Постанова

від 02.04.2015 по справі 813/636/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року № 813/636/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Жовковської Ю.В.

за участю

представника позивача - Зазуляк А.М.

представника відповідача - Слуцького Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові адміністративну ,праву за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Янталія» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Торговий дім «Янталія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001882200 від 09.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом проведено документальну позапланову перевірку підприємства з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Агропродукти» за результатами якої складено акт та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001882200 від 09.10.2014 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму на суму 42350,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 10587,50 грн.

Вважає, що вказані висновки в акті перевірки про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем і ТзОВ «Агропродукти» не відповідають дійсності. Зазначає, що первинні документи, надані при проведенні перевірки в повній мірі підтверджують обставини, щодо постачання товарно-матеріальних цінностей та є такими документами на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік. З прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням не згідний, вважає його незаконним та таким, що повинно бути скасоване.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що результаті здійсненої перевірки податковим органом встановлено, що взаємовідносини між позивачем і його контрагентом - ТзОВ «Агропродукти» не підтверджено та визнано такими, що не мали реального товарного характеру. Встановлено, що підприємством проведено документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались. Зокрема виявлено, що ТзОВ «Агропродукти» не придбавало ТМЦ у суб'єктів господарювання та не могло здійснювати реалізацію такої продукції. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив задоволити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених в запереченні. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Торговий дім «Янталія» (код ЄДРПОУ 38758835) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Агропродукти» (код ЄДРПОУ 32555149) за наслідками якої складено Акт № 195/22-10/38758835 від 24.09.2014 року.

На підставі вищезазначеного ату перевірки ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001882200 від 09.10.2014 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 42350,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 10587,50 грн.

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.3, п. 198.4, ст. 198, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 42350,00 грн., в тому числі за січень 2014 року на суму 14876,00 грн., за лютий 2014 року на суму 17059,00 грн., за березень 2014 року на суму 10415,00 грн.

В процесі перевірки податковим органом встановлено факт безпідставного відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з ТзОВ «Агропродукти» оскільки такі фактично не відбулись.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 24.07.2014 року № 668/26-55-22-01-32555149 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукти» код за ЄДРПОУ 32555149 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із ПП «Никтрансфотвард» код ЄДРПОУ 31612939 за вересень 2013 року».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

На підтвердження проведення господарських операцій з ТзОВ «Агропродукти» позивачем надано суду:

- договір поставки № 010309 від 03.09.2013 року про поставку постачальником (ТзОВ «Агропродукти») олії соняшникової рафінованої дезодорованої, марки «П» покупцю (ПП «Торговий дім «Янталія»), згідно якого вартість товару вказується в специфікаціях, накладних та інших товаросупроводжувальних документах;

- специфікацію № 01 до договору поставки № 010309 від 03.09.2013 року;

- платіжні доручення № 160 від 30.01.2015 року, № 15 від 18.10.2013 року, № 17 від 21.10.2013 року;

- видаткову накладну № Сн0000003 від 05.09.2014 року на суму 254097,50 грн.;

- податкову накладну № 1 від 05.09.2013 року;

- товарно-транспортну накладну № ArСн0000003 від 05.09.2013 року;

- попередні калькуляції вартості виробництва продукції № КА-0000001 від 01.10.2013 року, № КА-0000002 від 01.10.2013 року, № КА-0000003 від 01.10.2013 року, № КА-0000004 від 01.10.2013 року, № КА-0000006 від 07.10.2013 року, № КА-0000007 від 07.10.2013 року, № КА-0000008 від 07.10.2013 року, № КА-0000009 від 07.10.2013 року, № КА-0000010 від 07.10.2013 року, № КА-0000011 від 07.10.2013 року, № КА-0000012 від 07.10.2013 року, № КА-0000013 від 07.10.2013 року, № КА-0000014 від 07.10.2013 року, № КА-0000015 від 15.11.2013 року, № КА-0000016 від 15.11.2013 року, № КА-0000017 від 19.11.2013 року, № КА-0000005 від 29.11.2013 року, № КА-0000018 від 29.11.2013 року, № КА-0000001 від 03.01.2014 року, № КА-0000002 від 03.01.2014 року, № КА-0000003 від 03.01.2014 року, № КА-0000004 від 03.01.2014 року, № КА-0000005 від 03.01.2014 року, № КА-0000007 від 06.02.2014 року, № КА-0000008 від 06.02.2014 року, № КА-0000009 від 06.02.2014 року, № КА-0000010 від 06.02.2014 року, № КА-0000011 від 06.02.2014 року;

- остаточні калькуляції вартості виробництва продукції № КА-0000006 від 31.01.2014 року, № КА-0000031 від 31.01.2014 року, № КА-0000032 від 31.01.2014 року, № КА-0000033 від 31.01.2014 року, № КА-0000034 від 31.01.2014 року;

- посвідчення про якість № 1307 на олію соняшникову по ДСТУ 4492:2005 від 05.09.2013 року.

Товар - олія соняшникова рафінована дезодорована, яка були предметом Договору, не обмежена в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт позивач отримав податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача - ТзОВ «Агропродукти» не був зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Крім того, посилання відповідача на акт перевірки контрагента ТзОВ "Агропродукти" суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання позивачем у ТзОВ «Агропродукти» олії соняшникової рафінованої дезодорованої, марки «П» мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001882200 від 09 жовтня 2014 року є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 187,70 грн.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2014 року № 0001882200, прийнятого Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Янталія» судовий збір в сумі 187,70 (сто вісімдесят сім грн. 70 коп.) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 07.04.2015 року.