Постанова

від 24.03.2015 по справі 804/3354/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р. Справа № 804/3354/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Мінасяна О.Г.

представника відпвідача Васюченка М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2015 року Дніпропетровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0013201501 від 19.12.2014 року та № 0013211501 від 19.12.2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності нарахування Дніпропетровським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих (далі - Дніпропетровське УВП УТОС) бюджетного відшкодовування податку на додану вартість, за результатами якої було складено Довідку № 3608/04-61-15-01/03288941 від 12.12.2014 року, на підставі якої прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. На думку позивача, контролюючий орган зробив неправомірні та необґрунтовані висновки про порушення підприємством норм Податкового кодексу України, законодавства України, яке регламентує ведення бухгалтерського обліку та норм Господарського кодексу України, оскільки надання контрагентом Дніпропетровського УВП УТОС послуг підтверджується договорами, відповідними актами, рахунками-фактурами, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податковими накладними, які відповідають вимогам та нормам Податкового кодексу України і містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про ці послуги та їх вартість, а також інші передбачені законодавством реквізити, які були надані відповідачу під час проведення перевірки у повному обсязі, та описані відповідачем в акті перевірки. Також, зазначено, що висновки відповідача про відсутність господарської діяльності між позивачем та його контрагентом базуються лише на акті ДПІ у м. Полтаві про неможливість проведення зустрічної звірки, а відтак, є необґрунтованими та безпідставними. Також, зазначено, що відповідачем під час складення акту перевірки не були враховані положення ст. 204 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його дійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За викладених обставин, позивач вважає, що висновки податкового органу в акті перевірки не ґрунтуються на вимогах закону, і припущення посадової особи відповідача не може бути підставою для висновку про порушення позивачем ст.228 ЦК України, ст.198 ПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, оскільки висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи та є правомірними, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 11.12.2014 року по 12.12.2014 року Державною податковою інспекцією в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Дніпропетровським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих (далі - Дніпропетровське УВП УТОС) бюджетного відшкодовування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 14512,00 грн., відображеній в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2012 року, у сумі 5635,00 грн., відображеній в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року.

За результатами перевірки було складено Довідку № 3608/04-61-15-01/03288941 від 12.12.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Дніпропетровським УВП УТОС бюджетного відшкодовування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2012 року та лютий 2013 року, у якій зафіксовано наступні порушення: в порушення п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за № 2094/24626 (далі - Наказ № 678), Дніпропетровським УВП УТОС завищено суму податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34655839): у серпні 2012 року на суму 8333,00 грн., у вересні 2012 року на суму 6179,00 грн., у грудні 2012 року на суму 5635,00 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодовування ПДВ за листопад 2012 року, лютий 2013 року у сумі 20147,00 грн. Внаслідок виявлених порушень зменшено суму ПДВ заявленого Дніпропетровським УВП УТОС бюджетного відшкодовування на 20147,00 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, Дніпропетровське УВП УТОС подало заперечення до Акту перевірки, за результатом розгляду яких ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровське у своєму рішенні (лист вих. № 104/04-61-15-01 від 18.12.2014 року) погодилось з відсутністю порушень п. 4 Наказу № 678, за винятком зауважень щодо заповнення додатку 2 до уточнюючого розрахунку, а в частині зменшення суми бюджетного відшкодовування ПДВ у сумі 14512,00 грн. та 5635,00 грн. - залишило заперечення без задоволення.

На підставі Акту перевірки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0013201501 від 19.12.2014 року (форма «В1»), яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодовування з ПДВ у розмірі 14512,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0013211501 від 19.12.2014 року (форма «В1»), яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодовування з ПДВ у розмірі 5635,00 грн.

В ході перевірки позивача було встановлено наступне.

Дніпропетровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих зареєстровано 19.06.1992р. а Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради народних депутатів, розпорядження від 19.06.1992 року №530-р. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.06.1992р. за №3425, станом на 01.06.2012 року перебуває на обліку в ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська. у періоді, за який проведено перевірку, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.11.2009 р. №100252042, виданого ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська, індивідуальний податковий номер 032889404619.

Фактичний вид діяльності - виробництво електронних компонентів (з'єднувач рейковий, котушка гальмова, європерехідник, блок затискувачів, профіль СВ - 60 110 - 28, пластини анкерні, підвіси, ін.) та здавання в оренду власного нерухомого майна на митній території України.

Як зазначено в Акті перевіврки, щодо укладення та визначення умов договорів підряду, в Акті перевірки зазначено, що згідно вимог договорів підряду ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» зобов'язувалося побудувати своїми силами і засобами усі споруди, виконати роботи, передбачені умовами договору. Разом з тим до виконання умов договору ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» було залучено підрядника, чим порушено п.1 ст. 838 ЦКУ.

Галузеве законодавство висуває додаткові вимоги до оформлення документів. А саме, наказом Держкомстату України, Держкомбуду України від 04.12.2009 року № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (п.1) (далі - Наказ №554) затверджена типова форма первинного облікового документу у будівництві № КБ-2в , тому ця форма розглядається і як бухгалтерський документ, який має відповідати встановленим правилам бухгалтерського обліку, і як наслідок вірного заповнення по формі і по змісту, тобто відповідності господарської операції діючому законодавству.

В ході перевірки встановлено невідповідність форми № КБ-2в, яка надана ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» ДУВП УТОС, затвердженій формі Наказом № 554, а саме в загальній частині не зазначено графи з визначенням генпідрядника.

Таким чином, перевіряючий дійшов висновку, що підприємством порушено п.1 Наказу №554 порядку заповнення облікового документу у будівництві форми № КБ-2в.

Також, в Акті перевірки від 12.12.2014 року зазначено, що згідно довідки зустрічної звірки надісланої ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з метою виконання будівельно-монтажних робіт ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» (Замовник) укладено договір з ПП «Рембудкомплект плюс» (36120814) (Підрядник) (ДПІ у м. Полтаві). За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» було надано послуги - ремонт м'якої покрівлі адміністративної будівлі підприємством ПП «Рембудкомплект плюс» ( II ланцюг).

Для проведення зустрічної звірки даних, з метою документального підтвердження господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку СГ до ДПІ у м. Полтаві надіслано запит №4662/7/04-61-15-01м від 17.03.204 року.

ДПІ у м. Полтаві на запит надіслана відповідь з актом про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Рембудкомплект - Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010 року - лютий 2013 року.

Проведеною звіркою ПП «Рембудкомплект - Плюс» не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за період: лютий 2010 року - лютий 2013 року, встановлено відсутність у ПП «Рембудкомплет-Плюс» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також відсутня інформація щодо наявності у ПП «Рембудкомплет-Плюс» складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення операцій в об'ємах, що декларуються, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій для надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та не мають реального товарного характеру.

Таким чином, проведеним аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), та придбання у постачальника товарів (робіт, послуг) ПП «Рембудкомплет-Плюс».

Зважаючи на вищевикладене, є підстави вважати, що підприємство ПП «Рембудкомплет-Плюс» не мало можливості здійснювати операції з придбання товарів (послуг) та в подальшому операції з продажу товарів (послуг).

Таким чином, по ПП «Рембудкомплет-Плюс» за перевіряємий період не можливо встановити реальне здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами- покупцями.

На думку ДПІ, наведені обставини свідчать, що за перевіряємий період діяльність ПП «Рембудкомплет-Плюс» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції:

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал,відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі:транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків.

Всі наведені ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у ПП «Рембудкомплет-Плюс» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період серпень - грудень 2012р., січень-лютий 2013 року.

Виходячи з вищенаведеного, контролюючий орган дійшов в Акті перевірки від 12.12.2014р. висновку про нереальність проведення господарських операцій між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», а отже, договори, укладені між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», не спричиняють реального настання правових наслідків.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зпп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних події, що відбулася раніше:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 193.6. статті 198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договорів підряду № 010812 від 01.08.2012 року, № 041201 від 04.12.2012 року, № 051201 від 05.12.2012 року, № 061201 від 06.12.2012 року, укладених між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», останній виступає в якості підрядника та зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорах, на свій ризик виконати певну роботу за завданням Замовника (Дніпропетровського УВП УТОС) з використанням своїх матеріалів та матеріалів Замовника.

При укладенні зазначених договорів підрядником було надано Дніпропетровському УВП УТОС Ліцензію серії АВ № 595581 від 09.11.2011 року, видану Держархбудінспекцією України, з додатком (Перелік робіт). Дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки № 578.10.12-45.21.1, виданий 26.08.2010 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, та Дозвіл на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 579.10.12-45.21.1, виданий 26.08.2010 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, копії яких було надано контролюючому органу при проведенні перевірки.

Представником позивача зазначено, що на виконання умов вищевказаних договорів було складено договірні ціни, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підсумкові відомості ресурсів, акти прийому-передавання матеріалів та інші документи.

Дніпропетровським УВП УТОС було здійснено оплату виконаних робіт на поточний банківський рахунок ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс»:

- за договором № 010812: 03.08.2012 року - 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.; 08.08.2012 року - 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; 09.08.2012 року - 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.; 17.08.2012 року - 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.; 22.08.2012 року - 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; 30.08.2012 року - 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; 07.09.2012 року - 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.; 18.09.2012 року - 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.;

- за договором № 041201: 21.01.2013 року - 28797,05 грн., в т.ч. ПДВ - 4799,51 грн.; - за договором № 051201: 16.01.2013 року - 2387,28 грн., в т.ч. ПДВ - 397,88 грн.;

- за договором № 061201: 16.01.2013 року - 2626,72 грн., в т.ч. ПДВ - 437,79 грн.

ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» виписало позивачеві податкові накладні: № 12 від 03.08.2012 року на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.; № 13 від 06.08.2012 року на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; № 14 від 09.08.2012 року на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.; № 15 від 17.08.2012 року на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.; № 16 від 22.08.2012 року на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; № 19 від 30.08.2012 року на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; № 25 від 07.09.2012 року на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.; № 30 від 18.09.2012 року на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.; № 42 від 28.12.2012 року на суму 28797,05 грн., в т.ч. ПДВ - 4799,51 грн.; № 43 від 28.12.2012 року на суму 2387,28 грн., в т.ч. ПДВ - 397,88 грн.; № 44 від 28.12.2012 року на суму 2626,72 грн., в т.ч. ПДВ - 437,79 грн.

Дніпропетровським УВП УТОС по виписаним ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» податковим накладним задекларовано податковий кредит з ПДВ та заявлено його до відшкодовування.

Факт належного виконання робіт Підрядником підтверджується Актами виконаних будівельних робіт, відповідно самими результатами робіт та відсутністю претензій з боку Замовника (Дніпропетровського УВП УТОС).

Окрім того, факт виконання робіт Підрядником підтверджується пайовою участю орендарів (ПрАТ «СІ-ЕС-ТІ Інвест» та ПрАТ «Київстар»), які користувалися частиною даху адміністративно-виробничого корпусу Дніпропетровського УВП УТОС згідно з укладеними договорами оренди, в оплаті проведених ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» робіт, а саме: ПрАТ «СІ-ЕС-ТІ Інвест» компенсувало Дніпропетровському УВП УТОС 25 % вартості робіт, а ПрАТ «Київстар» здійснило ремонт 25% даху, уклавши через свого представника (ТОВ ВКК «АРІЯ») договір з цим же підрядником (ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс»).

Під час судового розгляду встановлено та не спростовано представником відповідача, що Дніпропетровським УВП УТОС були надані контролюючому органу для проведення перевірки всі необхідні документи.

Щодо посилання відповідача в Акті перевірки на те, що договори, укладені між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», не спричиняють реального настання правових наслідків, суд заначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Отже, договори поставки, виконання робіт чи надання послуг не віднесені до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.

Акт перевірки від 12.12.2014р. не тільки не містить посилань на вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 12.12.2014р. про нереальність, недійсність, нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями, його позиція про те, що цей правочин здійснений без мети настання реальності наслідків, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх недійсними або вироком суду про визнання вини позивача у фіктивності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Слід зазначити, що акт перевірки фактично не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.

Також, є безпідставним і покладення в основу акту перевірки висновків про те, що контрагенти не могли здійснювати господарські операції у зв'язку з відсутністю у них управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, з огляду на те, що у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність носить індивідуальний характер та позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів.

Тому, припущення відповідача про нереальність здійснення господарських операцій, з посиланням на висновки, зроблені Державною податковою інспекцією у м. Полтаві в Акті № 435/22.5-10/36120814 від 10.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Рембудкомплект-Плюс» з питань проведення господарських відносин із платниками податків за період : лютий 2010 року - лютий 2013 року, судом вважаються необґрунтованими.

При укладенні вищезазначених договорів підряду між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» були дотримані вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме:

- зміст правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- Дніпропетровське УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; ,

- волевиявлення сторін договорів було вільним і відповідало їх внутрішній волі;

- правочини вчинено у формі, встановленій законом;

- правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Отже, дії Дніпропетровського УВП УТОС були направлені на настання реальних наслідків, а саме на поліпшення основних фондів підприємства, поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці інвалідам по зору, збереження товарно-матеріальних цінностей підприємства.

З урахуванням наведеного, укладені договори між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», на підставі яких здійснювались господарські операції по виконанню робіт, є дійсними та відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства.

Також, суд вважає безпідставними висновки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська про те, що при виконанні робіт ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» в порушення ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України залучило субпідрядника - ПП «Рембудкомплект-Плюс», оскільки відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що умови укладених між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» договорів підряду № 010812 від 01.08.2012 року, № 041201 від 04.12.2012 року, № 051201 від 05.12.2012 року, № 061201 від 06-12.2012 року жодних застережень щодо неможливості залучення Підрядником до виконання роботи інших осіб (субпідрядників) не містять, у зв'язку з чим, ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», маючи регламентоване законодавством право залучати для виконання робіт субпідрядників, на власний розсуд має обирати доцільність залучення субпідрядників без повідомлення про це замовника.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що про те, що роботи, які є предметами договорів підряду з ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», виконувалися начебто іншими виконавцями, Дніпропетровське УВП УТОС про це не повідомлялося. Договори підряду укладалися саме з цим підрядником - ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», виконані роботи саме від нього приймалися та оплачувались на його поточний рахунок. Дніпропетровське УВП УТОС не несе відповідальність за третіх осіб і не контролює наявність у підрядника або у його контрагентів оформлених працівників та/або потужності, що необхідні для виконання робіт, обумовлених договорами підряду. Підприємство контролює лише виконання підрядником своїх зобов'язань, а не його офіційні чи не офіційні засоби для виконання таких зобов'язань.

Висновок про те, що ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» залучило субпідрядника (ПП «Рембудкомплект-Плюс»), відповідач зробив на підставі довідки зустрічної звірки № 433/151/34655839 від 13.03.2014 року, складеної ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. За результатами перевірки було встановлено, що ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» було надано послуги - ремонт м'якої покрівлі адміністративної будівлі підприємством ПП «Рембудкомплект-Плюс» (II ланцюг).

Однак, як було з'ясовано під час судового розгляду, в Акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про те, що ПП «Рембудкомплект- Плюс» надало послуги по ремонту м'якої покрівлі адміністративної будівлі саме Дніпропетровського УВП УТОС. Окрім того, роботи по виконанню ремонту м'якої покрівлі будівлі адміністративно-виробничого корпусу Дніпропетровського УВП УТОС було предметом лише договору підряду № 010812 від 01.08.2012 року.

Предметами договорів підряду № 041201 від 04.12.2012 року, № 051201 від 05.12.2012 року, № 061201 від 06.12.2012 року, укладених між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», були інші роботи, а саме:

- договір № 041201 - ремонт частини підлоги виробничого цеху Дніпропетровського УВП УТОС;

- договір № 051201 - демонтаж воздуховоду вентиляції на фасаді будівлі адміністративно-виробничого корпусу Дніпропетровського УВП УТОС;

- договір № 061201 - посилення покрівлі будівлі гаражів та складів Дніпропетровського УВП УТОС.

В Акті перевірки також відсутні дані, які б свідчили про те, що ПП «Рембудкомплект-Плюс» надало послуги по виконанню робіт, що були предметом договорів № 041201 від 04.12.2012 року, № 051201 від 05.12.2012 року, № 061201 від 06.12.2012 року, укладених між Дніпропетровським УВП УТОС та ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс».

Щодо посилання податкового органу в Акті перевірки на невідповідність акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, наданої ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» Дніпропетровському УВП УТОС, формі, затвердженій Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві», суд зазначає, що зазначений Наказ в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, запровадив застосування не типових, а саме примірних форм первинних облікових документів у будівництві, які мають рекомендаційний характер і за взаємною згодою сторони мають право змінювати окремі їх умови або доповнювати їх зміст, що, в свою чергу, і було дотримано Дніпропетровським УВП УТОС при прийнятті робіт від ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» за договорами підряду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сума ПДВ у розмірі 20147,00 грн. була правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс». На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, та, відповідно, мало право виписувати податкові накладні. Для включення до складу податкового кредиту коштів у сумі 20147,00 грн. Дніпропетровське УВП УТОС мало усі передбачені законом підстави та у нього були наявні всі необхідні належним чином оформлені документи за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Промтехреконструкція-Сервіс», копії яких були надані відповідачу для проведення перевірки.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання робіт та оплати її вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку та це підтверджується відповідними доказами.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0013201501 від 19.12.2014 року та № 0013211501 від 19.12.2014 року на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0013201501 від 19.12.2014 року та № 0013211501 від 19.12.2014 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 березня 2015 року.

Суддя В.В. Кальник