Рішення

від 30.03.2015 по справі 911/408/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р. Справа № 911/408/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ

до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія», Донецька обл., Амвросіївський р-н, с. Улянівське

товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 14149,91 грн.

за участю представників:

від позивача: Лелюхін Д.О. (дов. від 02.01.2015 р.);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» (далі - відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (далі - відповідач 2), в якому просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача-2 14149,91 грн., з яких 9340,31 грн. заборгованості за договором поставки № АП-15-0303 від 10.12.2013 р., 706,03 грн. пені, 1412,57 грн. процентів річних та 2691,00 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем 1 умов договору поставки № АП-15-0303 від 10.12.2013 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 9340,31 грн. У зв'язку наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 5.2. договору нараховано 706,03 грн. пені, на підставі п. 5.4. договору нараховано 2691,00 грн. штрафу та на підставі п. 5.5. договору нараховано 1412,57 грн. процентів річних. Позивач зазначає, що з метою забезпечення зобов'язань відповідача 1 за договором поставки позивачем було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (відповідач 2) договір поруки № ПР-15-0303 від 28.03.2014 р., відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручається перед позивачем за виконання обов'язків відповідача 1 за договором поставки № АП-15-0303 від 10.12.2013 р.

Представник позивача в судових засіданнях 19.02.2015 р., 12.03.2015 р. та 30.03.2015 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судові засідання 19.02.2015 р., 12.03.2015 р. та 30.03.2015 р. не з'явився, при цьому оскільки судом було вжито відповідних заходів щодо повідомлення відповідача 1, який знаходиться у районі проведення антитерористичної операції, про час і місце судових засідань, а саме відповідно до п. 6 Інформаційного листа № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 р. Вищого господарського суду України «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» здійснено розміщення інформації про час і місце судових засідань на сторінці суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, то відповідач 1 вважається належним чином повідомленим про час і місце судових засідань. Відповідач 1 про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Представник відповідача 2 в судові засідання 19.02.2015 р., 12.03.2015 р. та 30.03.2015 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач 2 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 46746420, № 48502693 та № 47014792. Відповідач 2 про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Росія» (покупець) було укладено договір поставки № АП-15-0303 (договір 1).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору 1 продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, перелік яких зазначений в пункті 1.1., вартість яких на дату укладення договору становить 50196,90 грн. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2. договору, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до договору.

Пунктом 1.4. договору 1 встановлено, що кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, та строк оплати. Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього (п. 1.5. договору 1).

Згідно з п. 2.1. договору 1 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. договору, в наступні строки: не пізніше 20.12.2013 р. - 5019,69 грн., не пізніше 05.04.2014 р. - 10039,38 грн., не пізніше 20.10.2014 р. - 35137,83 грн., всього - 50196,90 грн.

В силу п. 2.6. договору 1 оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у п. 2.1. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору 1 поставка товару здійснюється в строки, передбачені п. 3.3. договору 1, або раніше за заявкою покупця.

Пунктом 3.3. договору 1 встановлено, що поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця) у строк до 10.04.2014 р.

Згідно з п. 3.4. договору 1 одержання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем у день поставки товару. Одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок на оплату товару; податкову накладну згідно норм Податкового кодексу України; видаткову (відвантажувальну) накладну; товарно-транспортну накладну, якщо поставка товару здійснюється на умовах СРТ (п. 4.3. договору 1).

Відповідно до п. 4.4. договору 1 покупець зобов'язаний передати продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержання товару. Підписання покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п. 4.3. договору документів (п. 4.5. договору 1).

Пунктом 7.1. договору 1 встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договору 1 позивачем 25.03.2014 р. було поставлено, а відповідачем 1 прийнято товар на загальну суму 17940,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № АП-15-0043 від 25.03.2014 року на суму 17940,00 грн., підписаною представниками сторін та скріпленою печатками підприємств.

Для отримання товару відповідачем видано довіреність № 9 від 25.03.2014 р. на ім'я Рижик Ігоря Олеговича.

Відповідно до умов договору 1 загальну вартість поставленого позивачем товару відповідач 1 зобов'язувався оплатити до 20.10.2014 р.

28.03.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаректинг» (позивач, сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (відповідач 2, поручитель) було укладено договір поруки № ПР-15-0303 (договір 2), відповідно до умов якого відповідач 2 поручається перед кредитором за виконання обов'язків сільськогосподарським виробничим кооперативом «Росія» (боржник) за договорами, передбаченими розділом 2 договору (п. 1.1. договору 2).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору 2 у разі порушення боржником основного договору та/або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсової різниці, витрат кредитора, тощо.

Пунктом 2.1. договору 2 встановлено, що під основним договором розуміють договір поставки № АП-15-0303 від 10.12.2013 р. про поставку засобів захисту рослин та додаткові договори (угоди) до нього, укладені між кредитором (в основному договорі іменується «Продавець») та боржником (в основному договорі іменується «Покупець»).

Згідно з п. п. 4.1.-4.2. договору 2 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України.

Порука за договором припиняється з припиненням зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор на протязі трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання по договору не звернеться з вимогою до поручителя (п. 4.3. договору).

Відповідач 1 всупереч умов п.п. 2.1., 2.6. договору 1 розрахувався за отриманий товар частково та з порушенням встановленого договором строку на загальну суму 8599,69 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 12.12.2013 р. та 24.03.2014 р., в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 9340,31 грн.

За таких обставин, позивачем було виставлено відповідачу 2 вимогу від 12.11.2014 р. про сплату заборгованості, яка була отримана ним 13.11.2014 р., що підтверджується підписом директора відповідача 2.

Проте, вказана вимога була залишена відповідачем 2 без задоволення.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість за договором поставки № АП-15-0303 від 10.12.2013 р. у сумі 9340,31 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, з огляду на неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором поставки № АП-15-0303 від 10.12.2013 р. в частині оплати поставленого товару, а також направлення позивачем відповідачу 2 вимоги про виконання ним взятих на себе грошових зобов'язань за договором поруки, яка не припинилась відповідно до п. 4.3. договору 2, у відповідача 1, як покупця, та відповідача 2, як поручителя, виник солідарний обов'язок щодо сплати заборгованості за поставлений за договором № АП-15-0303 від 10.12.2013 р. товар.

Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість відповідача 1 перед позивачем у сумі 9340,31 грн. за товар, отриманий на підставі договору поставки № АП-15-0303 від 10.12.2013 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у сумі 9340,31 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення солідарно з відповідачів пені у сумі 706,03 грн.

Пунктом 5.2. договору 1 встановлено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. договору 1 сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано.

Таким чином, сторони скористалися наданим їм ч. 6 ст. 232 ГК України правом збільшити період нарахування пені, оскільки у п. 5.3. договору встановили, що нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано.

Так, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 706,03 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості відповідача 1 за договором 1 за загальний період з 21.10.2014 р. по 29.01.2015 р.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів 706,03 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів штраф у розмірі 15% від ціни договору 1 (17940,00 грн.), що становить 2691,00 грн.

Пунктом 5.4. договору 1 встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 договору, більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Згідно з п. 1.5. договору 1 ціна договору визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, загальна вартість поставленого позивачем товару за договором поставки становить 17940,00 грн., що складає ціну договору, а отже позивачем вірно нараховано штраф на вказану суму.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення у справі відповідачі не сплатили суму штрафу, а застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу за порушення відповідачем 1 строків оплати отриманого товару передбачено умовами договору 1, розрахунок заявленого до стягнення солідарно з відповідачів штрафу є вірним, то позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів 2691,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів проценти річних у сумі 1412,57 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.5. договору 1 сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Отже, сторонами в п. 5.5. договору 1 встановлено інший розмір процентів річних, а саме 40% річних та 96% річних, що підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача у разі прострочення ним оплати отриманого товару.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 40% річних у сумі 921,24 грн., що нараховані за загальний період з 21.10.2014 р. по 18.01.2015 р. (90 днів) на заборгованість відповідача 1 за договором поставки, та 96% річних у сумі 491,33 грн., що нараховані за загальний період з 10.01.2015 р. по 29.01.2015 р. (20 днів) на заборгованість відповідача 1 за договором поставки.

Проте, наданий позивачем розрахунок відсотків річних є невірним, оскільки позивачем безпідставно нараховано 96% річних на заборгованість відповідача 1 за договором поставки за період з 10.01.2015 р. по 18.01.2015 р., за який ним вже було нараховано проценти річних у розмірі 40%.

Отже, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого господарським судом в межах заявлених позовних вимог за загальний період з 21.10.2014 р. по 18.01.2015 р. (90 днів) на заборгованість відповідача 1 за договором поставки виходячи з 40% розміру процентів річних та за загальний період з 19.01.2015 р. по 29.01.2015 р. на заборгованість відповідача 1 за договором поставки виходячи з 96% розміру процентів річних, сума процентів річних становить 1191,47 грн., які підлягають стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» (87354, Донецька обл., Амвросіїівський район, селище Улянівське, вул. Леніна, 74, код 30905360) та товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, 15, код 30262667) 9340,31 грн. (дев'ять тисяч триста сорок грн. 31 коп.) заборгованості, 706,03 грн. (сімсот шість грн. 03 коп.) пені, 2691,00 грн. (дві тисячі шістсот дев'яносто одну грн. 00 коп.) штрафу, 1191,47 грн. (одну тисячу сто дев'яносто одну грн. 47 коп.) процентів річних та 1798,45 грн . (одну тисячу сімсот дев'яносто вісім грн. 45 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 06.04.2015 р.