Рішення

від 06.04.2015 по справі 208/10805/14-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/10805/14-ц

№ провадження 2/208/185/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого, судді Нельге Д.В.,

при секретарі Севастьяновій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» «Про стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівникові сум», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь:

-13 137,67 грн. - заборгованість по заробітній платі;

- 6 810,00 грн. - середній заробіток за час затримки належних позивачу при звільненні сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на те, що, наказом № 35-к від 01.10.2014р. її було звільнено з посади бухгалтера Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку». При цьому, при її звільненні відповідач не здійснив остаточний розрахунок належних їй сум, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед нею по заробітній платі станом 02.10.2014р. складає 13 137,67 грн. Враховуючи, що, відповідач у досудовому порядку виниклу заборгованість не сплатив, просить суд на підставі ст.116, 117 КЗпП України стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також середній заробіток за час затримки належних звільненому працівникові сум.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив, що підтримує позов у повному обсязі, та просить суд провести розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, що дозволило суду визнати його неявку з неповажних причин, та, на підставі ст.169, 224 ЦПК України провести заочний розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду, з урахуванням наданих суду доказів, було встановлено, що, згідно запису у трудовій книжці позивача, наказом № 35-к від 01.10.2014р. позивача звільнено з посади бухгалтера Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку».

Згідно довідки №145, наданої відповідачем 01.10.2014р., заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02.10.2014р. складає 13 137,67 грн.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Разом з цим, як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач, в день звільнення позивача, не провів розрахунок з позивачем, внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем складає 13 137,67 грн.

Згідно ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як зазначає позивач, та вбачається з матеріалів справи, саме з вини відповідача при звільненні позивачки останній не було виплачено усі суми, що належали їй від підприємства відповідача.

Згідно роз'яснень, наданих у п.20 Постанови Верховного Суду України N 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Згідно роз'яснень, наданих у п.21 Постанови Верховного Суду України N 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

Згідно п.8. Постанови Кабінету Міністрів України N 100 від 08.02.1995р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки №44 про середню заробітну плату позивача, надану відповідачем 01.10.2014р., середньоденна заробітна плата позивача складала 113,50 грн.

Враховуючи положення п.8 Постанови Кабінету Міністрів України N 100 від 08.02.1995р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», суд, виходячи з того, що середньоденна заробітна плата позивача складала 113,50 грн., приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, так як передбачений ч.2 ст.117 КЗпП України середній заробіток за весь період затримки розрахунку з позивачем складає:

113,50 грн. х ( 23 +20+ 23+ 21+ 20+ 20+5) 137 робочих дня за період з 02.10.2014р. по 07.04.2015р. = 15 549,50 грн.

Таким чином, встановивши в ході розгляду справи, що, дійсно мали місце обставини, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, суд, задовольняючи вимоги позивача, та, враховуючи, що, позивача звільнено від сплати судових витрат, на підставі ст.88 ЦПК України вважає необхідним стягнути судові витрати на користь держави з відповідача, у розмірі, встановленому ст.4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011р.

Керуючись ст.34 ЗУ «Про оплату праці», ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» «Про стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівникові сум» - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» (ЄДРПОУ 02028072), розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Васильєва, 35, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1:

- 13 137 (тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 67 коп. - заборгованість по заробітній платі станом на 02.10.2014р.;

- 15 549 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 50 коп. - середній заробіток за весь час затримки належних до виплати сум за період з 02.10.2014р. по 07.04.2015р.

Допустити рішення до негайного виконання в частині присудження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» (ЄДРПОУ 02028072), розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Васильєва, 35, на користь держави:

-243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. - судовий збір.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Нельга Д. В.