Рішення

від 26.03.2015 по справі 910/977/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015Справа №910/977/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйова Наталія Анатоліївна до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кулєшов Олександр Анатолійович про звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 2 067 305,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився від відповідача Онищук М.Ю. (дов. № 1 від 16.02.2015 року) від третьої особиОнищук М.Ю. (дов. б/н від 16.02.2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 березня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйова Наталія Анатоліївна (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (надалі по тексту - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 2 067 305,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/977/15-г, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кулєшова Олександра Анатолійовича та призначено справу до розгляду на 17.02.2015 року.

11.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

16.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду спору.

17.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про існування інших справ між тими самими сторонами.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 17.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.01.2015 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 17.02.2015 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 17.02.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд прийшов до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 року строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 26.03.2015 року.

25.03.2015 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/977/15-г до закінчення розгляду пов'язаних з нею цивільної справи № 756/10513/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" до Кулєшова Олександра Анатолійовича та Кулєшової Ганни Володимирівни про стягнення заборгованості за кредитним договором №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року, та справи № 755/3742/15-ц за позовом Кулєшова Олександра Анатолійовича до Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" про визнання недійсним кредитного договору №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року.

У судовому засіданні 26.03.2015 року представник відповідача та третьої особи підтримали подане клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши у судовому засіданні 26.03.2015 року клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Згідно з пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Отже, обов'язок господарського суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі пов'язаності справи, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом, а також неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. При цьому, ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Предметом розгляду у справі № 910/977/15-г є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" в забезпечення виконання зобов'язань Кулєшова Олександра Анатолійовича за кредитним договором №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року, а у справі № 756/10513/14-ц предметом позову є стягнення з Кулєшова Олександра Анатолійовича та Кулєшової Ганни Володимирівни заборгованості за кредитним договором №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року.

Банку як кредитору належить право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором - або дострокове стягнення кредиту, або звернення стягнення на предмет іпотеки, або ж одночасне заявлення таких вимог у тому разі, якщо позичальник та іпотекодавець є різними особами.

Така правова позиція відображена у судових рішеннях Вищого Господарського суду України від 04.03.2014 року у справі №922/3658/13, від 23.04.2013 року у справі № 37/20-10, від 16.07.2013 року у справі №8/181-10.

Окрім того, Верховний Суд України в своїй ухвалі від 04.09.2013 року у справі №73цс13 дійшов висновку, що наявність судового рішення про стягнення кредитної заборгованості не виключає право банку на обрання такого способу судового захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відтак, з'ясування обставин в ході розгляду цивільної справи № 756/10513/14-ц ніяким чином не може впливати на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі.

Суд також не може погодитись з наведеними мотивами зупинення провадження у справі № 910/977/15-г до вирішення справи № 755/3742/15-ц за позовом Кулєшова Олександра Анатолійовича до Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" про визнання недійсним кредитного договору №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року, з огляду на наступне.

Як роз'яснено у пункті 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним договору, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Водночас, суд, з урахуванням викладеного, дійшов висновку, що порушення провадження у справі предметом позову у якій є визнання недійсним договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі № 910/977/15-г про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.2008 року.

У даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи, оскільки у межах цієї справи суд вправі самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Одночасно суд роз'яснює, що відповідач не позбавлений права, у випадку задоволення позовних вимог у справі № 755/3742/15-ц, звернутися до суду з заявою про перегляд судового рішення у справі № 910/977/15-г за нововиявленими обставинами.

Представник позивача у судове засіданні 26.03.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні 26.03.2015 року заперечили проти задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (банк) та Кулєшовим Олександром Анатолійовичем (позичальник) було укладено кредитний договір №0128/08/01- ZN (надалі по тексту - Кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит для споживчих цілей у сумі 396 000,00 доларів США, зі сплатою 13,0% річних, зі строком повернення до 27.03.2018 року.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав позичальнику кредит у розмірі 396 000,00 доларів США (гривневий еквівалент 1 999 800,00 грн.), що підтверджується заявою на видачу готівки №84397 від 27 березня 2008 року.

Пунктом 2.3. Кредитного договору сторони погодили, що позичальник здійснює повернення кредиту рівними частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем отримання кредиту у сумі не менше 3 300,00 (три тисячі триста) дол. США 00 центів.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником самостійно в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (пункт 2.7. Кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.2.2. Кредитного договору позивач має право достроково вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/ або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Пунктом 4.1. Кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 відсотка за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник належним чином не виконував зобов'язань, які покладені на нього умовами Кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 04.06.2014 року у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 2 061 370,13 грн. та 5 934,88 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, відтак, сума заборгованості складається з:

- 151 800,00 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 1 796 296,00 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів;

- 13 198,69 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 156 184,15 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів;

- 2 025,82 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 23 972,15 грн. - поточна заборгованість за нарахованими процентами;

- 7 176,17 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 84 917,82 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- 5 934,88 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом до Кулєшова Олександра Анатолійовича та Кулєшової Ганни Володимирівни про стягнення вищевказаної заборгованості.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/10513/14-ц від 13.10.2014 року позов Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" задоволено.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/10513/14-ц від 13.03.2015 року заяву Кулєшова Олександра Анатолійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 756/10513/14-ц задоволено, рішення Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/10513/14-ц від 13.10.2014 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

27.03.2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" укладено іпотечний договір (майнова порука), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1369 (надалі по тексту - Іпотечний договір).

Відповідно до пункту 1.1. Іпотечного договору від забезпечує виконання боржника (Кулєшова Олександра Анатолійовича) зобов'язань, що випливають з укладеного між ним та іпотекодержателем кредитного договору №0128/08/01- ZN від 27.03.2008 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у розмірі 396 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 27.03.2018 року, повернення кредиту здійснює рівними частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем отримання кредиту у сумі не менше 3 300,00 (три тисячі триста) дол. США 00 центів, нараховані проценти сплачувати щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами з розрахунку 13 (тринадцять) процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у місті Києві, вулю Новокостянтинівська, буд. 2А (два "А") (надалі - Предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004 року серії САА номер №384496 на підстав Наказу № 1457-В від 18.10.2004 року та зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004 року та записано в реєстрову книгу № 52п-152 за реєстровим № 5088-П. Предмет іпотеки включає в себе: гараж (літ 3), загальною площею 159,70 кв.м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20кв.м. (пункт 1.2. Іпотечного договору).

Згідно з пунктом 1.3. Іпотечного договору вартість предмету іпотеки згідно довідки-характеристики, виданої КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за № 1324578 від 21.03.2008 року становить 11 099,65 грн.

Відповідно до пункту 1.4. Іпотечного договору заставна вартість предмета іпотеки є договірною та погоджується сторонами в розмірі 2 073 595,00 грн.

Приймаючи до уваги невиконання громадянином Кулєшовим О. А. взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 31.12.2014 року за вих. № 16977/4.1 про усунення порушень, яка залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" без відповіді та задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0128/08/01- ZN від 27.03.2008 року у розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 2 061 370,13 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом Іпотечного договору, а саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у місті Києві, вул. Новокостянтинівська, буд. 2А (два "А"), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004 року серії САА номер №384496 на підстав Наказу № 1457-В від 18.10.2004 року та зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004 року та записано в реєстрову книгу № 52п-152 за реєстровим № 5088-П.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання прийнятих на себе за умовами Кредитного договору , надано громадянину Кулєшову О.А. кредитні кошти у розмірі 396 000,00 доларів США (гривневий еквівалент 1 999 800,00 грн.), що підтверджується заявою на видачу готівки №84397 від 27 березня 2008 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Факт отримання Кулєшовим О.А. грошових коштів за умовами Кредитного договору у межах розгляду даного господарського спору сторонами не заперечувався.

У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що у зв'язку з порушенням громадянином Кулєшовим О.А. умов Кредитного договору та норм чинного законодавства щодо сплати кредиту та процентів за користування ним, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі у розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 2 061 370,13 грн., яка складається з: 151 800,00 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 1 796 296,00 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів; 13 198,69 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 156 184,15 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 2 025,82 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 23 972,15 грн.- поточна заборгованість за нарахованими процентами; 7 176,17 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 84 917,82 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 5 934,88 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами.

Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки вищевказаних сум заборгованостей по кредиту та по процентам, а також по пені на кредит та по пені на проценти, які залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку позивача, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

З огляду на наведене, суд визнає обґрунтованою нараховану позивачем станом на 04.06.2014, та яка є непогашеною на даний час, заборгованість позичальника за Кредитним договором разом в сумі у розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 2 061 370,13 грн. та 5 934,88 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, відтак, сума заборгованості складається з: 151 800,00 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 1 796 296,00 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів; 13 198,69 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 156 184,15 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 2 025,82 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 23 972,15 грн.- поточна заборгованість за нарахованими процентами; 7 176,17 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 84 917,82 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 5 934,88 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В забезпечення виконання боржником (Кулєшовим Олександром Анатолійовичем) зобов'язань, що випливають кредитного договору №0128/08/01- ZN від 27.03.2008 року та додаткових угод до нього, між позивачем як іпотекодержателем та відповідачем як іпотекодавцем було укладено Іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно, саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у місті Києві, вул. Новокостянтинівська, буд. 2А (два "А"), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" на праві власності.

За приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.1. Іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках, якщо сума наданого кредитута/або проценти за користування ним, можливі неустойки й витрати не будуть сплачені у строки, встановлені Кредитним договором, та інших випадках, передбачених Кредитним Договором та чинним законодавством України.

Згідно з статтею 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Судом встановлено, що на виконання положення статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо необхідності надсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення, позивачем листом № 132/1131-1 від 07.03.2014 повідомив відповідача про порушення Кулєшовим О.А. зобов'язань за кредитним договором №0128/08/01- ZN від 27.03.2008 року з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмети іпотеки, проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів задоволення ані позичальником, ані іпотекодавцем вимог позивача, як Кредитора та іпотекодержателя, щодо погашення заборгованості та санкцій за Кредитним договором та щодо передання предмету іпотеки у рахунок погашення вищевстановленої судом заборгованості позичальника по Кредитному договору в добровільному порядку. А відтак, із огляду на вищенаведене, та враховуючи положення статей 33, 35 та 39 Закону України "Про іпотеку", позов підлягає задоволенню.

При цьому, на підставі статті 39 Закону України "Про іпотеку" суд визначає спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, та з встановленням початкової ціни для реалізації Предмету іпотеки за Іпотечним договором на рівні вартості предмету іпотеки, яка буде встановлена згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Рішенням від 16.06.2014 року виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 року № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014 року.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що ціна позову становить 2 067 305,00 грн., стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає сума судового збору у розмірі 41 346,10 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити.

2. В рахунок погашення заборгованості Кулєшова Олександра Анатолійовича (м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 14, кв. 174, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2438716411) перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) за Кредитним договором №0128/08/01- ZN від 27.03.2008 року у розмірі 174 200 (сто сімдесят чотири тисячі двісті) доларів США 68 центів, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 2 061 370 (два мільйони шістдесят одна тисяча триста сімдесят) грн.13 коп. та 5 934 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 88 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, з яких: 151 800,00 (сто п'ятдесят одна тисяча вісімсот) доларів США 00 центів, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 1 796 296 (один мільйон сімсот дев'яносто шість тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 00 коп. - заборгованість по поверненню кредитних коштів; 13 198 (тринадцять тисяч сто дев'яносто вісім) доларів США 69 центів, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 156 184 (сто п'ятдесят шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн.15 коп. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 2 025 (дві тисячі двадцять п'ять) доларів США 82 центи, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 23 972 (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 15 коп.- поточна заборгованість за нарахованими процентами; 7 176 (сім тисяч сто сімдесят шість) доларів США 17 центів, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.06.2014 року становить 84 917 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 82 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 5 934 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 88 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, звернути стягнення звернути стягнення на нерухоме майно , що є предметом іпотеки за іпотечним договором (майнова порука) від 27.03.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1369, а, саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у місті Києві, вулю Новокостянтинівська, буд. 2А (два "А") (надалі - Предмет іпотеки), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд 2-А, код ЄДРПОУ 32914356) на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004 року серії САА номер №384496 на підстав Наказу № 1457-В від 18.10.2004 року та зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004 року та записано в реєстрову книгу № 52п-152 за реєстровим № 5088-П. Предмет іпотеки включає в себе: гараж (літ 3), загальною площею 159,70 кв.м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20 кв.м.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленої на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд 2-А, код ЄДРПОУ 32914356) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 41 346 (сорок одна тисяча триста сорок шість) грн. 10 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.03.2015 року

Суддя С.В. Стасюк