Рішення

від 01.04.2015 по справі 910/24538/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015Справа №910/24538/14 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД»

до Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни

про стягнення заборгованості у розмірі 58 425 гривень 19 копійок

Представники:

від Позивача:Левенко Т.М. (представник за довіреністю) від Відповідача:Дем'янюк Г.В. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 58 425 гривень 19 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 21 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Кузьменко Ганною Володимирівною (Покупець) було укладено Договір поставки №6135, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити (передати) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві - товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених даним Договором. Як зазначає Позивач, факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною №15671 від 15.03.2013 року на суму 59 363 гривень 95 копійок, проте Відповідач заборгованість за вказаним Договором не сплатив. 04.06.2014 року на адресу Відповідача була направлена претензія №04/06 про стягнення заборгованості за Договором поставки та штрафних санкцій, яка залишена без відповіді і виконання. Як зазначає Позивач, заборгованість Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" становить 45 040 гривень 66 копійок. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни заборгованість у розмірі 45 040 гривень 66 копійок, пеню у розмірі 10 303 гривні 82 копійки та 3% річних у розмірі 3 080 гривень 71 копійку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/24538/14, судове засідання призначено на 27.11.2014 р.

27.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява, в якій просить Суд оголосити перерву в судовому засіданні, оскільки Відповідач не отримував позовну заяву, що унеможливлює подання відзиву.

В судове засідання 27.11.2014 року з'явились представники сторін.

Суд на місці ухвалив - відмовити в задоволенні заяви Відповідача, оскільки до матеріалів позовної заяви додані докази її направлення на адресу Відповідача ще 05.11.2014 року. Також Суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи після отримання ухвали про порушення провадження по справі.

Представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.2014 року не виконав.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку щодо зобов'язання Відповідача надати докази на підтвердження сплати грошових коштів за Договором №6135 від 21.02.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києві від 27 листопада 2014 року відкладено розгляд справи на 04 грудня 2014 року.

03 грудня 2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника Відповідача надійшло клопотання, в якому просить Суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу з метою дослідження підписів, виконаних від імені Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни в договорі поставки від 21.0.2013 року, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" та в генеральному дорученні на отримання товарно - матеріальних цінностей від Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД", а також зупинити провадження у справі.

04 грудня 2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про залучення до розгляду справи свідка, яке Судом розглянуто та відхилено.

04 грудня 2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки Фізична особа - підприємець Кузьменко Ганна Володимирівна не укладала Договір поставки №6135 від 21.02.2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД", на підставі якого Позивачем було поставлено Відповідачу товар на суму 59 363 гривень 95 копійок, а також не надавала генеральне доручення без номеру і дати Марченко Г.М. на отримання товарно - матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД". У зв'язку з чим просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" у повному обсязі.

В судовому засіданні 04 грудня 2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив їх задовольнити в повному обсязі та не заперечував проти задоволення клопотання Відповідача про призначення у справі №910/24538/14 судової почеркознавчої експертизи. Крім того, представник Позивача надав Суду оригінали Договору поставки №6135 від 21 лютого 2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" та Фізичною особою - підприємцем Кузьменко Ганни Володимирівни та Генерального доручення б/н б/д на отримання товарно - матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" Кузьменко Ганною Володимирівною.

В судовому засіданні представник Відповідача підтримав заявлене Клопотання про призначення у справі №910/24538/14 судової почеркознавчої експертизи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2014 року суд дійшов висновку щодо задоволення Клопотання Відповідача та призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), та провадження у справі № 910/24538/14, на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено.

12.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи №97/98/15-32 від 26.02.2015 року разом з матеріалами вказаної справи.

Відповідно до частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року поновлено провадження по справі №910/24538/14, судове засідання призначено на 01.04.2015 року.

В судовому засіданні 01 квітня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив Суд їх задовольнити в повному обсязі. В судовому засіданні представник Відповідача надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 01 квітня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

21 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Кузьменко Ганною Володимирівною (Покупець) було укладено Договір поставки №6135, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити (передати) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві - товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених даним Договором.

Асортимент та вартість товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у Специфікації, що має бути підписана обома Сторонами і є невід»ємним додатком до цього Договору, або у прайс листі Постачальника. (п.1.2 Договору)

Відповідно до пункту 2.1 Договору сума Договору складається з суми вартості партій товару, поставлених Постачальником Покупцю на протязі строку дії цього Договору.

У п.4.1 Договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються Специфікацією.

Згідно з п.9.1 Договору Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару Постачальником, враховуючи дату поставки.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що цей Договір вступає в дію з дати його підписання обома Сторонами і діє на протязі одного календарного року. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення Договору жодна із сторін не повідомляє письмово іншу Сторону про бажання розірвати Договір, то термін дії Договору автоматично подовжується на кожний наступний календарний рік.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначив, що факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною №15671 від 15.03.2013 року на суму 59 363 гривень 95 копійок, проте Відповідач заборгованість за вказаним Договором не сплатив. 04.06.2014 року на адресу Відповідача була направлена претензія №04/06 про стягнення заборгованості за Договором поставки та штрафних санкцій, яка залишена без відповіді і виконання. Як зазначає Позивач, заборгованість Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" становить 45 040 гривень 66 копійок. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни заборгованість у розмірі 45 040 гривень 66 копійок, пеню у розмірі 10 303 гривні 82 копійки та 3% річних у розмірі 3 080 гривень 71 копійку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №6135 від 21.02.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначив, що факт поставки Товару за Договором поставки №6135 від 21.02.2013 року підтверджується видатковою накладною №15671 від 15.03.2013 року на суму 59 363 гривень 95 копійок, проте Відповідач заборгованість за вказаним Договором не сплатив. 04.06.2014 року на адресу Відповідача була направлена претензія №04/06 про стягнення заборгованості за Договором поставки та штрафних санкцій, яка залишена без відповіді і виконання. Як зазначає Позивач, заборгованість Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" становить 45 040 гривень 66 копійок. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни заборгованість у розмірі 45 040 гривень 66 копійок, пеню у розмірі 10 303 гривні 82 копійки та 3% річних у розмірі 3 080 гривень 71 копійку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що Фізична особа - підприємець Кузьменко Ганна Володимирівна не укладала Договір поставки №6135 від 21.02.2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД", на підставі якого Позивачем було поставлено Відповідачу товар на суму 59 363 гривень 95 копійок, а також не надавала генеральне доручення без номеру і дати Марченко Г.М. на отримання товарно - матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД". У зв'язку з чим просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФУД" у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2014 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо задоволення Клопотання Відповідача та призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Як вбачається з висновку експертів за результатами проведеної судово - почеркознавчої експертизи №97/98/15-32 від 26.02.2015 року, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підписи від імені Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни, які містяться на 6 сторінці Договору поставки №6135 від 21 лютого 2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» в розділі 17. «Реквізити сторін та підписи: від імені Покупця в рядку «Кузьменко Г.В.» та рядку «Директор фірми /Кузьменко Г.В.» в Генеральному дорученні б/н б/д на отримання товарно - матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД», виконані рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підписи від імені Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни в розділі 17. «Реквізити сторін та підписи: від імені Покупця в рядку «Кузьменко Г.В.» Договору поставки №6135 від 21 лютого 2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» та в рядку «Директор фірми /Кузьменко Г.В.» в Генеральному дорученні б/н б/д на отримання товарно - матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» та супутні їм записи «Кузьменко Г.В.» виконані не Кузьменко Ганною Володимирівною, а іншою особою.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи №97/98/15-32 від 26.02.2015 року, складені Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що оскільки Договір поставки №6135 від 21.02.2013 року, визначений Позивачем в якості підстави позову, був підписаний від імені Покупця - не Фізичною особою - підприємцем Кузьменко Ганною Володимирівною, а тому у Відповідача не виникли зустрічні зобов»язання по оплаті за отриманий товар перед Позивачем.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» до Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 45 040 грн. 66 коп. задоволенню не підлягають з підстав їх недоведеності.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 10 303 грн. 82 коп. та 3% річних у розмірі 3 080 грн. 71 коп.

Суд зазначає, що вказані вимоги Позивача також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги про стягнення заборгованості за Договором №6135 від 21.02.2013 року, які не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» до Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни про стягнення заборгованості в розмірі 58 425 грн. 19 коп. не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

Також, статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2014 року призначено у справі №910/24538/14 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на Фізичну особу - підприємця Кузьменко Ганну Володимирівну.

Відповідно до квитанції № 0.0.342334167.1 від 26 січня 2015 року, Фізичною особою - підприємцем Кузьменко Ганною Володимирівною перераховано на рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 2 664 гривень 00 копійок за проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД», Суд приходить до висновку про стягнення з останнього на користь Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни 2 664 гривень 00 копійок за проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» до Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни про стягнення заборгованості в розмірі 58 425 грн. 19 коп. - відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФУД» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ РАДИЩЕВА, будинок 10/14, корпус Б, офіс 700, Ідентифікаційний номер юридичної особи 32765978) на користь Фізичної особи - підприємця Кузьменко Ганни Володимирівни (02156, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЖУКОВА, будинок 29-А, квартира 54, Ідентифікаційний номер 3364908183) 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. за проведення експертизи.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03 квітня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин