Ухвала

від 31.03.2015 по справі 357/17682/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/17682/14-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я. Провадження № 22-ц/780/2207/15 Доповідач у 2 інстанції Антоненко Категорія 22 31.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

31 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря - Ромашини І.В..,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест» про стягнення боргу за договором оренди землі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що він є власником земельної ділянки площею 4,1301 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області. Його право власності на вказану земельну ділянку посвідчено Державним актом. 19 вересня 2006 року ОСОБА_1 передав ТОВ «Узин», в особі директора Молочківського Г.В., в оренду свою земельну ділянку строком на 5 років. Відповідно до п.7 Договору оренди плата становить 915 грн. Позивачу не було надано копії даного договору, введено в оману, та лише, в серпні 2013 року позивачу було надіслано копію примірника договору оренди земельної ділянки з виправленнями дати його укладення. З 2006 року він отримує за свою земельну ділянку орендну плату не в готівковій формі, а продукцією, проте актів про якість продукції позивачу не надано. Крім того відповідач у порушення положень Указу Президента України від 19.08.2008 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» не вніс зміни в договір оренди землі щодо визначення орендної плати на рівні не менше трьох відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач в порушення Постанови КМ України від 31 жовтня 2011 року за № 1185 при розрахунку орендної плати не врахував, що нормативно-грошова оцінка землі з 01 січня 2012 року має бути збільшена на коефіцієнт 1,756, що потягло недоплату позивачу належних коштів за оренду його земельної ділянки. Позивач провів розрахунок недоплаченої йому орендної плати за договорами оренди від 19 вересня 2006 року та від 01 квітня 2013 року. В даний розрахунок було включено недоплату за передану йому неякісну продукцію (зерно) і пеню за 9 років. Позивач просив суд стягнути з ТОВ «Узин-Агроінвест» борг за недоплату орендної плати і кошти за неякісну продукцію, неустойку (пеню) за період з 2006 року по 2014 рік на загальну суму 29 867 грн. 95 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,1301 га, яка розташована на території Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності позивачана вказану земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 22 червня 2006 року. Земельна ділянка передана у приватну власність на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації від 20 грудня 2005 року №425; земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1. Наведене підтверджується копією державного акту серії НОМЕР_2 . 19 вересня 2008 року (дата містить виправлення з 2006 року на 2008 рік) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Узин» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на землях Узинської міської ради Білоцерківського району, загальною площею 4,1301 гектарів. Договір зареєстрованов КРФ №29 ДП «Центр ДЗК» БЦ РВ, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 вересня2008 року (дата містить виправлення з 2006 р. на 2008 р.) Зазначений договір укладено строком на 5 років. Відповідно до п. 7 даного Договору орендна плата вноситься у формі та розмірі 915 грн. готівкою, а передача продукції оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів (п.10,11 Договору). Зазначений договір оренди не містить даних щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки позивача (п.3 Договору).

01 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Узин-Агроінвест» було укладено Договір оренди земельної ділянки, предметом якого є надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на землях Узинської міської ради Білоцерківського району, загальною площею 4,1301 гектарів. Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 травня 2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнопро реєстрацю іншого речового права. Головним управлінням Держземагенства у Київській області на запит позивача було надано інформацію від 22 жовтня 2013 року стосовно нормативно-грошової оцінки земельної частки (паю) в ТОВ «Агро-Інвест» по Узинській міській раді, починаючи з 2006 року і по 2013 рік. Вартість була вказана з урахуванням коефіцієнту індексації на кожен рік, однак ця інформація містить застереження, що можлива більш точна інформація щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки позивача, для чого слід виготовити відповідну документацію по землеоцінці.

Згідно з довідкою, наданою відповідачем ОСОБА_1, нарахування орендної плати за Договорами оренди, відрахування та виплата належних позивачеві сум здійснювалась відповідно до умов договорів оренди.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 210, 257, 267, 632, 640, 651, 678, 792 ЦК України, ст..ст. 1, 13, 14, 15, 20, 21, 22, 23, 30, 35 Закону України «Про оренду землі» та прийшов до правильного висновку про те, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу для задоволення заявлених ним позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» в редакції чинній на час укладення договору оренди між сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

В силу ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації. Як вказувалося вище укладені між сторонами договори оренди у встановленому законом порядку зареєстровані та внесені відповідні записи до державного реєстру земель, отже зазначені договори оренди є укладеними.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст.22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Відповідно до Указу Президента від 19 вересня 2008 року за № 725/2008 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» визнано одним iз прiоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економiки забезпечення пiдвищення рiвня соцiального захисту сiльського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмiрi не менше 3 вiдсоткiв визначеної вiдповiдно до законодавства вартостi земельної дiлянки, земельної частки (паю) та поступового збiльшення цiєї плати залежно вiд результатiв господарської дiяльностi та фiнансово-економiчного стану орендаря. Даним Указом було зобов'язано Кабiнет Мiнiстрiв України, Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласні, Севастопольську мiську державну адмiнiстрацiї здiйснити органiзацiйнi заходи щодо: забезпечення встановлення сторонами договорiв оренди земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) плати за їх оренду в розмiрах не менших, нiж визначенi статтею 1 цього Указу.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що доводи позивача про те, що він отримав орендну плату за вказані в довідці роки, але плата була занижена, не враховані норми Указу Президента України від 19 серпня 2008 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» та Постанови КМ України від 31 жовтня 2011 року за № 1185, з 2006 року, тобто з часу передачі своєї земельної ділянки відповідачу в оренду, в рахунок орендної плати він отримував продукцію, а не кошти готівкою, орендна плата проводилася вчасно, але з 2014 року позивач виявив обман, так як отримана ним продукція в рахунок орендної плати була постійно неякісна, а визначена вартість продукції для орендної плати була, як за якісне зерно, отже, відповідачем постійно недоплачувалися кошти, не підтверджені належними доказами, оскільки як було встановлено судом у договорі оренди від 19 вересня 2008 року орендна плата визначена в сумі 915 грн., переоцінка земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ТОВ «Узин» не здійснювалася, орендна плата не збільшувалася, додаткових угод до Договору оренди не приймалося, жодних змін до Договору оренди позивач не вимагав. Тобто, встановленим є те, що за весь час дії Договору оренди в нього не вносилися зміни з метою приведення його у відповідність до діючого в цій сфері законодавства, питання орендної плати не переглядалося, а виплата орендної плати здійснювалась відповідно до умов договору оренди.

Не доведено і факт отримання позивачем у рахунок орендної плати неякісного зерна.

Крім того, представник відповідача, заперечуючи позов, суду першої інстанції пояснив, що ТОВ «Узин-Агроінвест» уклало з позивачем договір оренди в 2013 році, а в 2008 році позивач передавав в оренду свою земельну ділянку ТОВ «Узин». ТОВ «Узин-Агроінвет» та ТОВ «Узин» є окремими юридичними особами і ТОВ «Узин-Агроінвест» не є правонаступником ТОВ «Узин», хоча й виплачувало з 2008 року орендну плату позивачу замість орендаря.

Позивач ОСОБА_1 вказані доводи представника відповідача не спростував та в судовому засіданні не довів , що саме відповідач ТОВ «Узин Агроінвест» є орендарем за Договором оренди від 19 вересня 2008 року та має відповідати за його позовними вимогами.

Щодо договору оренди землі між позивачем та відповідачем, який було укладено між сторонами 01 квітня 2013 року, то судом було встановлено, що орендна плата за цим договором була встановлена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та визначена з урахуванням положень Постанови КМ України від 31 жовтня 2011 року за № 1185, де зазначено, що при розрахунку орендної плати нормативно-грошова оцінка землі з 01 січня 2012 року має бути збільшена на коефіцієнт К-1,756..

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надані належні та допустимі докази в підтвердження позовних вимог про отримання ним, починаючи з 2006 року по 2014 рік в рахунок орендної плати, неякісної продукції - зерна. Відсутні дані про розмір (вагу) зерна надану позивачу в рахунок орендної плати, оскільки позивач у відомостях по розрахунках за користування його земельною ділянкою розписувався за отримання коштів, а не товару.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: