Рішення

від 07.04.2015 по справі 319/52/15-ц

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/52/15-ц

Провадження №2/319/193/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі Костенко А.В.,

за відсутності осіб, що приймають участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне", Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації, третя особа: Міністерство охорони здоров'я України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати і відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Куйбишевського районного суду Запорізької області 13 січня 2015 року звернулись ОСОБА_1 ( далі - позивач) із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що вона з березня 2002 року по вересень 2014 року перебувала у трудових відносинах з Комунальною лікувально-профілактичною установою "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне" (далі - відповідач 1), який фінансується з державного бюджету, управлінням якого здійснює облдержадміністрація, а підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України. Міністерство охорони здоров'я України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації ( далі - відповідач 2) є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідач 1 має перед позивачем заборгованість з виплати заробітної плати за період з червня 2014 року по вересень 2014 року. На підставі викладеного, позивач прохає суд зобов'язати Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації забезпечити надання бюджетних асигнувань відносно виплати заробітної плати працівникам Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне", стягнути з відповідача 1 на її користь вказану заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 15116,02 грн., стягнути з відповідачів компенсацію за невчасно виплачену зарплату в сумі 622,98 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07.04.2015 року закрито провадження у цивільній справі по вищевказаному позову в частині позовних вимог про зобов'язання Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації забезпечити надання бюджетних асигнувань відносно виплати заробітної плати працівникам Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне", на підставі ст.15, п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання позивач не з'явилася, причини неявки не повідомила. Позивач звернулась до суду з телефонограмою про розгляд справи без її участі. Суд враховує, що у зв'язку з проведенням в Донецькій області антитерористичної операції, позивач об'єктивно позбавлена можливості з'явитись до суду, а тому суд приймає рішення за її відсутності.

Представник відповідача 1 - Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне" повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Відповідач 1 надав суду заяву у якій повідомляє, що з позовом погоджується, просить справу розглядати без присутності відповідача 1.

Представники відповідача 2 - Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації та третьої особи - Міністерство охорони здоров'я України повторно в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заяв про бажання прийняти участь у розгляді справи, про розгляд справи за відсутності представника чи відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158, 169 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, що приймають участь у справі.

Суд, з'ясувавши позиції сторін у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 з 26 березня 2002 року по 30 вересня 2014 року перебувала в трудових відносинах з Комунальною лікувально-профілактичною установою "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне", працювала на посаді економіста, що підтверджується копією трудової книжки.

Позивач в позові вказує, що заборгованість з виплати їй заробітної плати складає: за червень 2014 року - 2406,23 гривень, липень 2014 року - 2493,10 гривень, серпень 2014 року - 2146,62 гривень, за вересень 2014 року - 8070,07 гривень, а всього 15116,02 гривень, на підтвердження чого нею до позову долучено розрахункові листки за червень, липень, серпень та вересень 2014 року, завірених підписами головного лікаря, головного бухгалтера та скріплений гербовою печаткою закладу. Крім того, сума заборгованості з заробітної плати в сумі 15116,02 гривень підтверджується довідкою відповідача 1 від 23.12.2014 року №36.

Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення заборгованості по заробітної платі в розмірі 15116,02 гривень.

Вирішуючи вимогу про стягнення компенсації частини втраченого доходу у зв'язку порушенням строків виплати, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати працівникам також проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 1,2,4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам доходів (заробітної плати). Виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Виходячи з даних, наданих відповідачем 1, розмір компенсації втрати заробітної плати позивача складає 622,98 гривень, що підтверджується розрахунком компенсації від 23.12.2014 року №53.

Зважаючи на той факт, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати не оспорюються і фактично визнаються відповідачем 1, визнання позову в цій частині не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., вони на думку суду, підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Право на відшкодування моральної шкоди передбачено ст.237-1 КЗпП України.

Згідно роз'яснення наданого Пленумом Верховного Суду України у п. 13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 ""Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"" судам необхідно врахувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин(незаконного звільнення або переведення, невиплата належних йому сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності чи галузевої належності.

Суд вважає, що права позивача на своєчасне отримання заробітної плати відповідачем порушені, що об'єктивно призвело до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв'язків, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує усі фактичні обставин справи, строк затримки заробітної плати та виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, тому вважає, що її розмір 400 грн. у грошовому виразі є достатнім.

На думку суду, вимоги про стягнення компенсації та моральної шкоди, що звернені до відповідача 2 - Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації, як до розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня є безпідставними, оскільки сторони не перебувають в трудових відносинах, Департамент не є юридичною особою, яка нараховує та виплачує заробітну плату позивачу.

Згідно до вимог ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно до Статуту Комунальна лікувально-профілактична установа "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне", зазначена установа є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управління Донецької обласної ради. Установа є юридичною особою, має самостійний баланс, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно чинного законодавства. Фінансово-господарську діяльність здійснює на основі кошторису, який, окрім коштів обласного бюджету, має ще й інші джерела формування. Відповідальність Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації за боргами і зобов'язаннями установи не передбачена.

Враховуючи викладене, Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації не відповідає перед позивачем з приводу нарахування та виплати заробітної плати, а тому в частині вимог до відповідача 2 необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць.

Задовольняючи вимоги позивача, який при подачі позову звільнений від сплати судового збору, суд згідно з положеннями ч.3 ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 115, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 34 Закону України ""Про оплату праці"" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, ст. 4 Закону України ""Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне", Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації, третя особа: Міністерство охорони здоров'я України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати і відшкодування моральної шкоди,, - задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне" (юридична адреса: 86500, вул. Докучаєва, 1 м.Сніжне Донецької області, код ЄДРПОУ 03095946) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН-НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01 червня 2014 року по 30 вересня 2014 року в сумі 15116,02 гривень, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів в сумі 622,98 гривень та 400 гривен в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 16139 гривень (шістнадцять тисяч сто тридцять дев'ять грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.

Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення заробітку за один місяць.

Стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Сніжне" в дохід держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.С.Солодовніков