Рішення

від 31.03.2015 по справі 910/25960/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015Справа №910/25960/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН КАРДАН"

До 1. Державної служби інтелектуальної власності України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон"

3-тя особа, яка

не заявляє самостійних

вимог на предмет спору,

на стороні відповідачів Державна фіскальна служба України

про визнання недійсними патентів України на промислові зразки та

про припинення порушення прав

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Білицький П.В. - представник (дов. № б/н від 27.10.2014 р.)

від відповідача 1 Ресенчук В.М. - представник (дов. № 1-8/8570 від 21.11.2014 р.)

від відповідача 2 Простяков Є.О. - представник (дов. № б/н від 09.01.2015 р.)

від 3-ої особи Піддубняк А.В. - представник (дов.№ 99-99-10-17/34 від 23.10.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАН КАРДАН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон" про визнання недійсними патентів на промислові зразки №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 року, зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії та відповідача 2 припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на промислові зразки, які охороняються патентами №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує таким. Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАН КАРДАН» (надалі - позивач) на підставі ліцензійного договору № ПП-1 від 27.11.2013 року належить право на використання, а також право вживати всіх заходів які Ліцензіат вважає необхідними для захисту прав на промислові зразки «Шини до транспортних засобів», які охороняються патентами України №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603. Позивач стверджує, що всі промислові зразки за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки сукупність всіх суттєвих ознак кожного із вказаних промислових зразків були загальнодоступними у світі до дати подачі заявок на них, а саме - розкриті в раніше опублікованих патентах України на промислові зразки №№ 25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603. Отже, відомості щодо сукупності суттєвих ознак промислових зразків за оспорюваними патентами стали загальнодоступними до дати подачі відповідачем 2 заявок на їх реєстрацію, що, в свою чергу, є підставою для визнання оспорюваних патентів недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 року порушено провадження у справі № 910/25960/14 та призначено розгляд справи на 10.12.2014р. Також, даною ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державну фіскальну службу України.

Крім того, разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову у справі, відповідно до якої, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАН КАРДАН" (позивач) просило суд до прийняття рішення у справі вжити наступні заходи забезпечення позову: - заборонити відповідачу-2 ТОВ «Техноторг-Дон» передавати будь-якій особі (особам) право (права) інтелектуальної власності на зареєстровані патенти України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 року на промислові зразки «Шини для коліс транспортних засобів»; - заборонити відповідачу-2 ТОВ «Техноторг-Дон» пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення у цивільний обіг або зберігання в зазначених цілях шин до коліс транспортних засобів, зображення яких охороняється згідно патентів України на промислові зразки №№ 25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603; - заборонити відповідачу-2 ТОВ «Техноторг-Дон» пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення у цивільний обіг або зберігання в зазначених цілях шин до коліс транспортних засобів, зображення яких наведено у патентах України на промислові зразки №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014року; - заборонити відповідачу-1 Державній службі інтелектуальної власності України вносити зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно належних відповідачу-2 ТОВ «Техноторг-Дон» патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 року на промислові зразки «Шини для коліс транспортних засобів» та здійснювати офіційні публікації стосовно таких змін; - заборонити Третій особі (Державній фіскальній службі України) та її територіальним підрозділам зокрема здійснювати митне оформлення шин до коліс транспортних засобів, зображення яких наведено у патентах України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247.

Ухвалою суду від 24.11.2014р., яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2015 р., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН КАРДАН" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи до забезпечення позову, а саме: - заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон" передавати будь-якій особі (особам) право (права) інтелектуальної власності на зареєстровані патенти України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 року на промислові зразки «Шини для коліс транспортних засобів»; - заборонено Державній службі інтелектуальної власності України вносити зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно належних ТОВ «Техноторг-Дон» патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 року на промислові зразки «Шини для коліс транспортних засобів» та здійснювати офіційні публікації стосовно таких змін; - заборонено Державній фіскальній службі України та її територіальним підрозділам здійснювати митне оформлення шин до коліс транспортних засобів, зображення яких наведено у патентах України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247.

10.12.2014р. відділом діловодства суду від представника відповідача 2 одержано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 10.12.2014р. представником відповідача 2 усно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №25960/14 до вирішення іншої справи, а саме справи №910/13122/14.

Представником позивача у судовому засіданні 10.12.2014р. подано клопотання про призначення у справі судової експертизи, та надано перелік питань, які слід поставити судовому експерту.

Також, представником відповідача 1 подано перелік запитань, які слід поставити на розгляд судових експертів.

Крім того, у судовому засіданні представником третьої особи подано письмові пояснення у справі, згідно яких, крім іншого, третя особа просить суд розглядати справу без участі їх представника.

В зв'язку з усним клопотанням представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 10.12.2014р. оголошено перерву до 12.12.2014р.

У судове засідання 12.12.2014 р. представник відповідача 2 та третьої особи не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість, 11.12.2014р. через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із занятістю представника у іншому судовому засіданні.

Також, 11.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача 2 клопотання про зупинення провадження у справі №910/25960/14, згідно з яким, відповідач 2 просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі №910/13122/14.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача 2 та третьої особи, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.12.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу. Таким чином, клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи судом задоволено. Розгляд клопотань позивача про призначення судової експертизи та відповідача 2 про зупинення провадження у справі, відкладено до наступного судового засідання.

У судове засідання 22.12.2014 р. представник 3-ої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

22.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача 2 клопотання про витребування доказів, а саме у позивача доказів, що підтверджують використання (виготовлення, ввезення, вивезення, продаж, зберігання тощо) продукції, виготовленої з використанням промислових зразків «Шина» за патентами №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603 за ліцензійним договором № ПП-1 від 27.11.2013 р., а також докази сплати позивачем роялті за використання вищезгаданих патентів за цим договором.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 22.12.2014 р., суд прийшов до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню саме в частині доказів стосовно оплати позивачем роялті за використання патентів №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603 за ліцензійним договором № ПП-1 від 27.11.2013 р. з метою повного дослідження обставин справи на предмет набуття позивачем відповідних прав на належні йому патенти, якими він обґрунтовує порушення своїх прав, а також з огляду на погоджені сторонами ліцензійного договору (позивач та ПП "ВІ.ДЖЕЙ.ТАЙРС ПРОТЕКТОР") платні умови надання відповідної ліцензії (1% від вартості реалізованої продукції один раз на рік).

Стосовно доказів використання зазначених патентів позивачем, то суд звертає увагу, що за умови розгляду спору, предметом якого є визнання недійсним патентів відповідача та припинення відповідачем порушених прав інтелектуальної власності позивача на промислові зразки, витребування доказів використання позивачем належних йому патентів не є доцільним, а отже в задоволенні клопотання відповідача 2 про витребування доказів в цій частині судом відмовлено.

Щодо поданого до суду 11.12.2014 р клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №910/13122/14, суд відмовляє в його задоволенні з підстав того, що приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України визначено обов'язок суду зупинити провадження у розглядуваній справі до вирішення іншої, яка, по-перше, взаємно пов'язана з розглядуваною, та по-друге, вирішення останньої є неможливим без встановлення обставин іншої, пов'язаної справи. В свою чергу відповідачем 2 не доведено, яким чином розгляд даної справи унеможливлюється необхідністю встановлення обставин виключно в межах розгляду та вирішення справи № №910/13122/14. За таких обставин, в задоволенні даного клопотання судом відмовлено.

Розглянувши у судовому засіданні 22.12.2014 р. клопотання позивача про призначення судової експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення та призначення судової експертизи у справі № 910/25960/14.

Ухвалою суду від 22.12.2014 р. призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експертові Пейкрішвілі Мамуці Шотаєвичу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

За таких обставин, ухвалою суду від 22.12.2014 р. провадження у справі № 910/25960/14 зупинено до надання висновків судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Пейкрішвілі Мамуці Шотаєвичу.

15.01.2015 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 2 заяву про відвід судового експерта.

20.01.2015 р. до відділу діловодства суду від судового експерта Пейкрішвілі М.Ш. надійшли матеріали господарської справи №910/25960/14.

Таким чином, з метою розгляду заяви про відвід судового експерта, відповідно до приписів ст. 79 ГПК України, провадження у даній справі підлягає поновленню.

За таких обставин, ухвалою суду від 22.01.2015 р. провадження у справі поновлено, розгляд заяви призначено на 30.01.2015 р.

У судове засідання 30.01.2015 р. представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість 29.01.2015 р. через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із занятістю представника у іншому судовому засіданні.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 30.01.2015 р., враховуючи, що присутні представники учасників судового процесу заперечували проти його задоволення, суд зазначив таке.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача 2 бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Відповідач 2 мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Тим більше, відповідач 2 не обґрунтував та не додав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника (представника за довіреністю, керівника відповідача 2) бути присутнім в судовому засіданні 30.01.2015 р.

За таких обставин, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи та розглядає заяву про відвід судового експерта в судовому засіданні 30.01.2015 р. за відсутності представника відповідача 2 з метою дотримання процесуальних строків.

Дослідивши зміст поданої суду заяви про відвід судового експерта, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено відсутність підстав, зазначених у частині 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення заяви про відвід судового експерта, у зв'язку з чим ухвалою суду від 30.01.2015 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» про відвід судового експерта Пейкрішвілі Мамуки Шотаєвича залишено без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

За таких обставин, з огляду на те, що ухвалою суду від 22.12.2014 р. призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Пейкрішвілі Мамуці Шотаєвичу, ухвалою суду від 30.01.2015 р. провадження у справі № 910/25960/14 зупинено до надання висновків судової експертизи.

17.02.2015 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача 2 заяву про відвід судовому експерту Пейкрішвілі Мамуці Шотаєвичу з підстав порушення ним законодавства щодо заборони сумісництва як діючого адвоката та судового експерта.

20.02.2015 р. відділом діловодства суду одержано від Пейкрішвілі Мамуки Шотаєвича Висновок експерта 2/2015 за результатами проведення експертизи об'єктів права інтелектуальної власності у господарській справі №910/25960/14 від 19.02.2015р.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

За таких обставин, ухвалою суду від 10.03.2015р. поновлено провадження у справі № 910/25960/14. та призначено розгляд справи на 16.03.2015 р.

16.03.2015р. відділом діловодства суду від представника позивача одержано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 16.03.2015р. представник відповідача 2 підтримав подану ним через відділ діловодства суду заяву про відвід судового експерта, та просив суд задовольнити останню.

Розглянувши у судовому засіданні 16.03.2015р. подану відповідачем-2 заяву про відвід судового експерта, судом встановлено відсутність підстав для задоволення відводу судовому експерту Пейкрішвілі М.Ш. з огляду на що, після повернення з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.03.2015р. суд ухвалив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» про відвід судового експерта Пейкрішвілі Мамуки Шотаєвича залишити без задоволення.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 16.03.2015р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 31.03.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу. Таким чином, клопотання позивача та відповідача 2 про відкладення розгляду справи судом задоволені.

31.03.2015 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача 2 письмові пояснення у справі із викладеними доводами щодо неналежності доказу Висновку експерта 2/2015 за результатами проведення експертизи об'єктів права інтелектуальної власності у господарській справі №910/25960/14 від 19.02.2015р., оскільки останній є необґрунтований, поверхневий та неповний.

У судовому засіданні 31.03.2015 р. представник позивача подав суду пояснення по справі, відповідно до яких підтримує позов в повному обсязі та погоджується із висновками судової експертизи у даній справі.

Також у даному судовому засіданні представником 3-ої особи було подано додаткові пояснення по справі, згідно з якими 3-тя особа зазначає, що висновки судової експертизи у справі № 910/25960/14 не впливають на права та обов'язки 3-ої особи, у зв'язку з чим 3-тя особа просить суд враховувати висновки судової експертизи на розсуд суду.

У даному судовому засіданні представник відповідача 2 усно заявив клопотання про виклик судового експерта Пейкрішвілі Мамуки Шотаєвича у судове засідання для дачі пояснень по суті висновку судової експертизи.

Розглянувши в судовому засіданні 31.03.2015 р. вказане усне клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення та виклику у судове засідання судового експерта Пейкрішвілі Мамуки Шотаєвича з огляду на таке.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: - чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Дійсно, у разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

Разом з тим, відповідач 2, обґрунтовуючи необхідність виклику судового експерта у судове засідання, фактично виклав свої заперечення по суті висновків, яких дійшов судовий експерт в ході проведення судової експертизи, зокрема стосовно не з'ясування судовим експертом обставин відповідності патентів позивача критерію «новизна», не включення ознаки розміру промислових зразків до суттєвих ознак тощо, не вказуючи при цьому, яким чином додаткові усні роз'яснення судового експерта можуть спростувати неясність відповідачеві 2 висновку в частині зазначених ним доводів. Відтак, відповідачем 2 не доведено необхідність виклику судових експертів, а також, не надано питань, які слід поставити судовим експертам у разі їх виклику, а отже в задоволенні усного клопотання про виклик у судове засідання судового експерта Пейкрішвілі М.Ш. судом відмовлено.

Окрім цього, у судовому засіданні 31.03.2015 р. представник відповідача 2 усно заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи з підстав того, що судовим експертом не з'ясовано обставин відповідності промислових зразків позивача критеріям «новизна» та загальновідомості суттєвих ознак таких патентів, невірно визначено суттєві ознаки патентів позивача та відповідача 2, не зазначено нормативно-правових актів як джерел деяких визначень експерта тощо.

За наслідками розгляду вказаного усного клопотання відповідача 2, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на дослідження експертом усіх наданих об'єктів та надання вичерпних, повних, чітких відповідей на поставлені запитання. Висновок судової експертизи не містить протиріч та не суперечить іншим матеріалам справи, а отже підстав для призначення у справі повторної судової експертизи у суду немає.

За таких обставин, в судовому засіданні 31.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (відповідач 2) є власником:

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27235, заявка на реєстрацію якого № s201400891 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27236, заявка на реєстрацію якого № s201400892 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27237, заявка на реєстрацію якого № s201400893 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27238, заявка на реєстрацію якого № s201400894 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27239, заявка на реєстрацію якого № s201400895 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27240, заявка на реєстрацію якого № s201400896 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27241, заявка на реєстрацію якого № s201400897 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка " Шина до коліс транспортних засобів " за патентом України № 27242, заявка на реєстрацію якого № s201400898 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27243, заявка на реєстрацію якого № s201400899 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27244, заявка на реєстрацію якого № s201400900 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27245, заявка на реєстрацію якого № s201400901 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27246, заявка на реєстрацію якого № s201400902 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.;

- промислового зразка "Шина до коліс транспортних засобів" за патентом України № 27247, заявка на реєстрацію якого № s201400903 подана 05.05.2014 р., публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 25.06.2014 р.

Зазначене підтверджується зокрема наданими відповідачем 1 виписками з Державного реєстру патентів України на промислові зразки станом на 09.12.2014 р.

27.11.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «Ві.Джей. Тайрс Протектор» (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Кардан» (ліцензіат) укладено ліцензійний договір № ПП-1 про використання промислових зразків за належними ПрАТ «Ві.Джей. Тайрс Протектор» патентами №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603.

При цьому, п. 2.2. зазначеного ліцензійного договору № ПП-1, сторони погодили, що ліцензіат має право вживати всіх заходів, яких він вважає за необхідне для захисту прав на промислові зразки, включаючи, але без обмежень ініціювання судових справ про захист прав на промислові зразки, а також всіх процедур для анулювання патентів на промислові зразки, належних третім особам.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду даної справи позивач є власником патентів України №№ 25603, 25604, 25610, 25705, 25706, 25602, 25601, 25597, 25595, 25584, 25364 на промислові зразки «Шина».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що промислові зразки за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 р., які належить відповідачу 2, не є новими та такими, що не відповідають умовам патентоспроможності. Так, позивач стверджує, що сукупність суттєвих ознак зареєстрованих промислових зразків за вищенаведеними патентами України стала загальнодоступною в світі до дати подання відповідних заявок.

За таких обставин, позивач просить суд:

- визнати недійсними патенти України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 р. на промислові зразки "Шина до коліс транспортних засобів", власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон";

- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсними патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 від 25.06.2014 р. на промислові зразки "Шина до коліс транспортних засобів" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов'язати відповідача 2 припинити порушення прав позивача на промислові зразки, які охороняються патентами №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує з підстав того, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту, а отже жодних порушень відповідачем 1 не вчинено.

Відповідач 2 свої заперечення проти позову обґрунтовує відсутністю порушення прав позивача, недоведеністю тверджень позивача про загальнодоступність суттєвих ознак промислових зразків за патентами №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 та відсутністю доказів ідентичності промислових зразків за зазначеними патентами відповідача 2 промисловим зразкам за патентами №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603.

За таких обставин, відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

3-тя особа зазначила, що суть даного спору не зачіпає права та інтереси Державної фіскальної служби України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачу 2 як вододільцю спірних патентів належить серед іншого право забороняти будь-яким іншим особам використовувати промислові зразки за належними йому патентами без дозволу. Отже, відповідач 2 має виключне право забороняти позивачу безпосередньо здійснювати його господарську діяльність.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи також те, що позивач є власником патентів України №№ 25603, 25604, 25610, 25705, 25706, 25602, 25601, 25597, 25595, 25584, 25364 на промислові зразки «Шина», існуванням в тому числі яких останній обґрунтовує позовні вимоги, беручи до уваги умови ліцензійного договору № ПП-1, суд прийшов до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього охоронюваного законом інтересу, а отже і наявність прав та підстав для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема промислові зразки.

Об'єктом промислового зразка, відповідно до ч. 2 ст. 461 Цивільного кодексу України, можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Пунктом 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" також встановлено, що об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом (ч. 1 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 156 Господарського кодексу України та п. 5 ст. 5 Закону України України "Про охорону прав на промислові зразки" також встановлено, що право інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка (ч. 2 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру (Державний реєстр патентів України на промислові зразки відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки") і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

Суб'єктами права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 421 Цивільного кодексу України, є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.

Суб'єктами права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок, є автор промислового зразка та інші особи, які набули прав на промисловий зразок за договором чи законом (ч. 1 ст. 463 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 464 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", майновими правами інтелектуальної власності на промисловий зразок є право на його використання, виключне право дозволяти використання промислового зразка (видавати ліцензії), виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визнаються Цивільним кодексом України та іншим законом (ч. 1 ст. 426 Цивільного кодексу України).

Використанням, зокрема, промислового зразка у сфері господарювання є, в тому числі виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону (ч. 3 ст. 156 Господарського кодексу України).

Пунктом 2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлено, що використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

За змістом ст. 461 ЦК України та ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону є новим. Промисловий зразок є новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Позивач вважає, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 стала загальнодоступною в світі до дати подання відповідних заявок, а отже з метою повного та всебічного розгляду спору необхідно встановити обставини відповідності промислових зразків за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 умовам патентоспроможності за критерієм "новизна" на момент подачі відповідачем 2 заявок на їх отримання.

Водночас суд не може перебрати на себе не притаманну йому функцію судового експерта та встановити на власний розсуд зазначені вище обставини.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності», опис промислового зразка є документом, що складається заявником та не публікується. Правилами розгляду заявки на промисловий зразок не передбачено при проведенні експертизи заявки обов'язкового приведення переліку суттєвих ознак, зазначених заявником у такому описі, у відповідність із зображенням виробу, яке міститься в матеріалах заявки. Отже, сам лише опис промислового зразка не може вважатися джерелом визначення суттєвих ознак такого зразка та обсягу правової охорони промислового зразка, на який видано патент. Таким чином, на час подання позову, пов'язаного із захистом права власності на промисловий зразок, не існує правовстановлювального документа, що містив би в словесній формі перелік суттєвих ознак промислового зразка, на який видано патент. Відтак вирішення питань, пов'язаних з визначенням сукупності суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, внесеному до Реєстру, потребує спеціальних знань, а отже, призначення судової експертизи.

За таких обставин, ухвалою суду від 22.12.2014 р. у справі №910/25960/14 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено атестованому судовому експертові Пейкрішвілі Мамуці Шотаєвичу.

З урахуванням пропозицій сторін, на вирішення експерта поставлені питання стосовно наявності в матеріалах справи відомостей, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 стала загальнодоступною у світі до 05.05.2014 р. - дати подання відповідних заявок.

За результатами проведення судової експертизи у господарській справі № 910/25960/14 судом одержано Висновок експерта 2/2015 від 19.02.2015 р., згідно з яким судовий експерт прийшов до висновків про наявність у матеріалах справи відомостей, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 стала загальнодоступною у світі до 05.05.2014 р. - дати подання відповідних заявок.

Оцінюючи Висновок експерта 2/2015 від 19.02.2015 р., суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, Висновок судової експертизи у справі № 910/25960/14 складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Пейкрішвілі Мамукою Шотаєвичем, який попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України. Посилання представника відповідача 2 на те, що експертом надано необґрунтовані відповіді на поставлені питання, внаслідок чого експерт дійшов необґрунтованих висновків, суд відхиляє, оскільки зазначені твердження є особистою позицією представника відповідача 2, який в свою чергу не є компетентним експертом.

За таких обставин Висновок експерта 2/2015 від 19.02.2015 р. у господарській справі № 910/25960/14 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Таким чином, зібрані у справі докази свідчать про те, що сукупність суттєвих ознак кожного із промислових зразків за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на відповідний промисловий зразок, а тому промислові зразки за патентами України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 є такими, що не відповідають умовам надання правової охорони за критерієм "новизна", як передбачено ч. 1 ст. 461 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

Права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписом абзацу 6 п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" від 23.12.1993 р. № 3770-ХІІ встановлено, що патент України може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому Законом України "Про охорону прав на промислові зразки", у разі невідповідності промислового зразка умовам охороноспроможності, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Судом враховано, що промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, тобто, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень (стаття 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").

Стаття 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлює, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом;

б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;

в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

При цьому, суд звертає увагу на приписи ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", відповідно до яких патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Як зазначено судом, за змістом ст. 20 наведеного вище Закону, патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, висновків судової експертизи, пояснень сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 на промислові зразки "Шина до коліс транспортних засобів", власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", та про зобов'язання відповідача 2 припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на промислові зразки, які охороняються патентами №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсними патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 на промислові зразки та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки, для чого, зокрема забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові зразки.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені (п. 3 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").

При цьому, патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту (п. 4 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").

З огляду на те, що позовні вимоги про визнання недійсними повністю патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 підлягають задоволенню повністю, відповідно підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсними патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 на промислові зразки та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За змістом ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача 2, оскільки спір виник у зв'язку з неправильними діями відповідача 2. При цьому суд звертає увагу на приписи ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", відповідно до яких патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту, а отже підстави для покладення судових витрат на відповідача 1 відсутні.

Також суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 р. у справі № 910/25960/14 вжито заходи до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

За таких обставин, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 р. у справі № 910/25960/14, підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними патенти на промислові зразки №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247, власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (54025, Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, будинок 113/1; ідентифікаційний код 31764816).

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, 45, ідентифікаційний код 37552556) внести відомості до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсними патентів України №№ 27235, 27236, 27237, 27238, 27239, 27240, 27241, 27242, 27243, 27244, 27245, 27246, 27247 на промислові зразки та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (54025, Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, будинок 113/1; ідентифікаційний код 31764816) припинити порушення прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН КАРДАН" (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, будинок 26; ідентифікаційний код 38892899) на промислові зразки, які охороняються патентами №№25365, 25364, 25584, 25595, 25597, 25601, 25602, 25706, 25705, 25610, 25608, 25604, 25603.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (54025, Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, будинок 113/1; ідентифікаційний код 31764816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН КАРДАН" (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, будинок 26; ідентифікаційний код 38892899) 18 270,00 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 р. у справі № 910/25960/14.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 06.04.2015 р.

Суддя: Ю.В. Картавцева