грн., № 4 від 31.05.2011 року на суму 6732,92 грн., у т.ч. ПДВ 1122,15 грн., № 4 від 31.08.2011 року на суму 62734,60 грн., у т.ч. ПДВ 10455,77 грн.

Зобов'язання по оплаті наданих послуг були виконані ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на рахунок ПП "Слобода Буд", що підтверджується копіями платіжних доручень №169 від 17.01.2011р., від 14.01.2011р., №117 від 13.01.2011р., №58 від 11.01.2011р., від 10.01.2011р., №1536 від 05.04.2011р., №1692 від 12.04.2011р., №1645 від 08.04.2011р., №2147 від 12.05.2011р., №1762 від 15.04.2011р., №2030 від 04.05.2011р., №2227 від 17.05.2011р., №1982 від 28.04.2011р., №3894 від 30.08.2011р., №3895 від 30.08.2011р. (Т.1, а.с. 128-139).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Будпластполімер", суд зазначає наступне.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Будпластполімер" (Продавець) 03.04.2008 року укладено договір поставки №0304-2, за яким Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні товари: трикальційфосфат кормовий 1 гатунку, монокальційфосфат кормовий 2 гатунку, в кількості та за цінами, вказаними в даному Договорі (Т.1, а.с. 107-108).

Відповідно до умов вказаного договору якість поставляємого товару повинна відповідати сертифікату якості заводу виробника і вимогам ТУ 649 РК 38777145 ПК-02-2000 по трикальційфосфату, ГОСТ 23999-80 по монокальційфосфату (пункт 2.1 договору). Кількість товару визначається сторонами шляхом сумування партій товару поставлених згідно всіх видаткових накладних до дійсного договору (пункт 3.1 договору). Ціна товару встановлюється в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 4.1 договору). Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування 100% суми вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 5.1 договору). Продавець здійснює поставку партії товару на умовах та в строки узгоджені з Покупцем в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Датою поставки вважається дата відмітки про отримання в товарних накладних. При передачі товару Продавець зобов'язаний передати всю необхідну документацію на товар, а Покупець зобов'язаний прийняти товар згідно супровідних документів (пункти 6.1-6-3 договору). Термін дії договору з 03.04.2008 року до 31.12.2011 року.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Будпластполімер" поставлено Державному підприємству "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" трикальційфосфат кормовий 1-го гатунку.

Виконання умов договору підтверджується: видатковими накладними №5/7-1 від 05.07.2011р. на суму 9000,00 грн., у т. ч. ПДВ 1500,00 грн., №26/7-1 від 26.07.2011р. на суму 8775,00 грн., у т. ч. ПДВ 1462,50 грн., податковими накладними №6 від 05.07.2011р. на суму 9000,00 грн., у т. ч. ПДВ 1500,00 грн., №69 від 26.07.2011р. на суму 8775,00 грн., у т. ч. ПДВ 1462,50 грн. (Т.1, а.с. 109-112).

Перевезення товару здійснювалося покупцем зі складу продавця шляхом самовивозу, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних №0010620 від 05.07.2011 року та №0026071 від 26.07.2011 року, копією журналу обліку товарно-матеріальних цінностей, які ввозяться з території (розпочатий 15.06.2011 року, закінчений 01.08.2011 року, Т.1, а.с.140-141, 147-155).

Оплата за отриманий товар здійснювалась на підставі рахунків фактур №1/7-1 від 01.07.2011р. та №22/7-3 від 22.07.2011р. платіжними дорученнями №3023 від 06.07.2011р., №3336 від 26.07.2011р. та №3361 від 27.07.2011р. (Т.1, а.с.142-146).

Придбаний за договором №0304-2 від 03.04.2008 р. у ТОВ "Будпластполімер" товар використаний позивачем у власній господарській діяльності при виготовленні комбікорму для курей, поросят, телят та молодняка яєчної лінії, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) товарів за період з 06.07.2011 року по 15.08.2011 року (Т.1, а.с. 156-189); рапортами про вибірку комбікормів і використанні сировини на комбікормовому заводі за період з 06.07.2011 року по 29.08.2011 року (Т.2, а.с.5-24); рецептами, що підтверджують використання трикальційфосфату при виготовленні комбікорму (Т.2, а.с.25-48).

Щодо наявності сертифікату якості заводу-виробника позивачем у письмових поясненнях зазначено, що трикальційфосфат кормовий використовується в якості кормової домішки при виробництві комбікорму. Згідно з відповідними ТУ та ГОСТами строк придатності до використання різних видів комбікормів становить від 1 до 4 місяців. Поставлений товар був використаний у виробництві комбікормів протягом липня - серпня 2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем зазначено у письмових поясненнях, що після закінчення строків придатності виготовлених комбікормів відпала необхідність у зберіганні відповідного сертифіката якості, у зв'язку з цим сертифікат якості заводу виробника на трикальційфосфат, поставлений за Договором від 03.04.2008 року №0304-2, на момент перевірки та розгляду справи не зберігся.

Відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 №41 (втратив чинність 12.04.2012 р.) підлягають зберіганню наступні документи щодо якості продукції: 1037. Документи (сертифікати, експертні висновки, акти, протоколи, рішення, листування) митного контролю за якістю товарів; 2087. Сертифікати про якісь готової продукції і сировини; 2103. Сертифікати якості експортної продукції.

При цьому Сертифікати якості заводу-виробника на сировину, яка використовується ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" в процесі виробництва комбікорму, не підпадають під жодну з цих позицій, а також не є документами Національного архівного фонду України.

Окрім того, відповідно статті 34 Закону України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» виробник або його уповноважений представник в Україні повинні зберігати сертифікати відповідності, іншу технічну документацію, що підтверджує відповідність технічним регламентам, протягом передбачуваного періоду використання продукції, введеної в обіг.

Суд приходить до висновку про те, що за результатами спірних робіт та поставок досягнута ділова мета, їх здійснення було економічно та ринково обумовлене.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України).

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 93 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За результатами системного аналізу вказаних правових норм, суд приходить до висновку про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий ними товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, усі суми податкового кредиту у спірних правовідносинах підтверджені відповідними податковими накладними, а також належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У ході перевірки відповідачем не встановлено та не відображено у акті перевірки наміру позивача отримати за вказаними вище договорами іншого результату, ніж придбання товару та отримання послуг.

Досліджуючи надані позивачем та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом на виконання вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вказаними договорами поставки та підряду, за правилами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Щодо посилання податкового органу в Акті перевірки про вплив при визначенні позивачем розміру валових витрат за 2011 рік факту включення підприємством до складу собівартості придбаних та реалізованих робіт послуг внаслідок правочинів, в яких, за твердженням відповідача, відсутній факт реального вчинення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Підпунктом 138.8.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Не включаються до складу витрат, при визначенні оподатковуваного прибутку , витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу) (пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України).

Судом встановлено факт реального отримання товарів та послуг та безпосередній зв'язок оплати отриманих товарів та послуг з господарською діяльністю позивача; договірні відносини між позивачем та ПП "Слобода Буд", ТОВ "Будпластполімер" мали реальний характер.

З огляду на встановлені у справі обставини суд приходить до висновку про те, що формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ здійснено у відповідності до вимог ст. ст. 187, 198 Податкового кодексу України; позивачем визначено розмір валових витрат (за наслідками господарських операцій з ПП "Слобода Буд" та ТОВ "Будпластполімер") відповідно до вимог податкового законодавства.

Суд зазначає, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ПП "Слобода Буд" базуються на висновках Акту Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 26.12.2011 року №1020/2311/32858962 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України Приватного підприємства "Слобода Буд", код за ЄДРПОУ 32858962, під час здійснення фінансово-господарських з платником податків ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за січень 2011 року", яким податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Слобода Буд" та з його контрагентами.

У зв'язку з тим, що перевіркою зазначена відсутність можливостей у ПП "Слобода Буд" вчинення дій, пов'язаних з наданням послуг, такі обставини, на думку податкового органу, є доказом відсутності реального здійснення господарських операцій між ПП "Слобода Буд" та Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".

Висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпластполімер", базуються на висновках Довідки Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 18.10.2011 року №4427/233/25186431 "Про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпластполімер" (код ЄДРПОУ 25186431) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "ТД" Трейдстар" (код ЄДРПОУ 37479199) їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року", яким податковий орган не підтверджує реальність проведення господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями, у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування.

Дані щодо проведених щодо контрагентів позивача перевірки та звірки податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та формування розміру валових витрат. Доказами порушення правил формування податкового кредиту та розміру валових витрат можуть слугувати лише досліджені первинні бухгалтерські документи підприємства позивача.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки відповідачем не наведено доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних та документів, що підтверджують склад витрат, фактичним обставинам правовідносин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 16 ПК України передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету - є платники податку.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим. Отже, відповідальність є персональною; обов'язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Матеріалами справи підтверджено факт реального придбання товарів та отримання послуг та безпосередній зв'язок оплати цих товарів та послуг з господарською діяльністю позивача. Договірні відносини між позивачем та ПП "Слобода Буд", ТОВ "Будпластполімер" мали реальний характер. Формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ здійснено відповідно до вимог ст. ст. 187, 198 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

За таких обставин доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, внаслідок чого спірні податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000302311 та №0000312311 підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27.01.2012 року №0000302311 та №0000312311.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00953042, адреса місцезнаходження: 63523, вул. ім. В. Вєсіча, буд.1, смт. Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 квітня 2015 року.

Суддя Котеньов О.Г.