Рішення

від 17.03.2015 по справі 911/5565/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа № 911/5565/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»;

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ»

про стягнення 8 125,43 грн.

За участю представників:

від позивача Грищенко О.М. (дов. б/н від 02.06.2014);

від відповідача 1 не з'явились;

від відповідача 2 не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач 1) та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ» (відповідач 2) про солідарне стягнення 8 125,43 грн заборгованості, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором №МТ01/02-04-2009 від 07.04.2009 та №07-04-2014-35 від 07.04.2014, з яких: 550,22 грн штрафу, 2 356,45 грн пені, 4 351,19 грн 30% річних та 867,57 грн інфляційних втрат.

Відповідачі 1, 2 не скористались правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України , та відзив на позовну заяву не надали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2014 порушено провадження у справі №911/5565/14 та призначено справу до розгляду на 12.02.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2015 розгляд справи відкладено на 26.02.2015.

26.02.2015 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015 розгляд справи призначено на 17.03.2015.

В судові засідання 12.02.2015 та 17.03.2015 представники відповідачів не з'явились, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідачів 1, 2 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників відповідача 1 та відповідача 2.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

07 квітня 2009 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та СВК «НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ» був укладений Договір №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

Відповідно до договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року та додатку № 1 до нього від 07.04.2009, сторони визначили курс долара США на момент укладання договору купівлі-продажу та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, то для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується наступна формула: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент проплати; B - ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору; A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Пунктом 8.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 8.2. договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно п. 8.3. договору, сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного договору.

Згідно п. 8.6. Договору, сторони згідно п.2. ст..625 ЦК України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами Продавця сплачує на користь остатнього 30% річних.

26 січня 2011 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та ФОП Грищенко О.М. було укладено Угоду №К-21-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якої, Первісний кредитор (ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО") відступає Новому кредитору (ФОП Грищенко О.М.) право вимоги виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом "НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 03784580), зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 30%-річних, інфляційних витрат, штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі Договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СВК "НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ" грошового зобов'язання згідно Договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року, а Новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди.

Відповідно до умов Угоди №К-21-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, штрафу, 30%-річних та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року (пункт 1.2., 2.3. Угоди).

02 липня 2012 року між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» було укладено Угоду №23/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що Первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) відступає Новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»») право вимоги виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом "НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 03784580), зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 30%-річних, інфляційних витрат, штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі Договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року та згідно Угоди №К-21-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СВК "НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ" грошового зобов'язання згідно Договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року.

Відповідно до умов Угоди №23/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, штрафу, 30%-річних та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року (пункт 1.2., 2.3. Угоди).

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СВК "НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року, 05 грудня 2012 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та СВК «НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ» суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 01.10.2009 року по 14.10.2010 року згідно договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року та Угоди №23/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2013 року у справі №26/161-12, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року у справі №26/161-12, позов ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» задоволено.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2013 року у справі №26/161-12, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року у справі №26/161-12, встановлено та підтверджено розмір заборгованості згідно договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року у сумі 2 751,10 грн.

Відповідно до Постанови ВДВС Іванівського РУЮ Херсонської області від 20.05.2013 року відкрито виконавче провадження №38014446 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18 квітня 2013 року по справі №26/161-12 про стягнення із Сільськогосподарського виробничого кооперативу "НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ" (75431, Херсонська область, Іванівський район, село Новосеменівка, вул. Леніна, 35; код 03784580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код 38039872) 2 751 (дві тисячі сімсот п'ятдесят одна) гривня 10 копійок розмір курсової різниці, 1 592 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві) гривні 12 копійок судового збору 4 451 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна) гривня 40 копійок витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до Постанови ВДВС Іванівського РУЮ Херсонської області від 20.05.2013 року відкрито виконавче провадження №38014070 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18 квітня 2013 року по справі №26/161-12 про стягнення із Сільськогосподарського виробничого кооперативу "НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ" (75431, Херсонська область, Іванівський район, село Новосеменівка, вул. Леніна, 35; код 03784580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код 38039872) 14 475 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 01 копійка 30%-річних, 5 570 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 00 копійок інфляційної складової боргу, 9 364 (дев'ять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 00 копійок пені, 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок штрафу.

Відповідно до змісту ст.115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено, що вимогу щодо нарахування штрафу на суму заборгованості 70 000,00 грн. згідно договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року було задоволено рішенням господарського суду Київської області від 31.01.2013 року у справі №26/161-12, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року у справі №26/161-12, при цьому вимога щодо нарахування штрафу на суму заборгованості 2 751,10 грн. згідно договору №МТ01/02-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07 квітня 2009 року не була предметом розгляду у зазначены справі №26/161-12.

Крім того, судом встановлено, що 07.04.2014 між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено договір поруки №07-04-2014-35, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання СВК «НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ» грошового зобов'язання щодо сплати розміру штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченої ст. 2 цього договору.

Посилаючись на те, що відповідач 2, як покупець за договором №МТ01/02-04-2009 від 07.04.2009 свої договірні зобов'язання в частині сплати 2 751,10 грн заборгованості (курсової різниці) за означеним договором та присудженої до стягнення рішенням господарського суду Київської області від 31.01.2013 року у справі №26/161-12, не виконав, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів, зокрема, 550,22 грн штрафу, 2 356,45 грн пені, 4 351,19 грн 30% річних та 867,57 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачами 1, 2 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 713 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Крім того, приписами п. 2 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 550,22 грн штрафу на підставі п. 8.4. договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № МТ01/02-04-2009 від 07.04.2009 та договору поруки № 07-04-2014-35 від 07.04.2014.

Позивач в якості обґрунтування позовних вимог про стягнення 550,22 грн штрафу посилається на неналежне виконання другим відповідачем зобов'язань з своєчасної оплати 2 751,10 грн заборгованості встановленої рішенням господарського суду Київської області від 31.01.2012 у справі № 26/161-12.

Відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Суд встановив, що зазначені в п. 8.4. договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № МТ01/02-04-2009 від 07.04.2009 20 % від простроченої суми за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи вищезазначене та те, що другий відповідач порушив строки здійснення розрахунків, встановлені пунктом 5.3. договору, те, що позивачу передано право вимагати з відповідачів сплати штрафу, нарахованого на суму боргу 2 751,10 грн, штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу (погоджений сторонами п. 8.4. договору) у розмірі 550,22 грн (20 % від 2 751,10 грн (вартість неоплаченого товару)), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно 550,22 грн штрафу є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем 2 своїх грошових зобов'язань за договором №МТ01/02-04-2009 від 07.04.2009, позивач просить стягнути з відповідача-2 2 356,45 грн пені, нарахованої за період з 25.09.2009 по 27.07.2014, 867,57 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2009 року по червень 2014 року та 4 351,19 грн 30% річних нарахованих за період з 25.09.2009 по 27.07.2014.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 232 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктам 8.2 та 8.3 договору №МТ 01/02-04-2009 від 07.04.2009 передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Сторони домовились про те, що відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється здійснюється протягом п'яти років.

Виходячи з системного аналізу зазначених пунктів договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання договірних зобов'язань ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

До того ж, в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, пунктом 8.6 договору №МТ 01/02-04-2009 від 07.04.2009 передбачено, що сторони, згідно п.2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Отже, судом встановлено, що сторонами погоджено інший ніж встановлений в законі розмір річних, а саме в розмірі 30% річних.

З огляду наведеного, а також беручи до уваги той факт, що арифметично вірний розмір пені, інфляційних втрат та 30 % річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням наведених вимог Закону та положень договору № МТ 01/02-04-2009 від 07.04.2009 становить 2 364,02 грн пені, 913,68 грн інфляційних втрат та 4 360,59 грн 30% річних, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 - 2 356,45 грн пені, 867,57 грн інфляційних втрат та 4 351,19 грн 30% річних підлягають задоволенню.

Крім того, разом з позовними вимогами позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів 800,00 грн витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В обґрунтування витрат позивача, суду надано:

- копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №02-35/06-14, укладений 02.06.2014 між позивачем та адвокатом Грищенком О.М.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Грищенка О.М. №3888 від 29.10.2009;

- копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.09.2014 на суму 800,00 грн;

- платіжне доручення №707 від 17.11.2014 на суму 800,00 грн.

Приписами ч. 1 44, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Водночас, у відповідності до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи наведене, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 800,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Солідарно стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооператива «НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ» (75431, Херсонська обл., с. Новосеменівка, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 03784580) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23; ідентифікаційний код 38039872) 550 (п'ятсот п'ятдесят гривень) 22 коп. штрафу.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооператива «НОВОСЕМЕНІВСЬКЕ» (75431, Херсонська обл., с. Новосеменівка, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 03784580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23; ідентифікаційний код 38039872) 2 356 (дві тисячі триста п'ятдесят шість гривень) 45 коп. пені, 867 (вісімсот шістдесят сім гривень) 57 коп. інфляційних втрат, 4 351 (чотири тисячі триста п'ятдесят одну гривню) 19 коп. 30 % річних, 1 703 (одну тисячу сімсот три гривні) 28 коп. судового збору та 745 (сімсот сорок п'ять гривень) 83 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23; ідентифікаційний код 38039872) 123 (сто двадцять три гривні) 72 коп. судового збору та 54 (п'ятдесят чотири гривні) 17 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 06.04.2015

Суддя В.М. Антонова