Рішення

від 02.04.2015 по справі 357/1369/15-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1369/15-ц

2/357/1254/15

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Голуб А. В. ,

при секретарі - Ткаченко Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «СИДОРИ», треті особи Реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, Сидорівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про визнання недійсним договору оренди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та посилалася на те, що 05.01.2012 року між позивачкою та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «СИДОРИ» було укладено договір оренди земельної ділянки (паю), кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,8370 га для ведення товарного сільськогоспо дарського виробництва, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерків ського району Київської області. Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу земельну ділянку згідно акта приймання-передачі. Земельна ділянка належить на праві власності позивачці на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого 24.06.2003 року. Строк дії договору сторонами визначено до 01.01.2015 року. 11.12.2014 року Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області здійснено реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року укладеного між позивачем та відповідачем. Позивачка вважає, що укладений між нею та відповідачем договір оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року має бути визнаний судом недійсним, оскільки його зміст суперечить визначеним положенням ЦК України, Закону України "Про оренду землі", а також інтересам позивача. Позивачка посилалася на те, що 14.08.2014 року вона підписала три примірники оспорюваного договору, проте на початку грудня 2014 року їй надійшла більш економічно вигідна пропозиція щодо використання належної їй земельної ділянки за її цільовим призначенням. 08.12.2014 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою з проханням розірвати оспорюваний договір на що отримала відмову. Сподіваючись на вирішення спору у добровільному порядку позивачкою 17.12.2014 року та 15.01.2015 року подавалися до відповідача заяви із проханнями щодо розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року укладеного між сторонами. Однак 15.01.2015 року позивачкою отримано від відповідача один примірник оспорюваного договору та витяг про його реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до відомостей з витягу із Державного реєстру речових прав та прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2014 року слідує, що оспорюваний договір зареєстровано 11.12.2014 року. За правилами ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Позивачка вказувала на те, що звернувшись 08.12.2014 року до відповідача із письмовою заявою про припинення дії договору, вона тим самим виявила своє небажання укладати договір оренди земельної ділянки ще до його державної реєстрації (11.12.2014 року), тобто до набрання оспорюваним договором чинності, а відтак волевиявлення позивача на його укладення було відсутнє. Позивачка вказувала на те, що вказаний спірний договір має бути визнаний судом недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ч.1 ЦК України, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а також судом мають бути застосовані правові наслідки недійсності правочину згідно до ст. 216 ЦК України. Позивачка просила в судовому порядку визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року (кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,8370 га цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарсь кого виробництва, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерків ського району Київської області); зобов»язати Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «СИДОРИ» (код за ЄДРПОУ 32638083, зареєстроване за адресою: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, 2) повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1) земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,8370 га цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області); стягнути з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір.

В судовому засіданні представник позивачки надав суду заяву про уточнення позовних вимог позивачки в якій остання посилалася на те, що договір оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року має бути визнаний судом недійсним, оскільки волевиявлення позивачки в момент укладання вказаного договору не відповідало її внутрішній волі, оскільки після підписання сторонами 14.08.2014 року спірного договору оренди землі, на початку грудня 2014 року позивачці надійшла більш економічно вигідна пропозиція, щодо використання належної позивачці земельної ділянки за її цільовим призначенням, і саме тому 08.12.2014 року позивачка звернулася із письмовою заявою до відповідача із проханням розірвати оспорюваний договір на що позивачка отримала від мову. Сподіваючись на вирішення спору у добровільному порядку позивачкою 17.12.2014 року та 15.01.2015 року подавалися до відповідача заяви із проханнями щодо розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року укладеного між сторонами. Однак 15.01.2015 року позивачкою отримано від відповідача один примірник оспорюваного договору та витяг про його реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до відомостей з витягу із Державного реєстру речових прав та прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2014 року слідує, що оспорюваний договір зареєстровано 11.12.2014 року. За правилами ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Позивачка вказувала на те, що звернувшись 08.12.2014 року до відповідача із письмовою заявою про припинення дії договору, вона підтвердила своє небажання укладати договір оренди земельної ділянки. Позивачка посилалася на те, що вона звернулася до відповідача із відповідною заявою ще до державної реєстрації договору (11.12.2014 року), тобто до набрання оспорюваним договором чинності. Позивачка вказувала на те, що зазначений спірний договір має бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 203 ч.3, 215 ч.1 ЦК України, а також судом мають бути застосовані правові наслідки недійсності правочину згідно до ст. 216 ЦК України. Позивачка просила в судовому порядку визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року (кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,8370 га цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області); зобов»язати Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «СИДОРИ» (код за ЄДРПОУ 32638083, зареєстроване за адресою: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, 2) повернути ОСОБА_1 (індентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1) земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,8370 га цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробни цтва, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області); стягнути з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали уточнені позовні ви моги позивачки.

Представник відповідача Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «СИДОРИ» позов заперечувала.

Представник Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області до суду не з»явився, про день і час розгляду справи був повідом лений належним чином, направив суду письмові пояснення по позову та клопотання про розгляд справи без представника Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Представник Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до суду не з»явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду лист в якому просив справу розглядати без представника Сидорівської сільської ради у листі вказав, що Сидорівська сільська рада Білоцерківського району проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,837 га, яка розташована на території Сидорів ської сільської ради Білоцерківського району, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на вказану земе льну ділянку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, який виданий Сидорівською сільською Радою народних депутатів 24.06.2003 року, та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №101, земельна ділянка передана у приватну власність на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Сидорівської сільської Ради народних депутатів від 23.02.2001 року і вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2. Наведене підтверджується копією державно го акту серії НОМЕР_3 та копією довідки управління Держкомзему у Білоцерківському районі Киїської області від 17.11.2009 року №06-15-5076.

В судовому засіданні встановлено, що 05.01.2012 року між Приватним орендним сільскогосподарським підприємством «СИДОРИ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, предметом якого є надання в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 2,837 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою Київська область, Білоцерківський район, Сидорівська сільська рада та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_3, строк дії договору до 01.01.2015 року. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 29.12.2012 року, запис № 322040004007991. Сторонами також було складено акт приймання-передачі земельної ділянки згідно до вказаного договору оренди землі від 05.01.2012 року. Наведене підтверджується копією договору оренди землі від 05.01.2012 року, копією акта приймання-передачі земельної ділянки, та поясненнями учасників процесу.

В судовому засіданні також встановлено, що 14.08.2014 року між Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «СИДОРИ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, предметом якого є надання в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 2,8370 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою Київська область, Білоцерківський район, Сидорівська сільська рада та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_3. Згідно до умов договору, договір укладено на десять років. Наведене підтверджується копією договору оренди землі від 14.08.2014 року та поясненнями учасників процесу.

В п. 39 договору оренди землі від 14.08.2014 року вказано, що після підписання та реєстрації даного договору попередній договір втрачає свою юридичну силу.

Також з матеріалів справи вбачається, що 14.08.2014 року між Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «СИДОРИ» та ОСОБА_1 було укладено акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 2,8370 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподар ського виробництва, яка знаходиться в межах користування Сидорівської сільської ради. Наведене підтверджується копією вказаного акту приймання-передачі земельної ділянки, поясненнями учасників процесу.

В судовому засіданні встановлено, що 08.12.2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою від 08.12.2014 року на ім»я директора ПОСП «СИДОРИ» в якій ОСОБА_1, як власник земельної ділянки згідно державного акту серія та номер Р2 №№ 356288, просила припинити дію договору оренди землі в зв»язку з тим, що вона бажає самостійно господарювати. Наведене підтверджується копією заяви від 08.12.2014 року, та поясненнями учасників процесу.

З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень сформованого Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 15.12.2014 року вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 2,8370 га цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3220486000:04:012: 0005 на підставі договору оренди б/н від 14.08.2014 року зареєстровано в Реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 11.12.2014 року за заявою Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «СИДОРИ».

Також в судовому засіданні було встановлено, що 18.12.2014 року ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою від 17.12.2014 року на ім»я директора ПОСП «СИДОРИ» в якій ОСОБА_1 просила припинити дію договору оренди землі від 05.01.2012 року, а договір заключений в серпні 2014 року вважати недійсним у зв»язку з тим, що дія попереднього договору ще не закінчилась, а даний договір 2014 року ще не набрав чинності. Наведене підтверджується копією заяви від 17.12.2014 року, та поясненнями учасників процесу.

В судовому засіданні встановлено, що на вищевказану заяву від 17.12.2014 року директором ПОСП «СИДОРИ» було надано ОСОБА_1 відповідь від 06.01.2015 року №56 в якій було вказано, що договір оренди від 05.01.2012 року втратив свою юридичну силу з 11.12.2014 року, оскільки між ОСОБА_1 та ПОСП «СИДОРИ» укладено новий договір оренди землі, який зареєстрований у Реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 11.12.2014 року. Згідно п. 39 вищевказаного договору, після підписання та реєстрації даного договору попередній втрачає свою юридичну силу. П. 32 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов»язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та п. 33 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, а ПОСП «СИДОРИ» не має наміру розривати договір оренди землі за взаємною згодою сторін. Наведене підтверджується відповіддю від 06.01.2015 року №56 та поясненнями учасників процесу.

Судом встановлено, що 19.01.2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою від 15.01.2015 року на ім»я директора ПОСП «СИДОРИ» в якій ОСОБА_1 просила припинити дію договору оренди землі заключений у серпні 2014 року, так як заява про розірвання договору була написана нею раніше ніж договір був зареєстрований у Реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області. В заяві ОСОБА_1 вказала, що вона рахує дії директора ПОСП «СИДОРИ» неправомірними і буде оскаржувати їх у суді, усі витрати пов»язані із заключенням договору вона зобов»язується повернути. Наведене підтверджується копією заяви від 15.01.2015 року та поясненнями учасників процесу.

В судовому засіданні встановлено, що на вищевказану заяву від 15.01.2015 року директором ПОСП «СИДОРИ» було надано ОСОБА_1 відповідь від 12.02.2015 року №6 в якій було вказано, що між ОСОБА_1 та ПОСП «СИДОРИ» було укладено договір оренди землі від 14.08.2014 року строком на 10 років П. 32 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов»язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та п. 33 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, а ПОСП «СИДОРИ» не має наміру розривати договір оренди землі за взаємною згодою сторін. Також ОСОБА_1 було роз»яснено положення ст. 16 ЦК України. Наведене підтверджується відповіддю від 12.02.2015 року №6 та поясненнями учасників процесу.

При вирішенні вказаного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ді лянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовува ти земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивіль них прав та обов'язків (ч. 1ст.202 ЦК України).

В ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

В ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов»язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і срямованою на досягнення певної мети.

В ч. 1 ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недо держання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені час тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійснос ті правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в нале жній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сто рін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі"( у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об"єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, стро ків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використан ня та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збережен ня стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови по вернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо вико ристання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідаль ність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Також невід"ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастро вий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Стаття 18 у Законі "Про оренду землі" виключена на підставі Закону №1878-IV від 11.02.2010 року і у Законі України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) відсутня стаття 18.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припи нення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підля гають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно до ч. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 2) право оренди земельної ділянки.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент його державної реєстрації. Вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.

Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може визнаватися обставиною для визнання його недійсним із підстав, передбачених частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 214 ЦК України відмова від двостороннього правочину може відбуватися лише за взаємною згодою сторін.

На вказані обставини звертає увагу Правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України під час розгляду справи №6-118цс13.

Таким чином, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

В судовому засіданні позивачка і представник відповідача підтвердили, що 14.08.2014 року ОСОБА_1 та Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "СИДОРИ" дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріпивши 14.08.2014 року своїми підписами договір оренди землі, і суд вважає, що це і є моментом укладення спірного договору оренди землі. Позивачка також в суді підтвердила, що укладаючи та підписуючи 14.08.2014 року спірний договір вона мала волевиявлення на укладення договору оренди землі і воно відповідало її внутрішній волі і тільки після надходження їй більш економічно вигідної пропозиції щодо використання належної їй земельної ділянки напочатку грудня 2014 року позивачка вирішила припинити дію спірного договору.

Як було встановлено судом і вказано вище в рішенні суду право оренди земельної ділянки площею 2,8370 га цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_2 на підставі договору оренди б/н від 14.08.2014 року зареєстровано в Реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 11.12.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні її позову в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року (кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,8370 га цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області).

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні її позову у вказаній частині, суд врахував також і те, що на час звернення ОСОБА_1 08.12.2014 року із заявою до директора ПОСП "СИДОРИ" про припинення дії договору оренди землі був чинним і діяв договір оренди землі укладений між Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «СИДОРИ» та ОСОБА_1 05.01.2012 року.

Спірний же договір оренди землі набрав чинності 11.12.2014 року після проведення державної реєстрації права оренди вищевказаної земельної ділянки і положення п.п. 31,32 спірного договору, де вказано в яких випадках припиняється дія договору оренди, стали чинними тільки з 11.12.2014 року. ОСОБА_1 у своїй заяві від 08.12.2014 року не вказала дію якого конкретно договору оренди землі вона просить припинити і з яких підстав.

Суд також вважає, що позивачкою згідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України не було надано до суду належних та безспірних доказів на підтвердження своїх тверджень про те, що волевиявлення позивачки в момент укладення спірного договору не відповідало її внутрішній волі.

Оскільки судом було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року, то суд вважає, що ОСОБА_1 слід також відмовити і в задоволенні її позову в частині позовних вимог про зобов»язання відповідача повернути позивачці земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,8370 га цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, оскільки ці позовні вимоги є похідними від позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 14.08.2014 року недійсним.

Суд також вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити у стягненні з відповідача на її користь сплаченого нею судового збору за безпідставністю цих вимог.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 202,203,207,214,215,216,638,792 ЦК України, Закону України "Про оренду землі", Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 3,10,11,60,88,212-215,218,360-7 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя А. В. Голуб