Рішення

від 02.04.2015 по справі 915/195/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 915/195/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Пірога С.В. - дов. №306 від 01.10.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрест»

( 0357, м.Київ, вул.Металістів , 17, кв.401),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73»

(54031, Миколаївська обл. м.Миколаїв, вул.Новозаводська,5)

про : стягнення 94684,37 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 70558,18 грн. заборгованості за Договором субпідряду №12/11-29 від 29.11.2012; 11249,80 грн. збитків від інфляції, 4970,0 грн. - 3% річних та 7906,38 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору субпідряду №12/11-29 від 29.11.2012 відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснив розрахунки за виконані та прийняті роботи у сумі 70558,18 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою, позивачем нараховані пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

Відповідач у відзиві (а.с.111-113) факт виконання позивачем та підписання відповідних актів приймання-передачі підтвердив, однак позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що час проведення розрахунку за виконані позивачем роботи не настав, оскільки умовами договору оплата робіт субпідряднику здійснюється після перерахування замовником відповідних цільових коштів за фактично виконані роботи, на час звернення позивача до суду замовником оплата робіт підряднику не здійснена. Відповідач вважає, що розмір 2% генпідрядних послуг має вираховуватись виходячи з повної вартості виконаних субпідрядником робіт та становить 4675,17 грн., а не 3200,0 грн. як зазначено у позові. Крім того, відповідач просить суд застосувати позовну давність для вимоги про стягнення пені та наголошує на неправомірному нарахуванні збитків від інфляції та 3% річних з дати, коли договір субпідряду №12/11-29 від 29.11.2012 ще не було укладено.

У додаткових пояснення (а.с.114-116) позивач зазначає, що визначена у п.4.2 Договору субпідряду №12/11-29 від 29.11.2012 умова оплати робіт підрядником після надходження коштів від змовника, не може вважатись подією, що має неминуче настати, тому до правовідносин, що виникли між сторонами мають застосовуватись норми ст.530 ЦК України, у відповідності до приписів якої позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату виконаних робіт, яка була залишена без розгляду та задоволення. Визначення генпідрядних послуг у сумі 3200,0 грн. позивач вважає цілком правомірним, оскільки вони обраховані виходячи із суми грошових коштів сплачених відповідачем в оплату робіт по договору субпідряду №12/11-29 від 29.11.2012, що цілком узгоджується з п.4.5 Договору, який передбачає оплату послуг генпідряду після отримання коштів від підрядника за виконані роботи.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові, додаткових пояснення та відзиві.

У судовому засіданні 26.03.2015 судом було оголошено перерву.

У судовому засіданні 02.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

29.11.2012 між ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» (підрядник) та ТОВ «Будрест» (субпідрядник) укладений Договір №12/11-29 на виконання робіт по антикорозійному покриттю прогонової споруди мосту на автомобільній дорозі М05 Київ-Одеса, км 444+500 (надалі - Договір №12/11-29), за умовами якого позивач зобов'язався виконати, а відповідач - прийняти та оплатити роботи на умовах, визначених договором (п.1.1 Договору №12/11-29).

Відповідно до п.2.1 ціна Договору №12/11-29 становить 324764,40 грн. (з ПДВ).

За умовами п.п.4.1-4.3 Договору №12/11-29, підрядник, має право перерахувати на розрахунковий рахунок субпідрядника аванс в розмірі, що не перевищує 25% від ціни договору, за умови отримання грошових коштів від замовника будівництва на ці цілі.

Розрахунки за фактично виконані види робіт здійснюються на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ 2-в) та довідки про вартість (форма №КБ-3), протягом п'яти банківських днів з дня отримання грошових коштів від замовника будівництва.

Форми №КБ 2-в та №КБ-3 надаються підряднику підписані субпідрядником. Форма №КБ 2-в, до надання її підряднику, повинна бути погоджена субпідрядником з замовником будівництва.. Субпідрядник визначає обсяги та вартість фактично виконаних видів робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання підряднику до 25 числа звітного місця. Підрядник зобов'язаний розглянути і підписати подані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х днів з дати отримання.

Оплата проводиться за фактично виконані об'єми та види робіт шляхом перерахування підрядником грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Пунктом 11.1 Договору №12/11-29 сторони передбачили, що фінансування робіт здійснюється за рахунок підрядника, за умови фактичного надходження коштів від замовника будівництва, у відповідності з планом фінансування затвердженим Державною службою автомобільних доріг України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору №12/11-29 позивач здійснив для відповідача та передав останньому будівельні роботи по антикорозійному покриттю прогонової споруди мосту на автомобільній дорозі М05 Київ-Одеса, км 444+500, що підтверджується належним чином оформленим, підписаним сторонами та замовником будівництва актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень, липень, серпень на жовтень 2013 року (форма №КБ- 2в) на загальну суму 233758,18 грн. (без урахування матеріальних ресурсів замовника) (а.с.28-31, 36-39, 43-48, 53-65, 72-76). Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) (а.с.27, 35, 52, 71), підписані обома сторонами, також свідчить про вартість виконаних робіт на загальну суму 233758,18 грн.

Платіжні доручення та виписка по рахунку позивача свідчать про перерахування замовником 160000,0 грн. в якості оплати по Договору №12/11-29 (а.с.82, 83).

Позивач стверджує, що станом на день звернення з позовом до суду залишок заборгованості за договором у сумі 73758,18 грн. відповідачем не сплачено, що останнім не заперечується.

При розрахунку позовних вимог, позивачем зменшено розмір заборгованості відповідача на 3200,0 грн., які становлять 2% генпідрядних послуг від вартості оплачених відповідачем робіт. Таким чином, залишок заборгованості відповідача склав 70558,18 грн.(73758,18 - 3200)

Направлена відповідачу вимога від 21.10.2014 про оплату залишку заборгованості була залишена відповідачем без розгляду та задоволення, що стало підставою звернення позивача до суду.

Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодекс, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 4.2 Договору №12/11-29 містить умову щодо оплати виконаних робіт протягом п'яти банківських днів з дня отримання грошових коштів від замовника будівництва.

Згідно ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, з огляду на положення ст.ст.212, 251, 252 ЦК України, надходження коштів з державного бюджету не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати фактично виконаних робіт.

Отже, зазначена умова договору не є підставою вважати таким, що не настав (або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету) строк виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт, оскільки вказана умова стосується порядку розрахунків, а не визначення строку.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 28.04.2014 по справі № 910/3934/14, в постанові від 05.12.2013 по справі № 910/6273/13, в постанові від 31.08.2011 по справі № 47/81.

Вказівки в Договорі №12/11-29 на те, що фінансування робіт здійснюється за рахунок підрядника, за умови фактичного надходження коштів від замовника будівництва, у відповідності з планом фінансування затвердженим Державною службою автомобільних доріг України, а оплата виконаних робіт здійснюється протягом п'яти банківських днів з дня отримання грошових коштів від замовника будівництва не є встановленням строку виконання зобов'язання відповідачем, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.251 ЦУ України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Умовами укладеного між сторонами Договору №12/11-29 не визначено строку виконання зобов'язання, та терміну, що визначався б календарною датою, до якої відповідач повинен був би розрахуватися або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Така ж подія як надходження коштів від замовника будівництва не може розцінюватись як така, що має неминуче настати.

Враховуючи відсутність у договорі, встановленого сторонами, строку виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд дійшов висновків, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч.2 ст.530 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 22.10.2014 направив відповідачу лист №14/10-21-Пр від 21.10.2014 з вимогою оплатити виконані роботи на протязі 7 днів.

Таким чином, обов'язок по оплаті 70585,18 грн., виконаних позивачем субпідрядних робіт по Договору №12/11-29, виник у відповідача з 29.10.2014 .

Відповідач відповіді на претензію не надав, залишок заборгованості не погасив.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів здійснення розрахунків за виконані та прийняті роботи у сумі 70558,18 грн. або документів, які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків чи спростовували б здійснений позивачем розрахунок суми боргу.

Посилання відповідача на те, що час проведення розрахунку за виконані позивачем роботи не настав, оскільки умовами договору оплата робіт субпідряднику здійснюється після перерахування замовником відповідних цільових коштів за фактично виконані роботи, а на час звернення позивача до суду замовником оплата робіт підряднику не здійснена, судом відхиляються, оскільки вказані обставини не є такими, що можуть звільнити відповідача від обов'язку виконати умови договору.

Суд також погоджується з позицією відповідача щодо розрахунку генпідрядних послуг, виходячи із суми грошових коштів сплачених відповідачем в оплату робіт по Договору №12/11-29, оскільки п.4.5 Договору №12/11-29 передбачає оплату послуг генпідряду після отримання коштів від підрядника за виконані роботи.

За приписами ч.1 ст.32 та ст.33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст.43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 70558,18 грн. грн. основного боргу обґрунтовані, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 11249,80 грн. збитків від інфляції за період з вересня 2012 року по вересень 2014 року та 4970,0 грн. - 3% річних за період з 19.06.2012 по 23.10.2014.

На підставі п.13.4 Договору №12/11-29 позивач просить також стягнути з відповідача пеню у сумі 7906,38 грн. за період з 23.04.2014 по 17.07.2014.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції задоволенню не підлягають, оскільки період їх нарахування знаходиться поза межами строку, з якого у відповідача виник обов'язок по оплаті основного боргу.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір має бути стягнуто з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73», 54031, м.Миколаїв, Новозаводська, 5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 30126124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрест», 03057, м.Київ, вул.Металістів, 17, кв.401 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 30470949) заборгованість по Договору №12/11-29 від 29.11.2012 в сумі 70558,18 грн. та 1370,58 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 07 квітня 2015 року.