Ухвала

від 02.04.2015 по справі 826/20712/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20712/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.12.2014 року №178026552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В засідання з'явились учасники процесу.

Представник апелянта просив вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість у позивача були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6-138.9, п.п. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статі, інших витрат, визначених згідно з п. 138.5; п.п. 138.10.5; 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статі та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, згідно з положеннями п.п. 139.1.1 та 139.1 9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом

Згідно зі ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі направлення від 24.11.2014 року №2663/26-55-22-09, наказу від 21.11.2014 року №3466, відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Печерськ-2006», код ЄДРПОУ 34414872 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», код ЄДРПОУ 38007002 за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатами якої складено акт від 01.12.2014 року №1143/26-55-22-/0934414872.

Під час перевірки встановлено порушення ТОВ «Печерськ-2006»: пп.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 , п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами і доповненнями), п.п. 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями), наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року №1379, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071, п.3, 69,71.72,74 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» із змінами і доповненнями, ст. 15.18 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХП «Про охорону праці» із змінами і доповненнями та ДБН Л.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 року № 45 із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 90001 грн.

На підставі акту від 01.12.2014 року №1143/26-55-22-/0934414872 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року №178026552209, яким, за порушення п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання, за платежем податок на додану вартість на загальну суму 135002 грн., з яких, за основним платежем - 90001грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45001грн.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Печерськ-2006» (замовник) та ПП «Пром-Тех-Снаб» (підрядник) укладено договір від 02.07.2014 року №29/14 про виконання роботи по модернізації приміщень (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В 1. Загальнобудівельні роботи) згідно з Договірною ціною та Локальним кошторисом.

На підтвердження виконання вимог вищевказаного договору позивачем були надані до перевірки первинні документи, а саме: договір від 02.07.2014 року №29/14, акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.07.2014 року №87 за липень 2014 року (форма №КБ-2в), договірна ціна на модернізацію приміщень м. Київ, вул. Димитрова,5, корпус 2, літера В1, що здійснюється у 2014 році, локальний кошторис №2-1-1 на модернізацію приміщень (форма№4), підсумкова відомість ресурсів (витрати - за прийнятими нормами), довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2014 року, податкова накладна від 10.07.2014 року №87.

У свою чергу, сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2014 року у сумі 90 000,86 грн..

У акті перевірки податковим органом зазначено, що операції, здійснені ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», не мали реального товарного характеру, роботи не виконувались, не встановлено наявності у контрагентів власних або орендованих транспортних засобів, об'єктивно необхідних для перевезення виробів для виконання робіт, виходячи з територіального розміщення ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» та об'єктів ТОВ «Печерськ-2006» в різних районах міста. Також відповідачем вказано про відсутність у ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та, зокрема, будівельних операцій.

З вищенаведеного податковим органом зроблено висновок про те, що за будівельними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ «Печерськ-2006» необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Податковим органом, при проведенні перевірки використано акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено по ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» 31.12.2014 року №1847/26-59-22-08/38007002 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» яким встановлено, відсутність складських приміщень, транспорту, устаткування та інших необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності контрагента позивача, відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, що у свою чергу свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить і відсутність наміру реального створення правових наслідків, заходами щодо проведення зустрічної звірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами.

Разом з тим, з досліджених колегією суддів матеріалів справи встановлено, що на підставі доказів, що містяться у справі позивачем доведено правомірність віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з контрагентом підтверджені всіма необхідними і належними первинними документами: укладеними договорами, видатковими накладними за вказаним договором, податковими накладними.

В акті перевірки податковий орган не ставив під сумнів достовірність даних, які містять видаткові та податкові накладні, а також не зазначав про невідповідність наданих позивачем первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Висновки акта перевірки позивача від 01.12.2014 року №1143/26-55-22-/0934414872 здійснено податковим органом, виходячи з висновків акту 31.12.2014 року №1847/26-59-22-08/38007002 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ».

Тобто, при проведеній перевірці відповідач, взявши за основу акт перевірки контрагента, зробив висновки стосовно порушення ТОВ «Печерськ-2006» вимог законодавства не перевіривши при цьому даного факту.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Всупереч зазначеним вимогам відповідач не підтвердив правомірності висновків, викладених у акті, та законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07.04.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 07.04.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.