Рішення

від 08.04.2015 по справі 168/176/15-ц

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/176/15-ц

Пр.№2/168/67/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2015 року Старовижівський районний суд Волинської області

в складі:головуючого судді -Ф.В.Самрука

при секретарі- Т.С.Островерхій

за участю:представника позивача-прокурора прокуратури Старовижівського району Юрчик В.М.

представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору- Камінської М.М., Міліщука М.С., Коров"янчук О.В. (надалі- представники третіх осіб)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка справу за позовом першого заступника прокурора Волинської області (надалі-позивач) до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Старовижівська районнна державна адміністрація Волинської області, головне управління Держземагенства у Волинській області, Секунська сільська рада Старовижівського району Волинської області про припинення права власності на земельні ділянки шляхом примусового відчуження,

ВСТАНОВИВ:

позивач посилається, що громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 16.04.2007 року належать земельні ділянки загальною площею 3,1913га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Секунської сільської ради Старовижівського району Волинської області (кадастрові номери: НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6). Вищезгаданий державний акт виданий на підставі розпорядження голови Старовижівської РДА №111 від 15.05.2006 року. В подальшому, одну земельну ділянку ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, а решта отриманих у спадщину земельних ділянок відповідачем ОСОБА_5 не відчужена. Згідно вимог ст. 81 Земельного Кодексу землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Невідчуження земельної ділянки у встановлений строк є однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку згідно вимог ст.ст.140, 143, 145 ЗК України. В зв"язку з цим позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх примусового відчуження, який просив задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача - прокурор прокуратури Юрчик В.М. позов підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та просила його задовольнити.

Представники третіх осіб позов визнали повністю і не заперечили проти його задоволення судом.

Відповідач ОСОБА_5 про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення (одержання) йому 24.03.2015 року поштового відправлення. Однак в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав і тому суд за згодою представника позивача - прокурора прокуратури та представників третіх осіб проводить заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України

Заслухавши пояснення представника позивача і третіх осіб та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_5 є громадянином Республіки Білорусь, що стверджується копією його паспорта серії НОМЕР_7. З сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8 від 05.02.2001 року, виданого головою Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області на ім"я ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_5 передано право на земельну частку (пай) розміром 3,15 в умовних кадастрових гектарах на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом АВО №925500 від 08.02.2001 року за р.№133, виданого Старовижівською держнотконторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_8 З державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Старовижівською райдержадміністрацією 16.04.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 16.04.2007 року, вбачається, що ОСОБА_5 є власником земельних ділянок площею 3,1913 га (кадастрові номери: НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6), які знаходяться на території Секунської сільської ради Старовижівського району Волинської області, призначених для ведення особистого селянського господарства. Даний державний акт видано на підставі розпорядження голови Старовижівської райдержадміністрації від 15.05.2006 року за №111 "Про виділення в натурі земельних ділянок у розмірі частки (паю)".

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Виходячи з вищенаведеного, право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення виникло у відповідача ОСОБА_5 у день реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, тобто 16.04.2007 року.

Вищезгадані земельні ділянки загальною площею 3,1913га згідно довідки відділу Держземагентства у Старовижівському районі від 23.02.2015 року за №958/1.14 є угіддям сільськогосподарського призначення - рілля, сіножаті та пасовища.

Земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 розміром 1,3676 га відповідач ОСОБА_5 відчужив на підставі договору купівлі-продажу №799 від 18.09.02013 року ОСОБА_7, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об"єкта нерухомого майна за №34018681 від 23.02.2015 року. Решта земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_6, належних відповідачу ОСОБА_5, ним на даний час не відчужені.

Згідно вимог ч.5 ст.22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Відповідно до ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до п."е" ч.1 ст. 140 Земельного кодексу України підставою припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

П."д" ч.1 ст.143 Земельного кодексу України визначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим кодексом.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Враховуючи те, що отримані відповідачем ОСОБА_5 у спадок вищезгадані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,8237 га (кадастрові номери: НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_6) ним добровільно не відчужені упродовж вищезгаданого встановленого законодавством річного строку, то право власності відповідача на ці земельні ділянки підлягає примусовому припиненню шляхом їх примусового відчуження за рішенням суду, в зв"язку з чим позов підлягає до задоволення.

При цьому з відповідача ОСОБА_5 необхідно стягнути до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір в розмірі 243,60грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України,

ст.ст. 22, 81, 140, 143, 145 ЗК України суд,

ВИРІШИВ:

позов задовільнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_5, який проживає в АДРЕСА_1, на земельні ділянки площею 1,8237 га, що розташовані в межах Секунської сільської ради Старовижівського району Волипнської області, право власності на які посвідчені Державним актом на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, виданим Старовижівською районною державною адміністрацією Волинської області 16.04.2007 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 16.04.2007 року, з кадастровими номерами: НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_6, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, шляхом їх примусового відчуження із передачею виручених коштів відповідачу ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_5 до спеціального фонду Державного бюджету України(УДКСУ у Старовижівському районі 22030001; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37626821; рахунок отримувача 31218206700376, Банк отримувача:ГУДКСУ у Волинській області; код банку отримувача:803014.) судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ОСОБА_5, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ф.В.Самрук