Рішення

від 31.03.2015 по справі 906/212/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2015 р. Справа № 906/212/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Лужних Л.В. - дов. №230 від 08.07.14 р., дійсна до 08.07.15 р.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Лівіна В.О. - посв. №031527, вид. 23.01.15 р., дійсне до 23.01.20 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради (смт. Брусилів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" (смт. Брусилів)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 18,0478 га.

Прокурор Брусилівського району в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради просив в судовому порядку внести зміни у Договір оренди земельної ділянки, укладений 31.03.10р. селищною радою з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" в частині пунктів 5 та 9 , що визначають новий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та новий розмір річної орендної плати за користування нею.

В обґрунтування фактичних та правових підстав позову, прокурор доводив, зокрема, наступне:

- укладеною 19.03.13р. додатковою угодою орендодавець та орендар внесли зміни у п.п. 5 та 9 Договору оренди земельної ділянки, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10913504,66 грн., а орендна плата в рік - 109135,05 грн. , що визначена у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- однак додаткова угода від 19.03.13р. не зареєстрована, тоді як згідно ст. 126 ЗК України право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- попри те, що статті 15, 21 Закону України "Про оренду землі" передбачають договірне встановлення річного розміру орендної плати за землю, останній не може бути меншим 3 % нормативної грошової оцінки згідно статті 288 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.04.14р.;

- з метою досудового врегулювання спору Брусилівською селищною радою відповідачу надсилались листи від 17.08.14р за № 283, від 09.10.14р. За №357 та 03.12.14р. про збільшення розміру орендної плати відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу України , однак відповідачем заходи щодо внесення змін у договір оренди не вжито , в тому числі, в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 631,653 ЦК України, ст. 288 Податкового кодексу України , судової практики Верховного Суду України у земельних спорах, прокурор просив позов задовольнити.

Ухвалою від 19.02.2015р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті 03.03.15р., відповідач заявив клопотання відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь в ньому представника , а прокурор - відкласти розгляд справи для підготовки заяви про зміну підстав позову, у зв'язку із отриманням позивачем нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2014 рік в розмірі 12 267 194,34 грн.

В засіданні суду 03.03.15р. на підставі ст. 22 ГПК України суд ухвалив до розгляду справи по суті не переходити та відклав розгляд справи на 16.03.15р.

До початку розгляду справи по суті 16.03.15р. заяву прокурора про зміну підстави позову не отримано. Відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

У зв'язку з цим, в засіданні суду 16.03.15р. суд ухвалив перейти до розгляду справи по суті за предметом та підставами поданого прокурором позову.

17 березня 2015року на адресу суду надійшла заява прокуратури Брусилівського району від 11.03.2015р. № 136-11-34/4 вих-15 про зміну підстави позову , яку зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документа - 176.03.15р. за вх. № 02-44/258/14.

Як роз'яснено у п.3.1.2 Постанови ВГСУ № 18 заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

На підставі викладеного, керуючись ст. 86 ГПК України, господарський суд, ухвалою від 17.03.15р. заяву прокуратури Брусилівського району від 11.03.2015р. № 136-11-34/4 вих-15 про зміну підстави позову залишив без розгляду та приєднав до матеріалів цієї справи.

Прокурор в засіданні суду 31.03.2015р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити.

Позивач - Брусилівська селищна рада позовні вимоги прокурора визнає в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Додатково позивач наголошує на тому, що:

- відповідно до п.13 Договору оренди розмір орендної плати переглядається щорічно в разі зміни розмірів земельного податку , підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- оскільки з 01.04.14року річний мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ( в тому числі для земель сільськогосподарського призначення) незалежно від їх категорій не може бути меншим ніж 3% від нормативної грошової оцінки землі, селищна рада неодноразово зверталась до відповідача з проханням з'явитись до селищної ради для укладення додаткової угоди щодо зміни суми орендної плати до існуючого договору оренди ;

- однак відповідач ігнорує підписання додаткових угод, чим спричиняє порушення норм податкового законодавства та Закону України № 1166 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передував для економічного зростання";

- селищною радою не приймалось окреме рішення про внесення змін до Договору оренди, укладеного з відповідачем, оскільки відповідно до ст. 144 Конституції України рішення ради мають імперативний характер і є обов'язковими до виконання , а законодавство України, як і підписаний договір оренди, передбачають наявність згоди сторін для внесення таких змін.

У відзиві на позов прокурора, відповідач проти доводів останнього заперечує, виходячи , серед іншого, з наступного:

- підстави для внесення до Договору оренди змін відсутні , оскільки у ньому визначено розмір орендної плати в редакції Додаткової угоди від 19.03.13р. , тоді як до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення , оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі;

- відповідно до п.35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України вирішується виключно на пленарних засіданнях селищної ради;

- рішеннями Брусилівської селищної ради 2010 року та 2013 року були затверджені ставки земельного податку : на момент укладення Договору оренди - 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; на момент укладення Додаткової угоди - 1 %від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- рішенням 55 сесії 6 скликання Брусилівської селищної ради від 17.10.14р. товариству надано дозвіл на виготовлення технічної документації на меншу площу земельної ділянки за адресою: смт.Брусилів, вул. Чапаєва ,2.

З цих підстав , відповідач просив у позові відмовити.

Заявлене представником відповідача до початку засідання суду 31.03.15р. клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.84) судом відхилено як необґрунтоване, виходячи з наступного.

За змістом п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. за №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки в ході розгляду справи господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин спору і правильного застосування законодавства, а відповідачем не подані додаткові докази (пояснення) по суті заперечень на позов, та не заявлено клопотання про їх витребування, підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

В засіданні суду 31.03.15р. прокурору та представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення про відмову у позові.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 39 сесії 5 скликання Брусилівської селищної ради від 31.03.2010року, на підставі, зокрема, ст.ст. 12,93, 120,124, 125,126, п.12 Х розділу Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , вирішено:

- передати в оренду земельну ділянку строком на 10 (десять) років площею 18,0478 га, в тому числі забудованих земель 18,0478га ТОВ "Агрофірма Брусилів" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в сит. Брусилів по вул. Чапаєва,2;

- встановити орендну плату в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земель з розрахунку на рік ( а.с. 55).

31 березня 2010 року між Брусилівською селищною радою ( орендодавець) та ТОВ "Агрофірма Брусилів" ( орендар) укладено Договір оренди землі , згідно якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 18,0478 га , яка знаходиться по вул. Чапаєва ,2 смт. Брусилів та на якій розміщені об'єкти нерухомого майна ( комплекс будівель та споруд) ( надалі за текстом - Договір оренди землі) (а.с. 12 -14).

Кадастровий номер земельної ділянки - 1820955100:01:001:0114 ( а.с. 16).

Згідно п. 5 Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 4 046 316,76 грн.

Згідно п. 9 Договору оренди землі розмір річної орендної плати - 80926,34 грн., що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; форма орендної плати - грошова; порядок зарахування - на рахунок Брусилівської селищної ради.

Згідно п. п. 10 та 11 Договору оренди землі строки внесення орендної плати - щомісячно, а обчислення її розміру - з врахуванням індексації.

Згідно п.п. 15 та 16 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель та споруд , цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За умовою п. 13 Договору оренди землі розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів , зміни коефіцієнтів індексації , визначених законодавством.

Зміна умов Договору оренди землі, як обумовлено у п. 36, здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а в разі її недосягнення - в судовому порядку.

Згідно п.8 Договір оренди землі укладено строком на десять років з умовою про переважне право орендаря на поновлення строку дії договору та згідно п. 43 - договір зареєстровано в Брусилівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03. 11.10року за № 041020500041 ( а.с. 14).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.11.2010року Брусилівська селищна рада передала , а ТОВ "Агрофірма Брусилів" прийняла земельну ділянку площею 18,0478га в оренду строком на десять років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 14 на звороті).

Підстава укладення Договору оренди землі - рішення 39 сесії 5 скликання Брусилівської селищної ради від 31.03.2010року ( а.с. 14 на звороті).

В подальшому, рішенням 35 сесії 6 скликання Брусилівської селищної ради від 19.03.2013року, на підставі, зокрема, ст.ст. 12,122 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" , ст. 288 Податкового кодексу України , п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , вирішено:

- внести зміни до п.9 Договору оренди землі та встановити ТОВ "Агрофірма Брусилів" орендну плату за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18, 0478 га в смт. Брусилів, вул. Чапаєва,2 в розмірі 1 (одного) відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в розрахунку на рік ( а.с. 17).

19 березня 2013року між Брусилівською селищною радою ( орендодавець) та ТОВ "Агрофірма Брусилів" ( орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі, відповідно до якої пункти 5 та 9 цього Договору викладено в наступній редакції:

" п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 913 504,66 грн.";

"п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 109 135,05 грн. ( сто дев'ять тисяч сто тридцять п'ять грн. 05 коп. ) в рік на рахунок Брусилівської селищної ради";

"п.10. Розмір орендної плати підлягає індексації один раз у рік в порядку, визначеному чинним законодавством України".

Додаткова угода підписана уповноваженими особами орендодавця та орендаря, скріплена відтисками печаток юридичних осіб та у п 3 містить умову про те, що набуває чинності з дати підписання її сторонами , діє протягом усього терміну дії Договору оренди землі, та є невід'ємною його частиною ( надалі за текстом - Додаткова угода) ( а.с. 18).

Новий розмір нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки - 10 913 504,66 грн., підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.13р. № 01-08/05/159, виданим відділом Держземагентства у Брусилівському районі ( а.с. 19) ( надалі за текстом - витяг з технічної документації № 01-08/05/159).

Підставою видачі витягу з технічної документації № 01-08/05/159 щодо орендованої відповідачем земельної ділянки є технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Брусилівської селищної ради, затвердженої рішенням 29 сесії Брусилівської селищної ради 6 скликання від 05.10.12р. ( а.с. 19).

Рішення 29 сесії Брусилівської селищної ради 6 скликання від 05.10.12р. введено в дію з 01 січня 2013 року ( а.с. 61).

Як встановлено в ході вирішення спору, Брусилівською селищною радою на адресу відповідача надсилались листи № 283 від 27.08.14р. та № 357 від 09.10.14р. про необхідність прибуття у селищну раду для укладення додаткової угоди до Договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати до 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.04.14р. ( а.с. 20, 22).

У відповідь на лист Брусилівської селищної ради № 357 від 09.10.2014р. , відповідач листом від 14.10.14р. за № 538 повідомив, що в результаті значного збільшення суми оренди за земельну ділянку та значне зниження фінансових показників господарювання товариства, вивчається питання доцільності її оренди як в повному обсязі, так і частково ( а.с. 21).

27.10.2014р. відповідач звернувся до Брусилівської селищної ради з клопотанням за № 546 надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на меншу площу земельної ділянки під господарським двором за адресою : смт. Брусилів, вул. Чапаєва,2 та яка, орієнтовно, складає 16, 3414 га , оскільки чинна з 01.04.14р. редакція ст. 288 ПК України призвела до різкого підвищення орендної плати за земельну ділянку комунальної власності , натомість зменшення її розміру дозволить товариству у повному обсязі сплачувати всі необхідні податки, частина яких залишається у розпорядженні органу місцевого самоврядування ( а.с. 23).

Рішенням 55 сесії 6 скликання Брусилівської селищної ради від 17,10.2014р. , на підставі, зокрема, ст.ст. 12,122 -124, 134 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій" , п.34 ст. 26 , ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , вирішено:

- надати ТОВ "Агрофірма Брусилів" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 16,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою : смт. Брусилів, вул. Чапаєва,2 ( а.с. 24).

В подальшому, Брусилівською селищною радою на адресу відповідача надіслано лист № 438 від 03.12.14р. про необхідність укладення додаткової угоди до Договору оренди землі та зважаючи на те, що станом на 03.12.14р. остання не підписана , селищна рада просить сплачувати орендну плату відповідно до вимог чинного законодавства , а також відшкодувати збитки в сумі 240 619,76 грн., завдані бюджету селищної ради за період квітня - листопада 2014р. ( а.с. 25).

На лист позивача № 438 від 03.12.14р. відповідач після його отримання 11.12.14р. не відповів ( 26).

В ході вирішення спору відповідач не подав докази проведення робіт із землеустрою щодо зменшення площі орендованої земельної ділянки за адресою: смт. Брусилів, вул. Чапаєва,2 .

Господарським судом переглянуто публічну кадастрову карту на сайті http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta і встановлено, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1820955100:01:001:0114 не змінилися та є такими: форма власності : комунальна; цільове призначення: A.01.01 , площа: 18.0478 га.

Як свідчить витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.15р. № 22-609-0.2-224/2-15, виданий відділом Держземагентства у Брусилівському районі, з врахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік, нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1820955100:01:001:0114 станом на 01.01.15 року становить - 12 267 194,34 грн. ( а. с. 41).

В судовому засіданні 31.03.15р. прокурор та представник позивача визнали, що ст. 288 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.04.14р. , яка визначає нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки комунальної власності не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки є достатньою підставою для внесення змін у п. 9 Договору оренди землі , а відтак не потребує прийняття Брусилівською селищною радою окремого рішення про встановлення відповідачу річної ставки орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Окрім того, оскільки Додаткова угода від 19.03.2013р. не зареєстрована, є підстави для внесення змін у п. 5 Договору оренди землі в частині нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рівні 10 913 504,66 грн.

Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи, господарський суд на підставі ст.ст. 4-7 та 43 ГПК України прийшов до висновку у позові прокурора відмовити, виходячи з наступного.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до пункту "б" статті 80 Земельного кодексу України є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

До повноважень сільських , селищних , міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу ( пункт "в" статті 12 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України в редакції, чинній на дату укладення Договору оренди землі, селищні ради передають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У ч. 2 ст. 83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

З врахуванням викладеного, у комунальній власності селища можуть перебувати землі усіх категорій , що визначені у ст. 19 ЦК України, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

Приписами ч.1 ст. 22 ЗК України врегульовано, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані , зокрема, для розміщення відповідної виробничої інфраструктури.

Згідно ч. 2 цієї статті до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами).

Згідно ч. 3 цієї статті землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельні ділянки під господарськими будівлями і дворами із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності сільськогосподарським підприємствам передаються в користування на умовах оренди без проведення земельних торгів ( ч.1 ст. 124, ч. ч. 2, 3 статті 134 ЗК України) .

Відносини оренди земельної ділянки комунальної власності регулюються спеціальним законом - Законом України "Про оренду землі" ( надалі за текстом - Закон про оренду).

Відповідно до ч.2 статті 4 Закону про оренду орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є , зокрема, селищні ради в межах повноважень, визначених законом. Згідно ч.1 ст. 5 цього Закону орендарями цих земельних ділянок є, відповідно, юридичні особи.

У Договорі оренди землі визначено місцезнаходження земельної ділянки площею 18, 0478 га.: смт. Брусилів, вул. Чапаєва,2. Публічна кадастрова карта відносить земельну ділянку з кадастровим номером 1820955100:01:001:0114 до комунальної форми власності, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код A.01.01 за Класифікацією видів цільового призначення земель , затверджено. наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 N 548 ).

Відповідно, Брусилівська селищна рада є належним орендодавцем за цим Договором оренди землі.

Витягом з ЄДР від 22.01.2015р. № 19949768 підтверджуються види економічної діяльності за КВЕД -2010 ТОВ "Агрофірма Брусилів" , які доводять статус останнього як сільськогосподарського підприємства ( а. с. 29-30).

Відповідно, відповідач є належним орендарем за цим Договором оренди землі.

Договір оренди землі укладено сторонами 31.03.10р. та зареєстровано у Брусилівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК - 03.11.10р. за № 041020500041.

З 01 січня 2013 року державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, в тому числі, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюють органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, ( п.8-1 ч. 2 ст. 9, ст. 16 та 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( далі - Закон про реєстрацію ).

Враховуючи пункт 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону про реєстрацію в редакції Закону від 11.02.2010 року № 1878-VI та, в подальшому, в редакції Закону N 4152-VI від 09.12.2011р., Договір оренди землі є підставою для проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 18.02.2015року та не подав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманий після 01.01.13р. про державну реєстрацію за ТОВ "Агрофірма Брусилів" права оренди земельної ділянки загальною площею 18,0478га , розташованої за адресою: смт. Брусилів , вул. Чапаєва, 2 на підставі Договору оренди землі , зареєстрованого 03.11.10р.

Разом з тим, при вирішенні цього спору суд виходить з того, що за приписом ч.4 ст. 3 Закону про реєстрацію право оренди на земельну ділянку, що виникло до 1 січня 2013 р., визнається дійсним навіть у разі відсутності його державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

За змістом ст. 4-1 Закону про реєстрацію право територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель комунальної власності, презюмується і без проведення державної реєстрації цього права.

Все вищевикладене дає підстави суду вважати, що Договір оренди землі після 01.01.13року продовжує бути підставою виникнення та здійснення його сторонами прав та обов'язків в межах строку його дії , в даному випадку, по 03.11.2010року включно.

У ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно ч. 2 цієї статті плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону про оренду однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" внесено зміни до ст.21 Закону оренду, а саме ч.2 викладено у наступній редакції: розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011року.

Разом з тим, з 1 січня 2011 року виключно Податковим кодексом України, зокрема, статтею 288 цього Кодексу, регулюється не тільки питання строків внесення орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, але й питання її розміру , який, згідно цієї статті Кодексу, повинен зазначатися у договорі оренди земельної ділянки.

Тим самим, ст. 288 ПК України визнає як і ст. 13 Закону про оренду підставою для нарахування орендної плати - договір оренди землі.

Разом з тим, стаття 288 ПК України в першій редакції встановлювала не конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, який повинен бути визначений у договорі оренди землі, а лише порядок визначення цього розміру та граничні (мінімальні та максимальні) його межі залежно від категорії земель, їх цільового призначення, місцезнаходження , наявності або відсутності нормативної грошової оцінки земель.

Станом на 01.01.13року Договір оренди землі у п. п. 5 та 9 передбачав , що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 4 046 316,76 грн., а річна орендної плати - 80926,34 грн., що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У статті 30 Закону про оренду встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У п. 13 Договору оренди землі сторони також погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів , зміни коефіцієнтів індексації , визначених законодавством.

Зміну умови п. 13 Договору оренди землі сторони погодили здійснювати у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а в разі її недосягнення - в судовому порядку, про що зазначили у п.36 цього Договору.

Таким чином, умови п. п.13 та 36 Договору про оренду землі відповідають приписам ст.30 Закону України "Про оренду землі" про договірний порядок внесення до нього змін у разі , зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів , зміни коефіцієнтів індексації , визначених законодавством.

Так, згідно п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що кореспондується із статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст.201 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Статтею 15 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до част.1, 4 ст.23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною селищною радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Згідно п.271.2 ст.271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Технічну документацію по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Брусилівської селищної ради, затверджено рішенням 29 сесії Брусилівської селищної ради 6 скликання від 05.10.12р., яке введено в дію з 01 січня 2013 року.

Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.13р. № 01-08/05/159, виданим відділом Держземагентства у Брусилівському районі, підтверджено новий розмір нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки - 10 913 504,66 грн.

Окрім того, рішенням 35 сесії 6 скликання Брусилівської селищної ради від 19.03.2013року відповідачу встановлено річну орендну плату за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18, 0478 га в смт. Брусилів, вул. Чапаєва,2 в розмірі 1 (одного) відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі вищевикладених юридичних фактів, сторони спору Додатковою угодою від 19 березня 2013року до Договору оренди землі погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 913 504,66 грн. (п.5), а річна орендна плата - 109 135,05 грн. ( сто дев'ять тисяч сто тридцять п'ять грн. 05 коп. ( п.9).

При цьому , п.9 Договору оренди землі в редакції Додаткової угоди не визначає, що річний розмір орендної плати у грошовій формі фактично становить 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд приймає до уваги, що до 01.04.14 р. мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності становив лише 3 % від земельного податку, який дорівнював 1 % від нормативної грошової оцінки. Тому Додаткова угода від 19.03.13р. в частині внесення змін у п. 9 Договору оренди землі відповідала вимогам чинного законодавства .

Однак доводи позову прокурора, з якими погодились також сторони спору , зводились до того, що оскільки Додаткова угода від 19.03.13року не зареєстрована, є підстави вимагати в судовому порядку внесення змін у п. 5 Договору оренди землі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 10 913 504,66 грн.

Відхиляючи такі доводи позову , суд, насамперед, приймає до уваги, що як Брусилівська селищна рада, так і ТОВ "Агрофірма Брусилів", не заперечили того факту, що починаючи з 19.03.13року вважали Додаткову угоду від 19.03.13року підставою для визначення річної суми орендної плати в розмірі 109 135,05 грн. ( сто дев'ять тисяч сто тридцять п'ять грн. 05 коп.), що визначалась на рівні 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 10 913 504,66 грн.

Окрім того, доводи позову в цій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і зокрема.

Як вже судом мотивовано, з 1 січня 2013 року законодавство України не передбачає державної реєстрації договорів оренди землі. Натомість запроваджено процедуру державної реєстрації права оренди, підставою проведення якої є договір оренди землі.

Як вже судом мотивовано, з 1 січня 2013 року право оренди відповідача за Договором оренди землі вважається дійсним за відсутності факту проведення державної реєстрації цього права у Державному реєстрі прав.

В свою чергу, на державну реєстрацію подаються додаткові угоди до договорів оренди землі у разі внесення ними таких змін у договір оренди , які зачіпають інформацію, яка вноситься в Державний реєстр прав.

Відповідно до пункту 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.11 р. №1141 ( надалі за текстом - Порядок № 1141), у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності (в тому числі оренди), державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб'єкта цих прав такі відомості:

1) щодо суб'єкта речового права;

2) вид речового права;

3) строк дії речового права (ознака безстроковості);

3-1) розмір орендної плати (у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки).

Пункт 22 Порядку № 1141 доповнено підпунктом 3 -1 згідно з Постановою КМ № 50 від 05.02.2014року.

Відповідно до вищевикладеного, станом на дату укладення Додаткової угоди - 19.03.13р. були відсутні правові підстави подавати останню для проведення державної реєстрації в цілому, як щодо розміру орендної плати - 109 135,05 грн. , так і щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки -10 913 504,66 грн.

Окрім того, Додаткова угода від імені Брусилівської селищної ради підписана селищним головою В.В. Захарченко.

Відповідно до п.16 ч.3 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова укладає від імені територіальної громади селища, селищної ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції селищної ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Згідно з п.43 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються питання затвердження договорів, укладених селищним головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Отже, укладені селищним головою від імені ради договори з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подаються на подальше затвердження відповідної ради.

Судом встановлено, як Договір оренди землі, так і Додаткова угода укладені селищним головою на підставі рішень Брусилівської сільської ради, однак наступними рішеннями ради - не затверджені.

Разом з тим, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" , а також цивільне законодавство України, не визначає правовим наслідком подальшого не затвердження радою відповідних договорів їх недійсність.

Додаткова угода від 19.03.13року укладена у простій письмовій формі, яка є достатньою згідно ст. 14 Закону про оренду, підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками їх печаток , а тому за правилами ст. 204 ЦК України є правочином , дійсність якого презюмується законом. Підстави для її недійсності судом за наслідками вирішення цього - не встановлені.

Відповідно , позовна вимога внести зміни до п.5 Договору оренди землі виклавши його наступним чином: " Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10913504,66 грн." задоволенню не підлягає.

В ході вирішення цього спору судом встановлено, що з врахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік, нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1820955100:01:001:0114 станом на 01.01.15 року становить - 12 267 194,34 грн.

У зв'язку з цим, суд враховує наступне.

Зміна розміру коефіцієнту індексації згідно ст. 289 Податкового кодексу України відбувається щорічно. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, щорічно інформує про індексацію нормативної грошової оцінки земель, де вказує індекси, що повинні застосовуватись при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки земель на кожен поточний рік.

На думку господарського суду, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки щорічно індексується в силу закону, підстави вносити щорічно зміни у договір оренди землі в частині збільшення її розміру на індекс інфляції за попередній рік - відсутні.

Не підлягає задоволенню також позовна вимога внести зміни до п. 9 Договору оренди землі виклавши його наступним чином: " Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% (три відсотки ) від її нормативної грошової оцінки на рахунок Брусилівської селищної ради", виходячи з наступного.

Насамперед суд враховує, що Вищий господарський суд України у постанові Пленуму від 29 травня 2013 року № 8 роз'яснив, що розмір орендної плати за землю може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону «Про оренду землі».

Тому господарський суд не має зауважень до змісту запропонованих змін у Договір оренди землі.

Суд погоджується з доводами позову , що Законом від 27.03.14 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» було внесено зміни до пп. 288.5.1 ПК, внаслідок яких з 01.04.14 р. річна орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності не може бути менше 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки комунальної власності будь-якої категорії земель.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.136 та 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою та, одночасно земельний податок.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є, зокрема, землекористувачі земельних ділянок. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Верховний Суд України в постанові від 20.11.2012р. у справі №28/5005/640/2012 (№3-53гс12) вказав, що встановлення ст.288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Ініціатором внесення змін до договору оренди (щодо збільшення розміру орендної плати) буде орендодавець.

Так, згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Вказані питання вирішуються виключно шляхом колегіального прийняття рішень обраними представниками територіальної громади (депутатами Брусилівської селищної ради). Інші органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають повноважень приймати самостійні рішення з питань регулювання земельних відносин.

Отже, право ініціювати внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни розміру орендної плати належить Брусилівській селищній раді і має здійснюватися шляхом прийняття відповідних рішень. За відсутності такого рішення встановити волю орендодавця щодо внесення змін до договору неможливо ( відповідну правову позицію викладено у постановах ВГСУ від 07 грудня 2011 р. у справі № 5/5009/3229/11, від 06 серпня 2014 року у справі № 922/538/14, від 04 червня 2014 року у справі № 13/262-10 , від 18 червня 2014 року у справі № 33/5005/7726/2011 , від 18 лютого 2015 року у справі № 922/3871/14 ).

Зазначена правова позиція знайшла відображення в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011р. № 6 (пп. 2.18 і 2.19 зазначеної постанови), що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

В силу ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; рішення ради приймається на її пленарному засіданні.

Як розтлумачив Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Так, Податковий кодекс України в статті 288 дає сторонам договору оренди землі диспозитивність і відносить встановлення конкретної ставки орендної плати в межах 3-12% виключно до їх волі.

Суд не має повноважень сторони договору і не може підміняти волю сторони своєю, а тому не може замість сторін обирати, яку саме ставку в межах 3-12% встановити в договорі. Немає таких повноважень і прокурор, оскільки в господарському процесі діє виключно як процесуальний представник органу місцевого самоврядування.

В свою чергу, Брусилівська селищна рада після 01.04.14р. не приймала правовий акт індивідуальної дії , який би містив чітке формулювання конкретного юридичного волевиявлення Брусилівської селищної ради встановити відповідачу річну орендну ставку в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки по вул. Чапаєва,2 в смт. Брусилові.

Відсутність такого рішення Брусилівської селищної ради на дату винесення рішення у справі є самостійною підставою для відмови в позові .

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Як роз'яснено ум п. 4.6 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у зв'язку з відмовою прокурору у позові судовий збір покладається на визначено ним позивача.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнити позивача від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

По суті змісту відзиву на позов Брусилівської селищної ради суд дійшов висновку, що джерелом формування дохідної частини місцевого бюджету є, зокрема, кошти, які повинен сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою комунальної власності. Однак неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором оренди, призводить до неповного надходження грошових коштів до місцевого бюджету, а відтак, створює перепони щодо перерозподілу коштів на витрати бюджету.

Оскільки Брусилівська селищна рада з цим позовом до суду безпосередньо не зверталась, суд вирішує звільнити позивача від сплати в дохід Державного бюджету України судового збору в розмірі 2436, 00 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру, визначені у позові прокурора.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Звільнити Брусилівську селищну раду (12601, вул. 1-го Травня , 50 смт. Брусилів , код ЄДРПОУ 04348504) від сплати судового збору в розмірі 2436, 00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07 квітня 2015 року.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2- позивачу (простою), 3 - відповідачу ( рек. з пов.), 4 - прок. обл. ( в книзі нарочним), 5 - прок. Брусил. району ( рек.)