Рішення

від 30.03.2015 по справі 914/690/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 р. Справа№ 914/690/15

За позовом: Державного підприємства «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство», с.Майстрів Новоград-Волинського району Житомирської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження Львів», м.Львів

про стягнення 45605,32грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Семенько В.М. - представник за довіреністю

від відповідача: Пристайко Т.П. - директор

Суть спору: позов заявлено Державного підприємства «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство», с.Майстрів Новоград-Волинського району Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження Львів», м.Львів про стягнення 45605,32грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 04.03.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.03.2014р.

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2015р. з'явився, долучив до матеріалів справи додаткові документи (вх.№13279/15 від 30.03.2015р.), позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовних вимогах. Ствердив, зокрема, що в січні 2014 року між позивачем та відповідачем - ТзОВ «Відродження Львів» укладення договору, на виконання якого поставлено товар на суму 45605,32грн., який відповідачем не оплачено, що зумовило звернення ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» до суду із позовною заявою. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2015р. з'явився, позовні вимоги визнав повністю, про що подав відповідну заяву (вх.№13280/15 від 30.03.2015р.).

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються. Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи залишено без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Державним підприємством «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» (позивач по справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження Львів» (відповідач по справі, споживач за договором) уклали договір №36 від 02.01.2014р., за яким постачальник зобов'язався відпустити, а споживач - прийняти та оплатити пиломатеріали хвойні обрізні, сухі (ялина) 1 гатунку по ціні 1800,00грн. в т.ч. ПДВ. Розміри: товщина - 38-90 мм, довжина - 1300-2700 мм, ширина - 50 мм і більше; пиломатеріали хвойні обрізні, сухі (сосна) 1 гатунку по ціні 1500,00грн. в т.ч. ПДВ. Розміри: товщина - 38-90 мм, довжина - 250 мм і більше, ширина - 50 мм і більше та інші пиломатеріали згідно додатків до договору (п.1).

За умовами договору, ціни за поставлену продукцію - згідно договору, або додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору (п.4). Так, вільні оптові ціни (тарифи) погоджені у додатках №1 від 02.01.2014р., №2 від 18.03.2014р. та №3 від 20.05.2014р. Розрахунки за поставлену продукцію: оплата на розрахунковий рахунок постачальника (п.5). Вид поставки: по домовленості сторін, за рахунок споживача (п.9). Строки поставки: на протязі 2014 року (п.10). Строк дії договору з моменту його підписання обома сторонами: 31.12.2014 року (п.12).

На його виконання ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» поставлено ТзОВ «Відродження Львів» передбачений договором товар на суму 45605,32грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №001072 від 20.05.2014р., специфікацією-накладною на відпуск лісоматеріалів необроблених №227 від 20.05.2014р. та довіреністю №180 від 20.05.2015р.

Зважаючи на те, що отриманий товар відповідачем не оплачено, ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» звернулось до суду із позовною завою про стягнення із ТзОВ «Відродження Львів» заборгованості за договором в розмірі 45605,32грн.

При прийнятті рішення по справі суд виходив з наступного.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У заяві (вх.№13280/15 від 30.03.2015р.) відповідач визнав суму заборгованості перед ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» в розмірі 45605,32грн.

Згідно з ч.5 ст.22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси третіх осіб, суд приймає визнання позову ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 45605,32грн. заборгованості за поставлений за договором товар обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем визнані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження Львів» (м.Львів, вул.Левицького, буд.19, кв.5; код ЄДРПОУ 37484429) на користь Державного підприємства «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» (Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Майстрів, вул.Шепетівська, буд.11; код ЄДРПОУ 00991947) 45605,32грн. основного боргу та 1827,00грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 06.04.2015р.

Суддя Щигельська О.І.