Постанова

від 02.04.2015 по справі 815/4854/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4854/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

Домусчі С.Д.,

при секретарі судового засідання - Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 6" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 6" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

27.08.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 6" звернулось з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2014р. № 0000512204 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 25 473 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 20 378 грн. та штрафними санкціями в розмірі 5 095 грн., та № 0000522204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 28 121 грн., в т.ч. за основним платежем на 28 121 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по отриманню товару та послуг від ТОВ «Тетралон» є неправомірними, оскільки позивач отримав товар і послуги, використав їх у своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними документами.

ДПІ заперечувала проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій податкового органу при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного відповідач просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

Проведеною ДПІ документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "БМУ № 6" з питань достовірності відображення в податковому обліку операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Тетралон" за серпень 2011р., за результатами якої 06.05.2014р. складений акт № 0880/15-02-22-08/33010707, встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.186.1 ст.186, п.п.192.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200, п.п.201.4, 201.10. ст.200 ПК України, в результаті чого завищений податковий кредит за серпень 2011р. на 20 378 грн.,

- п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток на суму 53 339 грн., а також порушення ст.198 ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток за 2 квартал 2011р. на суму 28 121 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок неможливості підтвердити реальність операцій по поставці товару та послуг від ТОВ "Тетралон" по ланцюгу постачання.

За висновками акту перевірки 23.05.2014р. ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000512204 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 25 473 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 20 378 грн. та штрафними санкціями в розмірі 5 095 грн., та № 0000522204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 28 121 грн., в т.ч. за основним платежем на 28 121 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності доводів ДПІ щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Тетралон» та обґрунтованості прийнятих ППР.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат затрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За обставинами справи позивач уклав з ТОВ "Тетралон" наступні договори:

- 20.04.2011р. на поставку товару,

- 01.08.2011р. на отримання послуг автомобілями "Газель", "МАЗ 500", "КАМАЗ 54110",

- 01.08.2011р. на отримання послуг автокрана "КС 2571-А1" (а.с.49-51).

Протягом серпня 2011р. ТОВ "Тетралон" поставив позивачу ємність для води, електронагрівач, гідрофор, будівельні матеріали та сантехнічні та інші прилади, які доставлялись автомобілями "Газель", "МАЗ 500", "КАМАЗ 54110", згідно укладеного договору від 01.08.2011р. про надання автомобільних послуг. Також ТОВ "Тетралон" надавав позивачу послуги автокрана.

На підтвердження реальності та повноти вчинених господарських операцій позивач, як до перевірки, так і суду першої інстанції надав видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні ( стор.4-6 акту, а.с.52-88). До перевірки також надані банківські документи, журнал-ордер і відомості по рахунку 631 по взаємовідносинам ТОВ "БМУ № 6 з ТОВ "Тетралон" (стор.7 акту).

Посилання податкового органу на недолік податкових накладних, номенклатура товару в яких складена недержавною мовою, не є спроможним, оскільки вперше вимога щодо складання податкових накладних державною мовою визначена у п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Мінюсті України 22.11.2011р. за № 1333/20071, тобто у часі значно пізніше дати складання ТОВ "Тетралон" податкових накладних.

Доводи ДПІ про наявність порушень при оформленні податкових накладних № 39 від 31.08.2011р. на загальну суму 27 063 грн. та № 40 від 31.08.2011р. на загальну суму 6 415,20 грн., в зв'язку з їх складанням не в день виникнення податкових зобов'язань, судова колегія відхиляє, враховуючи наступне.

Дійсно, відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

В даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ "Тетралон" є дата складання актів виконаних робіт № 115 і 117 про надання послуг автокрану та автоперевезень будівельних матеріалів, а саме 31.08.2011р. (а.с.60,64), тому судова колегія приходить до висновку, що податкові накладні № 39 і 40 складені в день виникнення податкових зобов'язань, у відповідності з вимогами закону.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що ТОВ "Тетралон" невірно відобразив в податкових накладних свою юридичну адресу, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

З матеріалів справи вбачається, що в податкових накладних, виданих ТОВ "Тетралон" зазначена його юридична адреса, як м.Миколаїв, вул.Г.Петрової,16, кв.23 (а.с.53,55,57,59,63,75). Вказана адреса відповідає даним ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, в якій підприємство знаходилось на податковому обліку з 18.02.2010р., що підтверджується актом цієї ж ДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тетралон" з питань взаємовідносин з ТОВ "Видавництво Інпол" за липень, серпень 2011р. від 06.04.2012р. № 395/22-200/36955253. Даних про відсутність ТОВ "Тетралон" за юридичною адресою зазначений акт не мітить.

В свою чергу відповідач не надав доказів, на підставі яких прийшов до висновку про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що податкові накладні, надані позивачу від ТОВ "Тетралон" на поставлені товари та надані послуги, складені у відповідності до вимог ст.201 ПК України.

Наявність недоліків товарно-транспортних накладних, на які посилається податковий орган в акті перевірки, а саме відсутність прізвища осіб, які відпустили, прийняли та одержали товар, відсутність повної назви місця навантаження та розвантаження товару при наявності первинних документів, які підтверджують факт передачі товару покупцю, на думку судової колегії, не є безумовною підставою для висновку про непідтвердження реальності вчинених господарських операцій, та як наслідок відсутність права віднести вартість товару до складу валових витрат та сум ПДВ - до податкового кредиту.

В ході судового розгляду позивач зазначив, що отримані товари та послуги від ТОВ "Тетралон" використав у власній господарській діяльності, а саме при будівництві школи в с.Лески Кілійського району. На підтвердження цього позивачем наданий звіт про витрати основних матеріалів при будівництві за вересень 2011р., акти списання матеріалів за вересень 2011р., грудень 2012р. (а.с.76-88).

На підтвердження спроможності здійснювати будівництво об'єктів позивач надав витяг з ЄДР, відповідно до якого основним видом діяльності ТОВ "БМУ № 6" є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), а також ліцензію серії АВ № 514705, яка видана інспекцією ДАБК в Одеській області 06.04.2010р. із строком дії до 06.04.2015р. та надає право на виконання будівельних та монтажних робіт, зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель і споруд (а.с.90-95).

Вид господарських операцій між позивачем та його контрагентом-постачальником ТОВ "Тетралон" відповідає видам діяльності останнього, серед яких є діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0) - основний, оптова торгівля будівельних матеріалів (51.53.2), що підтверджується актом перевірки ТОВ "Тетралон" від 06.04.2012р. № 395/22-200/36955253.

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту ДПІ вважала достатньою наявність податкової інформації про непідтвердженість господарських операцій ТОВ "Тетралон" з постачальниками та покупцями на підставі акту перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 06.04.2012р. № 395/22-200/36955253, про яке зазначалось раніше.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Тетралон" відображає в податковому обліку придбання товарно-матеріальних цінностей в т.ч. від ТОВ "Видавництво "Інпол". Враховуючи відсутність ТОВ "Видавництво "Інпол" за місцем реєстрації, відсутність в нього умов для здійснення господарської діяльності, ДПІ прийшла до висновку про непідтвердження господарських операцій ТОВ "Тетралон" як з контрагентом-постачальником - ТОВ "Видавництво "Інпол", так і контрагентами-покупцями - в т.ч. ТОВ "БМУ № 6".

Таким чином, доводи ДПІ про «безтоварність» господарських операцій позивача з ТОВ "Тетралон" ґрунтуються лише на висновках фіктивності операцій продажу товарів в ланцюгах постачальників.

Враховуючи, що позивач не мав безпосередніх господарських правовідносин з ТОВ «Видавництво "Інпол», сам по собі факт наявності в ланцюгах постачальників позивача підприємств з ознаками фіктивності, не може беззаперечно доводити «безтоварність» господарських операцій позивача з ТОВ "Тетралон".

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагентів платника податків у другому ланцюгу повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість бути обізнаним про обставини діяльності контрагентів у другому ланцюгу на момент проведення з ним господарської операції, в матеріалах справи відсутні.

На спростування доводів податкового органу щодо неспрямованості господарських операцій, вчинених ТОВ "Тетралон" з позивачем, на реальне настання наслідків, на думку судової колегії, крім наявності необхідних первинних документів, свідчить факт декларування ТОВ "Тетралон" своїх зобов'язань по операціям продажу товару та надання послуг позивачу, що підтверджується актом перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 06.04.2012р. № 395/22-200/36955253.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат у серпні 2011р. сум по операціям з ТОВ «Тетралон», не відповідають обставинам справи, оскільки при наявності правильно оформлених первинних документів не доведена фіктивність проведених господарських операцій, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Доводи суду першої інстанції про дефектність первинних документів позивача внаслідок зазначення в договорах по поставці товару від 20.04.2011р. № 7 та договорах по наданню послуг автокрану та вантажного транспорту, відповідно від 01.08.2011р. № 15 та від 01.08.2011р. № 14 різних юридичних адрес ТОВ "Тетралон", які доречи не відповідають даним ЄДРПОУ, оскільки підприємство в даний час зареєстровано в м.Києві, не ґрунтуються на належних доказах.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ "Тетралон" від 06.04.2012р. № 395/22-200/36955253, підприємство знаходиться за юридичною адресою м.Миколаїв, вул. Г.Петрової,16, кв.23. У м.Києві ТОВ "Тетралон" зареєструвалось значно пізніше вчинених господарських операцій з позивачем, а саме з березня 2013р., що підтверджується витягом з ЄДР від 08.05.2014р. (а.с.97-99).

Ті обставини, що в договорах зазначені різні адреси ТОВ "Тетралон" у м.Миколаєві, не доводять дефектності первинних документів, а саме податкових та видаткових накладних, в яких, як вже зазначалось раніше, зазначена адреса постачальника, яка відповідала даним ЄДР.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що позиція податкового органу, з якою погодився суд першої інстанції, про непідтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тетралон» ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для визнання законним рішення про зменшення податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум по господарським операціям з цим контрагентом

Невідповідність висновків суду обставинам справи призвела до ухвалення невірного судового рішення. Відповідно до ст.202 КАС України судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та приймає нове про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ст.94 КАС України судова колегія стягує з Державного бюджету України на користь позивача всі здійснені ним та документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що позивачем оплачений судовий збір при подачі позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 1 096,20 грн., який і підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 6" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 6".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.05.2014р. № 0000512204 та № 0000522204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 6" (код за ЄДРПОУ 33010707) судовий збір в розмірі 1 096 (одну тисячу дев'яносто шість) грн. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: С.Д.Домусчі