Рішення

від 02.04.2015 по справі 922/693/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р.Справа № 922/693/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром", смт. Новоамвросіївське , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків про стягнення 141 521,19грн. за участю представників сторін:

позивача - Агарков О.С., дов. б/н від 01.01.2015р.;

першого відповідача - не з'явився;

другого відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром" (перший відповідач) 110 600,00грн. основного боргу, 14 065,54грн. пені, 1 591,36грн. 3% річних, 12 463,00грн. збитків від інфляції за неналежне виконання першим відповідачем зобов'язань за договором перевезення № 14002 від 01.01.2014р.; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (другий відповідач) 3 000,00грн. заборгованості за договором поруки № 01/01/2014 від 01.01.2014р., понесені витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на першого та другого відповідача порівну.

Частиною 1 ст. 1 Закону України № 1632-VII від 12.08.2014р. "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", який набрав чинності 20.08.2014р., змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції. Розгляд відповідних справ здійснюється господарськими судами, що визначаються Головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд справ підсудних господарському суду Луганської області, розташованому в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється господарським судом Харківської області.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється господарським судом Харківської області.

Позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим просить суд стягнути з першого відповідача суму основного боргу в розмірі 110 600,00грн., збитки від інфляції в розмірі 12 463,00грн., 3% річних в розмірі 1 569,04грн., пеню в розмірі 13 889,14грн. за неналежне виконання першим відповідачем зобов'язань за договором перевезення № 14002 від 01.01.2014р.; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (другий відповідач) 3 000,00грн. заборгованості за договором поруки № 01/01/2014 від 01.01.2014р., понесені витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на першого та другого відповідача порівну.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України та подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача позов підтримує, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник першого відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчать копії витягів із сторінки офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні", наявні в матеріалах справи.

Представник другого відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, проте останні не скористалися своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників першого та другого відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпром" (перший відповідач) було укладено договір перевезення № 14002 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався за плату та за рахунок першого відповідача організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, зазначених в замовленні та надавати пов'язані з цим експедиторські послуги в міжнародному та/або регіональному сполученні, а відповідач оплачувати надані послуги.

Вартість послуг за цим договором погоджується між сторонами в замовленні та фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг (п.2.24 договору).

За умовами п.2.27 договору сторони погодили порядок оплати, а саме: перший відповідач зобов'язався здійснити оплату послуг протягом семи банківських днів з дати отримання останнім всіх оригіналів документів по кожному вантажовідправленню.

Послуги по даному договору передаються позивачем та приймаються першим відповідачем по акту приймання-передачі наданих послуг (п.2.29 договору).

Пунктом 2.30 договору сторони погодили, що акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами протягом п'яти діб. У випадку незгоди сторони в підписанні акту, вона надає письмову мотивовану відмову в його підписанні.

До моменту підписання акту, факт перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортною накладною або подорожнім листом, або листом замовника з підписом представника вантажоодержувача або вантажовідправника (п.2.31 договору).

За несвоєчасне здійснення оплати наданих послуг, сторони п.7.6 договору погодили сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки оплати.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст.931 Цивільного кодексу України).

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином та в період з 24.07.2014р. по 18.08.2014р. здійснив перевезення вантажу в регіональному сполученні автомобільним транспортом, що підтверджується актами надання послуг, підписаними з боку першого відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Всього позивачем надано послуг на загальну суму 113 300,00грн.

Як вже було зазначено вище, сторони погодили строк оплати першим відповідачем за надані послуги протягом семи банківських днів з дати отримання останнім всіх оригіналів документів по кожному вантажовідправленню.

На виконання умов п.2.27 договору позивач передав першому відповідачу оригінали документів, що підтверджується актом № 7/14 від 31.07.2014р. та актом № 8/14 від 29.08.2014р. Дані акти підписано представниками обох сторін та скріплено печатками.

Перший відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, за послуги з перевезення вантажу не розрахувався, внаслідок чого його заборгованість за спірним договором на момент розгляду справи складає 113 300,00грн.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 113 300,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за договором перевезення № 14002 від 01.01.2014р. в розмірі 110 600,00грн. є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом вбачається, що 01.01.2014р. між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (другий відповідач) укладено договір поруки № 01/01/2014, відповідно до умов якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпром" основного зобов'язання, яке виникло або виникне на підставі договору перевезення № 14002 від 01.01.2014р.

За умовами п.2 договору поруки другий відповідач поручився та відповідає перед позивачем за порушення, в тому числі прострочення, першим відповідачем основного зобов'язання за договором № 14002 від 01.01.2014р. у розмірі 3000,00грн.

Даний договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Частинами 1,2 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Другий відповідач, за умовами п.2 договору поруки, відповідає перед позивачем за невиконання першим відповідачем свого основного зобов'язання в обсязі, що дорівнює сплаті 3 000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

На підставі зазначеного, позивач просить суд стягнути з другого відповідача грошові кошти в розмірі 3 000,00грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача до другого відповідача, тому позовні вимоги в частині стягнення з другого відповідача заборгованості в розмірі 3 000,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивач, за неналежне виконання першим відповідачем зобов'язань за договором перевезення (за кожним актом надання послуг окремо) нарахував останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 13 889,14грн. Загальний період нарахування пені із 05.08.2014р. по 31.01.2015р.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, що розрахований за неналежне виконання першим відповідачем умов договору. Даний розрахунок відповідає умовам договору та вимогам Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував першому відповідачу за кожним актом надання послуг окремо три відсотки річних (в рамках загального періоду нарахування) з 05.08.2014р. по 31.01.2015р. в сумі 1 569,04грн. та збитки від інфляції за період з серпня 2014р. по січень 2015р. в сумі 12 463,00грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на першого та другого відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 543, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 929, 931 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром", код ЄДРПОУ 31623469 (87333, Донецька область, Амвросіївський район, смт. Новоамвросіївське, вул. 12 грудня, б. 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд", код ЄДРПОУ 36815152 (61012, м. Харків, вул. Ярославська, б.13/18) - 110 600,00грн. основного боргу, 13 889,14грн. пені, 1 569,04грн. 3% річних, 12 463,00грн. збитків від інфляції, 1 415,21грн. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1 (61103, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд", код ЄДРПОУ 36815152 (61012, м. Харків, вул. Ярославська, б.13/18) 3 000,00грн. основного боргу, 1 415,21грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3 00

Повне рішення складено 07.04.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк