Рішення

від 31.03.2015 по справі 910/600/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/600/15-г 31.03.15 р.

За позовом Комунального підприємства "Фармація"

до Державного підприємства "АПТЕКА"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне управління справами

про стягнення 281 084,50 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Нескей І.Г. за довіреністю № 483 від 05.01.2015 р.;

від відповідача: Ваховський П.С. за довіреністю № б/н від 17.03.2015 р.;

від третьої особи: Калімулліна М.Ш. за довіреністю № 01-13/14/0013 від 12.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Фармація" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "АПТЕКА" про стягнення 307 547,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.02.2015 р.

09.02.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі та уточнена позовна заява, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 281 084,50 грн.

09.02.2015 р. через відділ діловодства від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 10.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 24.02.2015 р.

17.02.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові документи по справі.

24.02.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Державного управляння справами у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2015 р. представник відповідача підтримав клопотання про залучення до участі у справі Державного управляння справами у якості третьої особи та подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 24.02.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів та залучено до участі у справі Державне управління справами у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; розгляд справи відкладено на 17.03.2015 р.

26.02.2015 р. та 12.03.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. оголошувалась перерва до 31.03.2015 р.

У судовому засіданні 31.03.2015 р.

Представник третьої особи заявила клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами являються, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Враховуючи закінчення строку для вирішення спору у справі, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у засіданні підтримала позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 31.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.02.2014 р. між Комунальним підприємством "Фармація" (надалі - позивач, Постачальник) та Державним підприємством "АПТЕКА" (надалі - відповідач, Покупець) укладено договір постачання № В-7 (наділі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець сплачує лікарські засоби та вироби медичного призначення, визначені в асортименті, кількості та за цінами (далі - "Товар"), які зазначені у видаткових накладних, що додаються до цього Договору і є його невід'ємною частиною. Кількість товару, що є предметом Договору, може бути скоригована в залежності від виділених асигнувань та потреб Покупця.

Пунктами 3.1. - 3.6. Договору сторони погодили, що поставка товару за договором здійснюється частинами відповідно до письмових заявок Покупця. Доставка товару на склад Покупця здійснюється за попередньою домовленістю Сторін транспортом Постачальника або транспортом Покупця. Доставка товару за рахунок Постачальника здійснюється протягом 2-х робочих днів від дати одержання заявки Покупця відповідно до пункту 3.1. цього Договору. Постачальник має право не здійснювати поставку Товару за даним Договором в разі наявності заборгованості у Покупця за раніше отриманий Товар, при цьому Покупець не має права застосовувати будь - які штрафні санкції до Постачальника. Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до видаткової накладної, по якості - відповідно до ст.5 цього Договору. Датою поставки товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної. Зобов'язання Постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність Покупця за адресою, визначеною у його заявці.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються з відтермінуванням платежу до 30 календарних діб, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором щодо поставки відповідачу товару виконав належним чином, проте відповідачем оплата поставленого товару у повному обсязі та у строк, встановлений Договором, здійснена не була, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи заборгованість останнього перед позивачем складає 200 000,00 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. Договору, за порушення порядку розрахунків Покупець сплачує Постачальнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 23 319,56 грн. пені, 18 238,98 грн. інфляційних втрат та 3 726,00 грн. 3% річних.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що зобов'язання відповідача в частині сплати коштів за Договором були порушені внаслідок недостатності грошових коштів та те, що останній являється державним підприємством, суд вбачає за можливе зменшити розмір пені до 15 000,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості, 15 000,00 грн. пені, 18 238,98 грн. інфляційних втрат та 3 726,00 грн. 3% річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позову належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "АПТЕКА" (01014, м. Київ, вул. Верхня, 5; код ЄДРПОУ 01973880) на користь Комунального підприємства "Фармація" (01030, м. Київ, вул. І.Франка, 38-б; код ЄДРПОУ 05415852) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 3 726 (три тисячі сімсот двадцять шість) грн. 00 коп. 3 % річних, 18 238 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. пені та 5 129 (п'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 18 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 06.04.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна