Постанова

від 31.03.2015 по справі 808/8850/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року о 10 год. 45 хв.Справа № 808/8850/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - Бєлік Г.Ю.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького міського центру зайнятості

до ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від Запорізького міського центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_2, (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 1011,65 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №1533-ІІІ), Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХХІ від 01.03.1991 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №803-ХХІ) та зазначає, що 09.01.2013 ОСОБА_2 звернувся до Запорізького міського центру зайнятості, якому у той же день надано статус безробітного. 16.01.2013 відповідачу на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне трахування на випадок безробіття» призначено виплату допомоги по безробіттю. Зазначає, що 06.08.2013 було припинено реєстрацію відповідача як безробітного у зв'язку з поданням ним до центру зайнятості заяви про припинення реєстрації. Проте, в результаті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення встановлено, що відповідач, під час його перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітного, виконував роботу згідно договору підряду №3 від 10.05.2013, що був укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будрес-Інвест», але про факт укладання даного договору Відповідач центр зайнятості не проінформував. За виконану роботу Відповідач отримав грошову винагороду, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 31.10.2013 за травень 2013 року. Щодо даного факту 22.07.2014 складено акт № 444. Позивач зазначає, що в розумінні ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення», з 10.05.2013 по 31.05.2013 відповідач відносився до категорії зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

В судовому засіданні представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем письмових заперечень до суду не надано, проти позову заперечував та посилався на те, що від ТОВ «Будівельна компанія «Будрес-Інвест» будь-яких сум грошової винагороди згідно акту №3 сдачі-приймання виконаних робіт від підрядника в розмірі 1700 грн. не отримував.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Запорізького міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, у якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком в тому числі на пільгових умовах вислугою років, не укладав договору цивільно-правового характеру, як член селянського господарства не зареєстрований.

Із матеріалів справи встановлено, що Запорізьким міським центром зайнятості з 09.01.2013 ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до Акту №444 від 22.07.2014 Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, складеного Запорізьким міським центром зайнятості (а.с.16), на підставі розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення згідно з запитом від 14.07.2014 №2635/04-10 Запорізького міського центру зайнятості, встановлено, що ОСОБА_2 у період перебування на обліку у Запорізькому міському центрі зайнятості надавав послуги ТОВ «Будівельна компанія «Будрес-Інвест» з 10.05.2013 по 31.05.2013 згідно договору підряду №3 від 10.05.2013, та в 2 кварталі 2013 року ОСОБА_2 отримав дохід у сумі 1700,00 грн.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи Запорізьким міським центром зайнятості ОСОБА_2 виплачено матеріальну допомогу за період з 10.05.2013 по 31.05.2013 у сумі 1011,65 грн.

30 вересня 2014 року Запорізьким міським центром зайнятості видано Наказ №230-0 про повернення виплат.

Позивач надсилав відповідачу Претензію від 02.10.2014 №3633/07-05 (а.с.21) про відшкодування коштів у сумі 1011,65 грн. протягом 15 календарних днів від дня отримання цього повідомлення.

Проте, в добровільному порядку відповідачем сума заборгованості у розмірі 1011,65 грн. повернута не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду за примусовим стягненням з відповідача такої суми.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно статті 2 Закону України №803-ХІІ безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Відповідно до статті 7 Закону України №1533-ІІІ видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Положенням пункту 2 статті 36 Закону України № 1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1 встановлено, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

У пункті 7 Порядку зазначено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 згідно договору підряду №3 від 10 травня 2013 року зобов'язаний своєю працею на свій ризик виконати роботу: монтаж гіпсокартону на замовлення ТОВ «Будівельна компанія «Будрес-інвест».

Суд ставиться критично до заперечень відповідача про те, що він не отримував грошової винагороди за виконання умов договору підряду на підставі наступного.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у ТОВ «Будівельна компанія «Будрес-Інвест» документальне підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_2 суми грошової винагороди.

На виконання вищезазначеної ухвали ТОВ «Будівельна компанія «Будрес-Інвест» надано розрахунково-платіжну відомість ОСОБА_2 за травень 2013 року у розмірі 1700 грн., з яких утримано 292,57 грн. Крім того, до суду надано відомість на виплату грошей №ВЗП-000015 за травень 2013 року до видаткового касового ордера №75 від 21.06.2013 відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від ТОВ «Будівельна компанія «Будрес-Інвест» за виконані роботи грошові кошти у розмірі 1407,43 грн.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи про вищезазначені обставини відповідач позивача не повідомив, а отже ОСОБА_2 незаконно отримав соціальні послуги та матеріальну допомогу у 1011,65 грн. Зазначену сум грошових коштів відповідачем у добровільному порядку не повернуто.

Суд звертає увагу на те, що особи які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того чи отримують вони дохід від такої підприємницької діяльності чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того, наявність чи відсутність умислу при отриманні допомоги по безробіттю особою яка є зайнятою не впливає на відповідальність зокрема на повернення такої допомоги, оскільки законодавством України чітко передбачено, що допомога по безробіттю виплачується виключно не зайнятим особам.

На момент розгляду спору відповідач не сплатив 1011,65 грн. безпідставно одержаної допомоги по безробіттю, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з останнього 1011,65 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) суму коштів у розмірі 1011,65 грн. (тисяча одинадцять гривень 65 коп.), на користь Запорізького міського центру зайнятості, код ЄДРПОУ 20482573, банк одержувач ГУДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015, р/р 37172002004384.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара