Рішення

від 30.03.2015 по справі 922/368/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р.Справа № 922/368/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспецбуд" (м. Красний Луч) до Приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Теплий дім" (м. Луганськ) про стягнення 507287,82 грн. за участю представників сторін:

позивача - Андрійчук М.Ф. (наказ №6-к від 21.01.2013 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Геоспецбуд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ПП "Науково-виробничий центр "Теплий дім" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду №08/07.11 від 08.07.2011 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 507287,82 грн. Судові витрати в розмірі 10145,76 грн. просить суд покласти на відповідача.

Відповідно до наказу в.о. голови господарського суду Луганської області від 17 липня 2014 року №34, в господарському суді Луганської області з 21 липня 2014 року встановлено особливий режим роботи до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників господарського суду Луганської області та учасників судового процесу.

Відповідно до ч.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Луганськ та Луганської області, відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", на виконання Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" № 1632-18 від 12.08.2014 року та відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" №28-р від 02.09.2014 року визначено, які суди розглядатимуть справи, підсудні господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, зокрема: господарським судом Харківської області - господарських справ, підсудних господарському суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 січня 2015 р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17 лютого 2015 р. о 11:50 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 17 лютого 2015 р. та 10 березня 2015 р. розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 30 березня 2015 р. підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 30 березня 2015 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно Актам господарського суду Харківської області від 19.02.2015 р. поштові відправлення господарського суду Харківської області за вихідними номерами № 005809/1, 005809/2 по справі №922/368/15, адресовані до ТОВ "Геоспецбуд" та ПП "Науково-Виробничий Центр "Трансмаш" останнім не надсилалися, з посиланням на лист Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 01.12.2014 р. №07-13-3569, яким поінформовано, що відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської області (за переліком).

Крім того, ухвалу суду від 22.01.2015 було розміщено на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в мережі Інтернет (www.hr.arbitr.gov.ua/sud5023/158254/), що є належним повідомленням сторони у зв`язку наступним.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 N 01-06/1290/14 Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчинюється його підпис.

Згідно з приписами пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, представником позивача було подано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" №48 від 17 березня 2015 року наступного змісту: Пропонуємо отримати позовну заяву (з додатками) по справі №922/368/15 за адресою позивача ТОВ "Геоспецбуд", та направити свого представника до суду з відзивом (відгуком) на позовну заяву. Розгляд справи призначено на 30.03.2015 р. об 11.00 годині в приміщенні господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, під'їзд 8, кімната 218.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.07.2011 року між Виробничо-комерційною фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера" (підрядник) та Приватним підприємством "Науково-виробничий центр "Теплий дім" (замовник) було укладено договір підряду №08/07.11.

У зв'язку із внесенням змін до статутних документів ВКФ ТОВ "Сфера", 31.01.2013 між ПП НВЦ "Теплий дім" (замовник) та ТОВ "Геоспецбуд" (підрядник) було укладено додаткову угоду №1, до договору підряду від 08.07.2011 №08/07.11 про зміну найменування підрядника на ТОВ "Геоспецбуд".

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по будівництву шляхопроводу по вул. Радянській в м. Луганськ.

Відповідно до п.4.1 договору, вартість робіт по цьому договору складає 9 387 792,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 564 632,00 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору, розрахунки здійснюються тільки за роботи, виконані якісно, прийняті замовником згідно форми КБ-3, форми КБ-2в платіжними дорученнями по мірі надходження коштів з бюджету, в межах бюджетного призначення на поточний рік.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Геоспецбуд" виконав повністю прийняті на себе зобов'язання по договору підряду №08/07.11 від 08.07.2011, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

В судовому засіданні були досліджені оригінали вищезазначених документів, що підтвердило виникнення зобов'язань між сторонами, а також досліджено наявність підписів та печаток товариств.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, надав послуг на загальну суму 9 381 531,06 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору підряду №08/07.11 від 08.07.2011, лише частково оплатив за отримані будівельно-монтажні роботи в розмірі 8 498 980 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача.

Також між сторонами були проведені взаємозаліки на суму 375 263,24 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії №34 від 04.04.2014 та №51 від 16.05.2014 з пропозицією щодо добровільної оплати заборгованості в розмірі 507 287,82 грн., але відповідач грошові кошти не перерахував і не відповів на претензію.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи по договору підряду №08/07.11 від 08.07.2011 в розмірі 507 287,82 грн. правомірна, обґрунтована, така, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 10145,76 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Теплий дім" (91031, м. Луганськ, вул. Газети "Луганська правда", буд. 153 А; код 30409345; р/р №2600237935301 в ПАТ "Енергобанк", МФО 300272, ІПН 304093412336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспецбуд" (94513, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Плеханова, буд. 1; код 30691281, р/р №26005393828 в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) заборгованість в розмірі 507 287,82 грн. та судовий збір в розмірі 10145,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.04.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова