Рішення

від 01.04.2015 по справі 916/428/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2015 р.Справа № 916/428/15-г

За позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю „НОВОПАК СВ"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМХОЛОД УКРАЇНА"

про стягнення 67469,04грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Вишняк О.Є. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 01.04.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „НОВОПАК СВ" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМХОЛОД УКРАЇНА" про стягнення заборгованості в сумі 67469,04грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2015р. було порушено провадження по справі №916/428/15-г.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМХОЛОД УКРАЇНА" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65017, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 16-А

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 01.04.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

Як стверджує позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „НОВОПАК СВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПРОМХОЛОД УКРАЇНА" на підставі усної домовленості було досягнута домоленість про купівлю-продаж компресору Bristol H7NG244DREF, супутнього обладнання та матеріалів з монтажними роботами щодо встановлення компресору в систему на загальну вартість 67469,04грн.

Відповідно цієї домовленості, відповідач зобов'язався передати та встановити позивачу товар, а позивач сплатити за нього грошові кошти.

Позивач зазначає, що на виконання досягнутих домовленостей здійснив 100% попередню оплату товарів та робіт - оплатив рахунки ТОВ „ПРОМХОЛОД УКРАЇНА" №138 від 25.07.20144 на суму 60720грн. (платіжне доручення №163 від 25.07.2014р.), №139 ВІД 28.07.2014р. на суму 6749,04грн. (платіжне доручення №171 від 28.07.2014р.). Загалом оплата була здійснена на суму 67469,04грн.

Втім, відповідач свого обов'язку щодо поставки товару та виконання робіт з його монтажу не здійснив.

17.12.2014р. позивачем направив на адреси (фактичну, юридичну) відповідача вимогу №156 відповідно якої просив останнього виконати зобов'язання щодо поставки товару та його монтажу на протязі семи днів з дати отримання цієї вимоги, а у разі неможливості виконання повернути грошові кошти які були сплачені.

Проте, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару та виконання робіт з його монтажу Товариство з обмеженою відповідальністю „НОВОПАК СВ" звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Дійсно, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма. Разом з тим, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю „НОВОПАК СВ" сплатило відповідачу грошові кошти в якості передоплати за поставку та монтаж товару на загальну суму 67469,04грн. За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМХОЛОД УКРАЇНА" виникло зобов'язання перед Товариство з обмеженою відповідальністю „НОВОПАК СВ" щодо поставки та монтажу товару.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем була направлена на адреси відповідача, вимога щодо виконання зобов'язань, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у вигляді попередньої оплати в сумі 67469,04грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМХОЛОД УКРАЇНА" (65017, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 16-А, код: 36883683) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „НОВОПАК СВ" (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Радіаторна, 42; код:33065515) 67469 (шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять)грн. 04коп. - суму попередньої оплати та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 квітня 2015 р.

Суддя К.Ф. Погребна