Постанова

від 27.02.2015 по справі 826/20193/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 лютого 2015 року 13 год. 30 хв. № 826/20193/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 22 грудня 2014 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у неприйнятті у визначеному чинним законодавством порядку рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,0544 га (далі - земельна ділянка) ;

- зобов'язання відповідача у визначеному чинним законодавством порядку прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У позові (у його прохальній частині) представником позивача також заявлено клопотання про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки діяння та рішення відповідача, вчинені/не вчинені та прийняті/не прийняті відносно позивача, є такими, що суперечать нормам законодавства, та, як наслідок, порушують права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 25 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судове засідання 14 січня 2015 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 14 січня 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що земельна ділянка, відповідно до договору купівлі-продажу від 29 травня 2006 року № 3296, передана позивачу. Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 07 серпня 2006 року № 10-7-05713.

З наявної у матеріалах справи копії листа відповідача від 22 вересня 2014 року № 9208/0/12/27-14 вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (зміна цільового призначення) залишено без розгляду, оскільки склад та оформлення такого проекту не приведений у відповідність до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 28 рішення Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" (далі - рішення № 63/9120) .

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

Процедура встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок передбачена ЗК України.

Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186 1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно зі ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; розташованої на території пам'яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини; розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства; водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до ст. 28 рішення № 63/9120, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, технічна документація із землеустрою щодо поділу чи об'єднання земельних ділянок (далі - види документації) розробляються з дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок підготовки відповідної документації із землеустрою.

Документація із землеустрою складається з текстової та графічної частин.

До проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки додаються затверджені в установленому порядку матеріали погодження місця розташування об'єкта (у разі якщо було погодження місця розташування об'єкта).

Текстова частина документації із землеустрою має містити: пояснювальну записку - для всіх видів документації; експлікацію земель у розрізі землекористувань та угідь - для всіх видів документації; завдання зацікавленої особи розробнику документації із землеустрою на розроблення проекту землеустрою - для всіх видів документації; копію клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою - для всіх видів документації, крім випадку встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) при приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано; дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою - для всіх видів документації, крім випадку встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) при приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано; нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення та документи, що додаються до згоди землекористувача згідно з цим Порядком, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, - для проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання, крім випадків встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) при приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, та передачі (надання) земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування набутого житлового будинку, будівлі, споруди; нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці, - для всіх видів документації; копію матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, якщо такі розташовані на земельній ділянці, - для всіх видів документації; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями - для проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з містобудівного кадастру із відомостями, що характеризують чинні на певній території містобудівні регламенти та інші умови проведення містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості - для всіх видів документації; копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо передачі (надання) земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідки Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки - для проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; документ, що посвідчує право громадянина на користування земельною ділянкою, - для технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) при приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законодавством); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законодавством); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання - у разі формування земельної ділянки або відновлення меж земельної ділянки; акт погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та/або землекористувачами - у разі формування земельної ділянки або відновлення меж земельної ділянки; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності - у разі формування земельної ділянки або відновлення меж таких зон; перелік обмежень у використанні земельних ділянок - для всіх видів документації у разі наявності таких обмежень; перелік можливих видів використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) в межах певної категорії земель відповідно до містобудівної документації - для всіх видів документації; розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виконаний відповідним суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста, затвердженої рішенням Київської міської ради, - для всіх видів документації; засвідчені печаткою та підписом керівника зацікавленої особи установчі документи (для юридичних осіб), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців), копію реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України) (для фізичних осіб - підприємців), а для громадянина - копію документа, що посвідчує особу, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України) - для всіх видів документації; матеріали погодження та державної експертизи проекту землеустрою - для проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; інші матеріали та документи, визначені цим Порядком, в тому числі ті, які додаються до відповідних клопотань про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також необхідні для здійснення державної реєстрації земельної ділянки, визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, - для всіх видів документації.

Графічна частина документації із землеустрою має містити: викопіювання з кадастрової карти (плану); витяг з міського земельного кадастру - для всіх видів документації; актуалізований топоплан зйомки території у масштабі 1:500 з нанесенням меж земельної ділянки та підземних і наземних інженерних мереж (у разі формування земельної ділянки та при передачі (наданні) земельної ділянки для містобудівної діяльності або експлуатації існуючих об'єктів) або 1:2000 (у разі передачі (надання) земельних ділянок закладам системи освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, а також у разі приватизації земельної ділянки, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано) - для всіх видів документації; план земельної ділянки з ситуаційною схемою розташування об'єкта в районі забудови, обов'язковими елементами якого є ситуаційна схема розташування земельної ділянки в системі кварталів населеного пункту, план міського земельного кадастру, креслення земельної ділянки, передбаченої для передачі (надання), експлікація земельних угідь, умовні позначення, масштаб креслення, реквізити розробника документації із землеустрою, підпис та особиста печатка сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, - для всіх видів документації; план земельної ділянки з визначенням зон обмежень (у разі їх наявності) у її використанні, їхніх меж, лінійних розмірів та площі - для всіх видів документації; план розташування земельної ділянки у схемі економіко-планувальних зон міста відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста, затвердженої рішенням Київської міської ради, із зазначенням базової вартості 1 кв. м землі, номера і назви економіко-планувальної зони, локальних коефіцієнтів, які характеризують місце розташування земельної ділянки, - для всіх видів документації; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), що відображають координати поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), - у разі формування земельної ділянки або відновлення меж земельної ділянки; відомості про обчислення площі земельної ділянки - у разі формування земельної ділянки або відновлення меж земельної ділянки; плай земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, - у разі формування земельної ділянки або відновлення меж земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки - для всіх видів документації; інші графічні матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, необхідні для здійснення державної реєстрації земельної ділянки, визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Фрагмент схеми економіко-планувальних зон виконується на основі схеми вулично-шляхової мережі із зазначенням місця розташування земельної ділянки, меж економіко-планувальних зон, їх номерів, зони дії локальних факторів базової вартості 1 кв. м землі.

Пояснювальна записка документації із землеустрою має містити аналіз всіх матеріалів, що містяться в документації із землеустрою, зокрема: матеріалів, що обґрунтовують розмір, місце розташування та цільове призначення земельної ділянки, - для всіх видів документації; нормативної грошової оцінки земельної ділянки - для всіх видів документації; щодо існуючих та можливих обмежень у використанні земельної ділянки (за їх наявності) - для всіх видів документації; щодо існуючого характеру землекористування в районі розташування земельної ділянки - для всіх видів документації; проектного рішення стосовно визначення меж земельної ділянки - у разі формування земельної ділянки; результатів польового обстеження земельної ділянки та фактичного стану її господарського використання - для всіх видів документації; щодо наявності чи відсутності зелених насаджень та їх належності - для всіх видів документації; відомостей про правовий статус земельної ділянки, суміжних землевласників та землекористувачів - для всіх видів документації; про цільове призначення земельної ділянки та видів її використання в межах певної категорії земель - для всіх видів документації; пропонованого порядку вирішення майнових питань щодо земельної ділянки, нерухомого майна (будівель, споруд), яке планується знести (перенести) під час забудови, із посиланнями на документи, які дають можливість вирішити майнові питання (договори, угоди, інші правочини, гарантійні листи, рішення суду, висновки комісій тощо), - у разі необхідності; інших документів, визначених цим Порядком, в тому числі які додаються до відповідних клопотань про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також необхідних для здійснення державної реєстрації земельної ділянки, визначених Порядком ведення Державного земельного кадастру, - для всіх видів документації.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважені органи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Тобто, за результатами розгляду проекту уповноважений орган може або погодити його, або відмовити у такому погодженні. При цьому, у разі відмови у погодженні проекту обов'язковим є посилання на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту може бути тільки невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Разом з тим, як вбачається з листа відповідача, позивачу не відмовлено у погодженні проекту. Відповідачем проект залишено без розгляду у зв'язку з його невідповідністю вимогам законодавства.

Тобто, проект залишено без розгляду з підстав, встановлених для відмови у погодженні проекту, що, за переконанням суду, свідчить про порушення відповідачем вимог законодавства.

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на необхідність повного та всебічного захисту прав та законних інтересів позивача, що є завданням адміністративного судочинства, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у неприйнятті у визначеному чинним законодавством порядку рішення про погодження проекту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у ненаданні у визначеному чинним законодавством порядку висновку про погодження проекту землеустрою або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути проект та надати відповідний висновок.

Вимога про зобов'язання відповідача у визначеному чинним законодавством порядку прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за переконанням суду, не підлягає задоволенню, оскільки зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення або вчинити конкретну дію, зокрема, прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі звернення позивача, виходить за межі компетенції суду та завдань адміністративного судочинства, є формою втручання у повноваження суб'єкта владних повноважень та підміною його юрисдикції. Адміністративний суд не наділений повноваженнями на втручання у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, встановленими ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,0544 га, або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

3. Зобов'язати департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,0544 га, та надати висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин