Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/2356/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/2356/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» доПриватного підприємства «Шарм і К» простягнення 250720,00 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Донченко О.Г., довіреність №4-107/14 від 12.12.2014; від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Шарм і К" про стягнення 250720,00 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №1-01/12 від 30.12.2011 позивач передав відповідачу в оренду майно, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по cплаті орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 250720,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2015 порушено провадження у справі №910/2356/15-г та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 30.03.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» (орендодавець) та Приватним підприємством «Шарм і К» (орендар) укладено договір оренди №1-01/12, відповідно до умов якого орендодавець передає в платне користування (оренду), а орендар приймає в оренду автотранспортні засоби (автомобілі), для використання в цілях, визначених орендарем, за плату, на умовах, обумовлених в даному договорі (п. 1.1 договору).

За умовами п. 1.2 договору, перелік автомобілів визначається в акті прийому-передачі автомобілів.

Орендодавець зобов'язався протягом двох календарних днів з моменту підписання вказаного договору передати орендарю автомобілі, вказані в розділі 1 даного договору, в технічно справному стані, склавши при цьому акт приймання-передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін договору, а також надати орендарю необхідну документацію на автомобілі та необхідне обладнання, яке входить в комплектацію автомобілів (п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору).

01.01.2012 сторони договору підписали акт приймання-передачі автомобілів до договору №1-01/12, відповідно до якого орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду автотранспортні засоби в кількості 30 шт. Автомобілі передані в повністю технічно справному стані з документацією і спорядженням, що забезпечує безперешкодну можливість їх експлуатації у відповідності до договору.

За орендовані автомобілі орендар до 9-го числа наступного місяця сплачує орендодавцю орендну плату (орендні платежі) в розмірі 960,00 грн. з ПДВ в місяць за один автомобіль (п. 3.1 договору).

Пунктом 8.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2012, сторони визначили, що даний договір вступає в силу з 01.01.2012 і діє до 31.03.2013.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч.3 ст. 285 ГК України та умов п. 2.2.3 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оренди №1-01/12 від 30.12.2011 щодо здійснення плати за оренду, сплату в повному обсязі не здійснив внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 250720,00 грн., яка і заявлена до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендар зобов'язаний до 9-го числа наступного місяця сплачувати орендодавцю орендну плату (орендні платежі) в розмірі 960,00 грн. з ПДВ в місяць за один автомобіль.

При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 250720,00 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Шарм і К» (02002, м. Київ, пр. Визволителів, 5, ідентифікаційний код 30220339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, поверх 3, ідентифікаційний код 30931228) 250720 (двісті п'ятдесят тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу та 5014 (п'ять тисяч чотирнадцять) грн. 40 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.04.2015.

Суддя Т.В.Васильченко