Ухвала

від 31.03.2015 по справі 910/2970/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.03.2015Справа № 910/2970/15-г За заявою приватного підприємства "Серна-2000"

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 13.11.2014 у справі № 29-10/14

У справі за позовом фізичної особи-підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича

до приватного підприємства "Серна-2000"

про стягнення заборгованості

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від ФОП Джяутова Валерія Вінцентасовича Паляничко О.В.(за довіреністю)

Від ПП "Серна-2000" Жулай С.В.(директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

10.02.2015 приватне підприємство "Серна-2000" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 13.11.2014 у справі № 29-10/14.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2015 порушено провадження у справі №910/2970/15-г та призначено до розгляду на 26.02.2015.

26.02.2015 розгляд справи не відбувся у зв"язку зі знаходженням судді Головатюка Л.Д. у відрядженні.

Розгляд справи призначено на 10.03.2015.

10.03.2015 в судовому засіданні оголошено перерву на 24.03.2015, а 24.03.2015 - на 31.03.2015 для подання додаткових доказів по справі.

Представник ПП "Серна-2000" з'явився в судове засідання 31.03.2015, надав пояснення по суті справи, заяву підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник ФОП Джяутова Валерія Вінцентасовича в судове засідання 31.03.2015 також з'явився, проти заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2014 постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Український правовий альянс» у судовому засіданні у справі № 29-10/14 (суддя - В.І. Кострюков) за позовом ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ДЖЯУТОВА В.В. (надалі - Позивач) до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЕРНА-2000» (надалі - Відповідач або Скаржник) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій судом було прийнято рішення про задоволення позову повністю та стягнення з Відповідача суми коштів у розмірі 390 720 грн. (триста дев'яносто тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.), із яких 84 000 грн. - сума основного боргу; 306 720 грн. - пеня. Рішення вступає в силу з моменту його підписання.

Як встановлено судом, про вказане рішення ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СЕРНА-2000» дізналося 04.12.2014, про що свідчить відмітка на конверті про отримання рішення Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

В порушення вимог до місцезнаходження третейського суду, який повинен розташовуватись за місцем знаходження організації, що створює третейський суд, а саме за місцезнаходженням Асоціації «Український правовий альянс» 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 8-А, справу було розглянуто в приміщенні постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» за адресою: м. Київ, вул. Смирнова- Ласточкіна, 14 суддею В.І. Кострюковим одноособово.

У своєму рішенні суд зазначив, що Ухвалою суду від 22.10.2014 було порушено провадження у справі 29-10/14 та розгляд справи призначено на 03.11.2014 о 10.00 год. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду був повідомлений належним чином. Ухвалою від 03.11.2014 розгляд справи було перенесено на 13.11.2014.

13.11.2014 представники відповідача в судове засідання повторно не з'явилися та суд дійшов до висновку, що відповідач двічі повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Підтвердження відправки письмових повідомлень на адресу скаржника немає.

Крім того, у рішенні суд зазначає, що п.п. 4.5. п. 4 договору про надання послуг №7/02-12 від 07.02.2012, укладеного між ФОП Мельниченко П.А. та ПП «СЕРНА-2000», передбачено, що при наявності спору по договору, сторони намагаються вирішити його шляхом переговорів. Якщо сторони не змоги прийти до згоди, спірні питання вирішуються у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс», відповідно до регламенту цього суду, що являється третейською оговіркою, узгодженою сторонами правочину.

Також у рішенні вказано, що п. 8 договору про відступлення права вимоги (цесії) від 10.12.2012 №19/12, укладеного між ФОП Мельниченко П.А. та ФОП Джяутовим В.В., передбачено, що усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» у відповідності з регламентом цього суду. Сторони домовились, що розгляд справи в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється третейський суддею одноособово. Призначення третейського судді сторони доручають голові постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Розглянувши матеріали справи без участі представника відповідача, 13.11.2014 суддя Кострюков В.І. одноособово прийняв рішення про задоволення позову ФОП ДЖЯУТОВА В.В. повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду визначені в ст. 122 5 Господарського процесуального кодексу України.

Як на підставу для скасування Рішення заявник вказує на:

- те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", оскільки визначені сторонами в третейському застереженні судді не повідомили їх про підстави самовідводу, а будь-яких доказів правових підстав призначення судді Стеценка В.П. для розгляду справи №190/11 на момент прийняття Рішення не існувало;

- те, що третейським судом не було належним чином повідомлено приватне підприємство "Серна-2000" про розгляд справи №29-10/14, що мало своїм наслідком вирішення такого спору за його відсутності.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).

Досліджуючи питання призначення у спірній справі складу третейського суду для її вирішення суд виходить із того, що за змістом статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 за №3-рп/2004).

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо визнанням поняття права на суд, встановлений законом, не обов'язково має розумітися як суд класичного виду, інтегрований у стандартну судову систему держави (рішення у справі "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства" від 28.06.1984, рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" від 8.07.1986, рішення у справі "Регент проти України" від 03.04.2008.).

Отже, третейський суд відповідає поняттю "суду" в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, а тому здійснюючи свою діяльність повинен дотримуватися в т.ч. встановлених такою нормою гарантій.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5019/1884/12.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "П'єрсак проти Бельгії" від 01.10.1982 №8692/79 зазначено, що фраза "встановлений законом" стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Цанд проти Австрії" (заява №7360/76) зазначено, що термін "суд, встановлений законом", в пункті 1 статті 6 Конвенції, регулює всі організаційні засади судочинства, включаючи питання, що стосуються юрисдикції визначених категорій судів", а в рішенні у справі "Бускаріні проти Сан-Марино" від 04.05.2000, заява №31657/96, Європейський суду вказав на те, що формулювання "суд, встановлений законом" стосується не тільки правових засад судочинства, але й законності складу суду.

Тобто, Європейський суду з прав людини у своїй практиці насамперед звертає увагу на два аспекти судочинства: формування суду та його компетенцію.

Так, в рішенні у справі "Компанія "DMD GROUP" проти Словаччини" Європейський суд з прав людини визнав порушення права на суд, встановлений законом, з огляду на те, що: а) питання передання справі від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульоване в національному праві, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань; б) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно змінювався головою суду.

Отже, практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що порушення процедури призначення представників судової влади, яка визначена національним законодавством, або нечіткість законодавства, що створює умови для зловживань, дає підстави для визнання порушення права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про третейські суди», склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

За статтею 17 вказаного закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Із ст. 20 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» вбачається, що склад третейського суду формується шляхом призначення (обрання) третейських суддів (третейського судді) із Списку третейських суддів.

Сторони можуть на власний розсуд визначати число третейських суддів, у тому числі одного або будь-яку непарну кількість третейських суддів, а також визначити конкретного суддю (суддів) для розгляду спору. Якщо немає угоди сторін про кількість третейських судів або ж не визначено конкретного суддю (суддів), то формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється в такому порядку :

1. особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, протягом 3 робочих днів обирає одного суддю зі Списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»;

2. у випадку, якщо особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, не обере суддю в строк зазначений в п.п. 1 п. З цієї статті, то суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»;

3. ухвалою про порушення Третейського провадження, оформленою відповідно до ст. 17 цього Регламенту, відповідачу повідомляється прізвище судді, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду;

4. відповідач після отримання ухвали про порушення Третейського провадження має право протягом 10 днів або погодитись на кандидатуру запропоновану в даній ухвалі або обрати ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів;

5. у випадку, якщо після спливу 10 денного строку відповідач не погодить кандидатуру третейського судді зазначеного в ухвалі про порушення Третейського провадження, чи не обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, справа розглядається суддею, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду, одноособово;

6. у випадку, якщо відповідач обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, обрані судді протягом 10 днів обирають ще одного третейського суддю зі Списку третейських суддів для забезпечення непарної кількості третейських суддів, та третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів;

7. у випадку, якщо обрані сторонами судді не оберуть ще одного третейського суддю, то такий суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Однак, як вбачається із матеріалів справи, всупереч нормам Закону та Регламенту вказаного суду жодних пропозицій від позивача про обрання судді до суду не надходило, крім того, також і до відповідача не надходило жодних листів із пропозицією погодитись із кандидатурою судді або обрати ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, як це передбачено ст. 20 Регламенту.

Як вбачається із п. 4.5 договору про надання послуг №7/02-12 від 07.02.2012, при наявності спору по договору, сторони намагаються вирішити його шляхом переговорів. Якщо сторони не змоги прийти до згоди, спірні питання вирішуються у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс», відповідно до регламенту цього суду.

Суд зазначає, що саме вказаний договір про надання послуг, підписаний відповідачем, містить третейське застереження, яке слід застосовувати у даній справі. На противагу цьому Договір про відступлення права вимоги, який містить посилання на те, що «сторони домовились, що розгляд справи в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється третейський суддею одноособово, призначення третейського судді сторони доручають голові постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», був підписаний лише Первісним кредитором (ФОП Мельниченко П.А.) та Позивачем як Новим кредитором та не містить підпису відповідача та разом з тим і його згоди.

Приймаючи спірне рішення, суддя не прийняв до уваги, що саме договір пре надання послуг №7/02-12 від 07.02.2012 підписаний відповідачем належним чином, відтак, при розгляді спору повинно бути прийняте третейське застереження, яке міститься у вказаному договорі. У даному випадку третейське застереження у договорі від 07.02.2012 не містить посилання на те, що «сторони домовились, що розгляд справи в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється третейський суддею одноособово. Призначення третейського судді сторони доручають голові постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», а вирішення спору передбачається відповідно до регламенту суду, у даному випадку - згідно зі ст. 20 Регламенту постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Таким чином, вищенаведене свідчить про порушення норм п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», а саме: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 вказаного закону, тому дане рішення у справі №29-10/14 підлягає скасуванню.

Отже, визначення головою третейського суду одноособового складу суду та призначення для розгляду справи № 29-10/14 третейського судді Кострюкова В.І. відбулось поза межами регламенту постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», а відтак, порядок формування складу третейського суду, передбачений ст.ст. 17-19 Закону України "Про третейські суди", при розгляді третейської справи був порушений.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 122-5 ГПК України рішення третейського суду підлягає скасуванню, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статтей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

З огляду на викладені положення вбачається, що розгляд відповідного спору між сторонами мав бути здійснений погодженими суддями, а у випадку неможливості ними розгляду такого спору - суддею, призначеним Головою постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», що за системним аналізом положень Закону України "Про третейські суди" та Регламенту має бути погоджений сторонам шляхом реалізації свого права на заявлення відводу.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини таке призначення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» судді для розгляду конкретного спору в будь-якому разі повинно здійснюватися з дотримання принципів організації і діяльності третейського суду, зокрема, таких як: законність; незалежність третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівність всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальність сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та з забезпечення права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Тобто, формування складу суду для розгляду конкретної справи становить систему взаємопов'язаних дій Голови постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», відповідного третейського судді та учасників третейського спору, що полягають у передачі третейського спору на розгляд відповідного судді, повідомлення про призначення такого судді учасників, реалізація останнім свого права на заявлення відводу такому судді у випадку існування встановлених законом підстав (погодження відповідного судді для розгляду справи).

Отже, можливість реалізації учасниками третейського спору своїх обов'язків (прав) в процесі формування складу суду щодо погодження відповідного судді для розгляду конкретної справи (реалізація права на заявлення відводу судді у випадку існування встановлених законом підстав) обумовлена їх обізнаністю про особу, призначену Головою постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» в якості третейського судді, що кореспондується з обов'язком третейського суду повідомити про таке призначення.

З огляду на викладені обставини суд вважає обґрунтованим твердження заявника про те, що формування складу суду для розгляду відповідного спору у третейській справі №29-10/14 відбувалося з порушенням закріпленого Конвенцією принципу права на суд, встановлений законом.

З огляду на викладені обставини вбачається, що постійно діючим третейським судом при Асоціації «Український правовий альянс» не було дотримано принципів формування законного складу суду, що свідчить про порушення права учасника такого спору на суд, встановлений законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що склад третейського суду, яким було прийнято Рішення, не відповідав вимогам ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди", що в силу положень п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та п. 4 ч. 2 ст. 122 5 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування Рішення.

Аналогічна правова позиція була висловлена в Постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2014 у справі №910/8043/14.

Крім того, суд наголошує, що в матеріалах справи № 910/2970/15-г відсутні докази належного повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи, що свідчить про те, що відповідач не отримував жодних документів, які б свідчили про розгляд справи у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» та, відповідно, жодних доказів про отримання таких документів не міститься у матеріалах справи.

Суд зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, місце, та час розгляду справи, однак, у рішенні не вказано про наявність доказів самого факту відправлення відповідачеві ухвал суду, зокрема, від 22.10.2014 та 03.11.2014 (не наведено реквізитів поштового відправлення тощо).

Забезпечення участі сторін при розгляді справи у третейському суді покладається на третейський суд. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про третейські суди» сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Однак, оскільки відповідач не отримував жодної ухвали суду, він не зміг забезпечити явку свого представника у судові засідання, зокрема, те, на якому було прийняте оскаржуване рішення.

Місцезнаходження ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЕРНА-2000», 02160, м. Київ, Харківське шосе, будинок 14/1, квартира 56, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до пп. 2,4 ч. З ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 4 ст. 39 Закону України «Про третейські суди» третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.

Однак, відповідач такої можливості був позбавлений.

На підтвердження того, що судом не надсилались на адресу відповідача будь-які документи, слугує також довідка №1 від 16.12.2014( в матеріалах справи), видана Начальником поштового зв'язку за місцем знаходження відповідача, згідно з якою у період з 01.10.2014 по 15.12.2014 жодної кореспонденції за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 14/1, кв. 56 не надходило.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав, зокрема:

1. склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;

2. третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Оскільки при винесенні рішення третейським судом у даній справі було порушено п.п. 4, 5 ч. З ст. 51 Закону України «Про третейські суди», а саме: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 вказаного закону та суд вирішив питання про права та обов'язки ПП «СЕРНА-2000», яке не брало участі у справі, то рішення у справі №29-10/14 підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 122 6 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення. В ухвалі господарського суду мають бути також зазначені: відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття; найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується; прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін третейського спору; вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково.

Згідно п. 6.1.9. постанови Пленуму Вищого господарськуого суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу, зміст якої, з огляду на припис частини першої статті 122 6 ГПК, має відповідати статті 84 (а не статті 86) названого Кодексу, з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. Одна з таких особливостей полягає в тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 122 5 ГПК.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд відповідної заяви покладають на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 84, 122 4 -122 6 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву приватного підприємства "Серна-2000" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 13.11.2014 у справі № 29-10/14 задовольнити.

2. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" у складі судді Кострюкова В.І. від 13.11.2014 у справі № 29-10/14 за позовом фізичної особи-підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича до приватного підприємства "Серна-2000" про стягнення заборгованості скасувати повністю.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича (04086, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 18-А, кв. 71, ідентифікаційний номер 2694910033) на користь приватного підприємства "Серна-2000" (02160, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 14/1, кв. 56, код ЄДРПОУ 31024634) судовий збір у розмірі 2 436(дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Видати наказ.

5. Ухвала господарського суду може бути оскаржена у порядку, визначеному ГПК України для оскарження рішення суду першої інстанції.

6. Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

7. Матеріали справи №29-10/14 повернути до постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс".

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту ухвали - 07.04.2015