Рішення

від 30.03.2015 по справі 906/87/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" березня 2015 р. Справа № 906/87/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К. - довіреність №61/16 від 12.01.2015;

від відповідача: Ковтун О.В.- керівник (в судовому засіданні 16.03.2015),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Житомирської міської організації політичної партії "Справедлива Україна" (м. Житомир)

про стягнення 972,86 грн.

В порядку ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 16.03.2015 оголошувалась перерва до 30.03.2015.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 972,86грн. заборгованості.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що наразі не орендує приміщення, за надання послуг з опалення якого виник борг. Пояснив, що договір оренди приміщення розірвано з 01.10.13, тому відповідач не був обізнаний про наявність заявленої позивачем до стягнення заборгованості.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви, представник позивача підтримав позовні вимоги та подав клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 77-81). Також пояснив, що відповідач письмово не звертався із заявою про розірвання договору, крім того договором передбачено, що сторони не можуть припинити свої договірні відносини під час опалювального періоду.

Представник відповідача після перерви в судове засідання не з'явився. На адресу суду 30.03.2015 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2013 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець/позивач) та Житомирською міською організацією політичної партії "Справедлива Україна" (споживач/відповідач) укладено договір №1774 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с. 8-11; далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надання послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п.10.1. Договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання.

Позивач вказує, що внаслідок порушення умов укладеного договору, у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з березня 2013 по березень 2014, яка станом на 20.10.2014 становить 972,86грн.

Відповідач, частково заперечуючи проти позову, з викладених у заяві від 30.03.2015 (а.с. 75) підстав, вказує, що ним було подано заяву до Житомирської обласної ради про розірвання договору оренди з 01.11.2013, яку направлено повторно 10.12.2013. Відповідач визнає розмір заборгованості за фактично спожите тепло до 01.11.2013 та згоден оплатити її розмір станом на грудень 2013 року в розмірі 434,33грн. Зазначає, що хоча договір на теплопостачання не розірваний, однак послуги за теплопостачання мають бути сплачені особою, яка після відповідача користувалась орендованим приміщенням.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №1774 від 01.01.2013 (а.с. 8-11).

Приписами статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Так, наявними в матеріалах справи рахунками підтверджено факт надання позивачем послуг з теплопостачання за період з лютого 2013 по березень 2014, враховуючи здійснений у квітні 2014 перерахунок, на загальну суму 1438,51грн. (а.с. 13-22).

При цьому випискою по рахунку та платіжними дорученнями (а.с. 63-67) підтверджено здійснення відповідачем часткових оплат в розмірі 465,65грн.

Тобто, на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач не провів розрахунки за надані послуги на загальну суму 972,86грн.

Аналізуючи доводи відповідача про безпідставність оплати ним послуг за теплопостачання в період з грудня 2013 по квітень 2014, у зв'язку з розірванням відповідачем договору оренди приміщення, господарський суд враховує наступне.

Відповідно п. 10.1. Договору ...... Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду.

Розірвання договору можливо тільки в між опалювальний період (п. 10.2. Договору).

Крім того, умовами п.п. 15 п. 4.2. Договору передбачено обов'язок споживача, у разі закінчення договору оренди опалювального приміщення, письмово повідомити назву, адресу та реквізити нового орендаря виконавцю за 10 днів до закінчення зазначеного договору оренди опалювального приміщення.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем пунктів 10.1., 10.2. та п.п. 15 п. 4.2. Договору. Інших доказів дострокового припинення дії Договору матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Тобто, враховуючи умови договору №1774 від 01.01.2013 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та наявні в матеріалах справи докази, у суду відсутні підстави вважати вказаний договір розірваним.

Що ж стосується пояснень відповідача про розірвання договору оренди, то вказані обставини не впливають на результат вирішення даного спору, оскільки заявлена до стягнення заборгованість стосується виключно договору №1774 від 01.01.2013, яким встановлено для сторін самостійні, не пов'язані з договором оренди, зобов'язання.

До того ж, будь-яких доказів на підтвердження розірвання договору оренди та повернення орендодавцю орендованого майна відповідачем не надано.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Так, за приписами ч.2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір припиняється.

На підтвердження факту розірвання договору оренди відповідачем надано лише лист на ім'я Голови обласної ради/Директору КП "Агенція з питань регіонального розвитку" датований 10.12.2013, з повідомленням, що у зв'язку з відсутністю фінансування відповідач вимушений розірвати договір з 01.11.2013.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно п.3.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50 % від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця. (п.3.2. Договору).

Відповідно п.п.2 п.4.2. Договору передбачено, що позивач зобов'язаний оплачувати надані послуги у встановлений договором строк.

Пунктом 3.6 Договору сторони узгодили, що не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

Натомість, доказів проведення розрахунків на суму 972,86грн., у встановлений договором строк, відповідачем не надано.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог суду не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 972,86грн. основного боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирської міської організації політичної партії "Справедлива Україна" (10001, Житомирська обл., м.Житомир, Корольовський р-н, вул. Вокзальна, буд. 10, кв. 46, ід. код 37976401)

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м.Житомир, Корольовський р-н, вул.Київська, буд. 48, ід. код 35343771):

- 972,86 грн. заборгованості,

- 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.04.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи; 2 - відповідачу (рек. з пов.)