Ухвала

від 24.03.2015 по справі 820/18635/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа № 820/18635/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗІС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗІС» (далі по тексту ТОВ «БАЗІС»), звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова), прийнятих на підставі акта перевірки від 17.07.2014 року № 2434/20-31-22-01-07/31429252, якими за встановлені порушення п.п 135.5.5. п. 135.5. ст. 135 та п. 137.10 ст.137 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств:

- на 9.853 грн. у тому числі 7.880 грн. за основним платежем, 1.970 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - № 0003192201 від 31.07.2014 року;

- на 127 грн. 50 коп. у тому числі 102 грн. - основний платіж, 25 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - № 0004582201 від 04.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на хибність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки № 2434/20-31-22-01-07/31429252 від 17.07.2014 року, зазначає, що відповідачем при перевірці неправомірно зроблено висновок про те, що засновнику ТОВ «БАЗІС» ОСОБА_1 не повернуто безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 41.474 грн. 69 коп. за договором безвідсоткової фінансової допомоги від 31.03.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року адміністративний позов ТОВ «БАЗІС» задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 31.07.2014 року № 0003192201 та від 04.11.2014 року № 0004582201.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ДПІ у Київському районі м. Харкова, фактично посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «БАЗІС» код ЄДРПОУ 31429252, з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 27.06.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 27.06.2014 року результати якої оформлено актом № 2434/20-31-22-01-07/31429252 від 17.07.2014 року (а.с. 11-23, далі - акт перевірки).

Згідно висновків вказаного акту: перевіркою встановлено порушення пп.135.5.5 п. 135.5 ст.135 п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на прибуток в сумі 7.880 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 7.880 грн.

Підставою для вказаного висновку слугувало судження контролюючого органу, викладене в акті перевірки, про те, що підприємство в порушення п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України до складу доходів, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування в Декларації з податку про прибуток за 2013 рік по ряд. 03 «Інші доходи» не включено неповернену фінансову допомогу, отриману від ОСОБА_1 в сумі 41.475 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем, прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: № 0003192201 від 31.07.2014 року та № 0004582201 від 04.11.2014 року (а.с. 49-50).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «БАЗІС», колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Положеннями п.п.135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України визначено, що інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, який є засновником підприємства ТОВ «Базис», надана підприємству поворотна безвідсоткова фінансова допомога в сумі 44.346,73 грн. за договором від 31.05.2013 року (а.с. 56).

Згідно з додатковою угодою до договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 31.05.2013 року строком повернення суми поворотної фінансової допомоги є 31.03.2014 року (а.с. 52).

Зазначена фінансова допомога повернута ОСОБА_1 до 24.01.2014 року включно в сумі 44.346,73 гривень грошовими коштами, що підтверджується видатковими касовими ордерами та платіжним дорученням (а.с. 55-61) та актом виконання договірних зобов'язань від 24.01.2014 року (а.с. 53), тобто у межах 365 календарних днів з моменту отримання.

Таким чином, враховуючи наведені положення та ті обставини, що поворотна фінансова допомога отримана ТОВ «БАЗІС» від засновника ОСОБА_1, строк її повернення не перевищив 365 календарних днів з дня її отримання колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не повинен включати її до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в Декларації з податку на прибуток за 2013р. по ряд. 03. «Інші доходи».

В порядку визначеному ст. 71 КАС України, доказів обґрунтованості своїх заперечень та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 30 березня 2015 року