Рішення

від 23.03.2015 по справі 922/144/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р.Справа № 922/144/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Дем'яновій Є.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Харківліфт", м. Харків до Державного підприємства Український держаний проектний інститут "Укрміськбудпроект", м. Харків про стягнення 5052,65 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Іващенко Ю.А. - довіреність б/н від 02.02.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Харківліфт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Державного підприємства Український Державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" про стягнення коштів у розмірі 5052,65грн. з яких: 4767,81 грн. - сума основного боргу, 5,80 грн. - пеня, 279,04 грн. - інфляційні. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 410, укладеного сторонами 01.01.2013 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач, Державне підприємство Український Державний проектний інститут "Укрміськбудпроект", наданим йому правом не скористався, відзив не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, як це встановлено чинним законодавством.

У відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Харківліфт" (підрядник, позивач) та Державне підприємство Український Державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (замовник, відповідач) 01.01.2013 року уклали договір підряду № 410 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах замовника відповідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 7.1. сторони узгодили, що договір набуває чинності із 1 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року.

Сторони погодили, що двостороннє підписання актів виконаних робіт після закінчення терміну дії договору, є погодження про його продовження на попередніх умовах, враховуючи ціну, вказану в актах (пункт 7.2. договору).

Сторонами було підписано акти виконаних робіт № 0202-0410-0410 за серпень 2014 р. та вересень 2014 р., що свідчить про продовження терміну дії договору до вересня 2014 року.

У розділі 5 договору встановлено порядок розрахунків за договором.

До 25 числа поточного місяця Підрядник дає Замовнику акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості. Вартість визначена у договорі. Замовник підписує Акт, засвідчує підпис печаткою і у 3 - денний термін повертає один примірник Акту підряднику. На підставі підписаних Актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи шляхом перерахування коштів на рахунок Підрядника не пізніше 10-го числа наступного місяця у межах об'ємів фактично виконаних робіт.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач виконав обумовлені в договорі роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт по обслуговуванню ліфтів № 0202-0410-0410 до договору підряду № 410 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів за серпень 2014 р. на суму 2373,34 грн. та за вересень 2014 р. на суму 2394,47 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного законодавства України та умов спірного договору, не оплатив виконані за договором підряду № 410 на технічне обслуговування ліфтів у серпні-вересні 2014 р. роботи на суму 4767,81 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за виконані у серпні-вересні 2014 р. роботи в розмірі 4767,81 грн., що є причиною виникнення спору.

На момент прийняття рішення, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 599 ЦК України, статті 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Беручи до уваги викладене, та з огляду на надані до матеріалів справи докази, господарський суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення суми основної заборгованості в розмірі 4767,81 грн. є обґрунтованою, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 279,04 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок індексу інфляції, здійснений позивачем, господарський суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 5,80 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами договору встановлена відповідальність у вигляді пені за користування коштами підрядника

Позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого нарахована пеня в загальній сумі 5,80 грн. за несвоєчасну сплату виконаних робіт на суму 2374,34 грн. за період з 11.09.2014 р. по 23.12.2014 р. та на суму 2394,47 грн. за період з 11.10.2014 р. по 23.12.2014 р.

Суд зазначає, що позивачем вірно враховані періоди прострочення сплати, однак нарахована сума пені є фактично меншою, ніж та яка може бути нарахована у відповідності до діючого законодавства (формула нарахування пені: сума заборгованості х подвійна облікова ставка НБУ : 365 днів х кількість днів прострочення). Тобто, на суму заборгованості за серпень 2014 р. 2373,34 грн. за період з 11.09.2014 р. по 23.12.2014 р. з кількістю днів прострочення 104, а також з врахуванням того, що 1 облікова ставка НБУ до 13.11.2014р. складала 12,5%, а з 13.11.2014р. - 14 %, пеня складає 178,87 грн., а позивачем заявлено 3,41 грн.

Враховуючи, що нарахування пені передбачено умовами договору та заявлення меншої суми не суперечить діючому законодавству, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5,80 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А; код ЄДРПОУ 02497980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Харківліфт" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 40, кім. 32; код ЄДРПОУ 32438301) 4767,81 грн. основного боргу, 5,80 грн. пені, 279,04 грн. інфляційних та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 25.03.2015 р.

Суддя М.В. Калантай