Постанова

від 01.04.2015 по справі 8/155/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 8/155/08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В. Корсака - головуючого, М. Данилової (доповідача), Т. Данилової, за участю представників: позивачаКравченко А.М. (дов. від 25.03.2015) відповідачаСтецик Н.В. (дов. від 10.12.2014) треті особи 1. не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) 2. не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 у справі№ 8/155/08 господарського суду Миколаївської області за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" до Спільного українсько-англійського підприємства "Західна Нафтова Група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області; 2. Южноукраїнська міська рада Миколаївської області проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою В С Т А Н О В И В :

В квітні 2008р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Спільного українсько-англійського підприємства "Західна Нафтова Група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) про зобов'язання відповідача звільнити та відновити до первісного стану частини земельної ділянки (близько 140кв.м.), на якій розміщено об'єкт АЗС та яка перебуває в постійному користуванні позивача відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013р. (суддя Олейняш Е.М.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 (колегія суддів: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) відмовлено в позові Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" про зобов'язання Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки (близько 140кв.м.), на якій розміщено об'єкт АЗС та яка перебуває в постійному користуванні ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема, порушено норми статей 4-2, 32, 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Конституції України, ст. 3, 116 Земельного кодексу України, неповно з'ясували обставини справи, належним чином не перевірили та не надали оцінки технічному звіту по кадастровій зйомці (план кадастрової зйомки) з якого вбачається часткове накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача в розмірі 0,01236 га, листу Головного управління Держкомзему у Миколаївській області № 1119-400-714 від 11.11.2008.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2015 р. касаційну скаргу у справі №8/155/08 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.03.2015 р.

04.03.2015 р. ухвалою Вищого господарського суду України за клопотанням Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" розгляд касаційної скарги відкладено на 18.03.2015 р. та продовжено строк розгляду на 15 днів.

У поясненнях на касаційну скаргу Спільне українсько-англійське підприємство "Західна Нафтова Група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю просить залишити оскаржувані судові рішення у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Крім того, Спільне українсько-англійське підприємство "Західна Нафтова Група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю долучило до матеріалів справи фотографії, які просить врахувати при вирішення даної справи.

У клопотанні на касаційну скаргу Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" долучило до матеріалів справи фотографії спірної земельної ділянки, копії податкових декларацій з плати за землю, копії специфікації теплотрас до та після реконструкції та копія витягу з технічного звіту по інвентаризації земель, які просить врахувати при вирішення даної справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 01.04.2015 р., представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 19.04.1995 р. № 90 Державному підприємству НАЕК "Енергоатом" на праві постійного користування надано земельну ділянку площею 26,68 га з цільовим призначенням для будівництва і експлуатації санаторію-профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплекса, про що видано державний акт ІІ-МК №002138.

У зв'язку з реорганізацією, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1268 від 17.10.1996 р. "Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 30.01.2002р. за №21 змінено назву землекористувача на ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС".

30.05.2007 р. рішенням №330 Южноукраїнська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова Група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі колишнього поста ДАІ в місті Южноукраїнську".

Вказаним рішенням від 30.05.2007 р. № 300 відповідачу надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 4810800000:21:001:0011) в т.ч. під проїздами, проходами, площадками - 1,0 га із земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування.

18.06.2007 р. на підставі вказаного рішення від 30.05.2007 р. № 300 між Южноукраїнською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 1 га під розміщення та обслуговування АЗС в районі колишнього поста ДАІ в межах м.Южноукраїнськ строком на 10 років, підписано акти приймання-передачі земельної ділянки, проведено виділення земельної ділянки в натурі, про що також складено відповідний акт із визначенням меж земельної ділянки в натурі.

Позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" мотивовані тим, що відповідачем частково розміщено автозаправну станцію на земельній ділянці без дозволу позивача та без відповідного дозволу здійснено перенесення об'єкту "Магістральна теплотраса від атомної електростанції до житлового селища", який знаходиться на балансі та обліковується в основних фондах позивача. Крім цього, позивачем вказано про будівництво (без наявності дозволу позивача) смуги розгону при виїзді з АЗС на частині земельної ділянки, що може призвести до деформації як колодязів, так і труб кабельної каналізації (які знаходяться на балансі позивача), що потягне за собою передавлювання та розрив кабелів зв'язку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст.16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

В силу приписів ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а)визнання прав; б)відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в)визнання угоди недійсною; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.2 ст.158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" не підтверджено належними та допустимими доказами у справі, не доведено факт порушення прав позивача та накладення земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду згідно договору оренди землі від 18.06.2007р., на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування від 19.04.95 р.

Крім цього, апеляційним господарським судом, з посиланням на судові акти у справі № 9/10/09-НР, лист Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 11.11.08 року № 1119-400-714 зазначено про те, що будівництво АЗС здійснено при наявності всіх необхідних дозволів і узгоджень.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалам справи.

Вирішуючи зазначений спір, судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі з'ясовані обставини справи щодо наявності порушень з боку відповідача та доказів на підтвердження доводів позивача.

Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що відповідно до п.2 рішення № 330 від 30.05.2007 р. Южноукраїнської міської ради Миколаївської області зазначено про надання відповідачу в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі колишнього поста ДАЇ загальною площею 1,0га, в тому числі: під проїздами, проходами, площадками - 1,0 га саме із земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування.

Крім цього, положеннями ст. 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" встановлено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів.

Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, зокрема, геодезичне встановлення меж земельної ділянки; встановлення меж земельної ділянки на місцевості (ст. 198 Земельного кодексу України).

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не враховано та об'єктивно не оцінено наданий позивачем, на вимогу суду, технічний звіт по кадастровій зйомці (план кадастрової зйомки) земель автозаправної станції відповідача в місті Южноукраїнськ Миколаївської області, з плану кадастрової зйомки якого вбачається про часткове накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача в розмірі 0,0126 га. Вказані роботи проводились ТОВ "Обласний земельно-кадастровий центр" (ліцензія Державного агентства земельних ресурсів України серія АД № 076265 від 08.11.2012 р.).

Крім того, є сумнівними висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності доказів порушеного права позивача, оскільки в листі Головного управління Держкомзему у Миколаївській області № 1119-400-714 від 11.11.2008 р. чітко зазначено, що при детальному вивченні, шляхом нанесення координат точок зовнішніх меж земельних ділянок позивача та відповідача на кадастровий план з'ясовано, що земельна ділянка надана в оренду відповідачу за договором оренди частково (близько 140 м2) розташована на землях, наданих в постійне користування позивачу згідно Державного акту на право постійного користування землею.

Разом з тим, зазначені доводи належним чином господарськими судами не перевірені.

Окрім того, здійснюючи новий розгляд справи, господарські суди також не забезпечили виконання вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2012 р., зокрема, в частині надання оцінки планам-схемам розміщення земельних ділянок відповідача та позивача, чим порушили вимоги ч.1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, господарськими судами при розгляді справи не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про неповне з'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору у даній справі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є передчасними.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи (ст.4 7 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, вимоги вказаних норм господарськими судами при розгляді справи виконані не були.

Таким чином, з наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Згідно статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 111 7 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 у справі №8/155/08 та рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова