Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/6626/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/6626/15-г За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Діброва" Шевченківського району

про стягнення 41 402,69 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Гутій І.В. за довіреністю від 25.12.2013

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 06.04.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Діброва" Шевченківського району (відповідач) заборгованості в розмірі 41 402,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/6626/15-г, розгляд справи призначено на 06.04.2015.

В судове засідання, призначене на 06.04.2015, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, які суд долучив до вказаної справі.

В судове засідання, призначене на 06.04.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва", Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради перейменоване на Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Відповідно до п. 2.1. Статуту Підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

Комунальне підприємство «ЖЕК «Діброва» Шевченківського району» є орендарем нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Естонська,1/5 та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг КП «ЦОС Шевченківського району.

Відповідно до розрахунку заборгованості за комунальні послуги по нежитловому приміщенню КП «ЖЕК «Діброва» Шевченківського району» (вул. Естонська,1/5), за період з 19.10.2010 по 27.06.2014 заборгованість Відповідача складає: 32 807,76 грн.

Несплата комунальних послуг свідчить про неналежне виконання Відповідачем зобов'язань, а тому порушує право Позивача на одержання плати за надані комунальні послуги в установлений законодавством строк.

Те, що між Відповідачем і Позивачем виникло зобов'язання підтверджують наступні норми законодавства.

Так, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.. 11 ЦК. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між Позивачем та Відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки Позивач надає житлово-комунальні послуги, а Відповідач ними користується.

У ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ, міститься визначення поняття споживача, як фізичної чи юридичної особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Таким чином, юридична чи фізична особа, що отримує житлово- комунальні послуги зобов'язана оплачувати їх.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18. Порядку обліку та оплати послуг Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.»

Таким чином, зобов'язання Відповідача в умовах неукладеного договору на постачання комунальних послуг, виникає на підставі дії законів, що перелічені вище, а не укладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиті комунальні послуги.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6 209,23 грн. та 3% річних в сумі 2 386,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, три відсотки річних становлять 2 386,19 грн., а інфляційні втрати - 6 209,23 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Діброва" Шевченківського району (04190, м. Київ, вулиця Естонська, будинок 5; ідентифікаційний код: 34966139) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (м. Київ, вул. М. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) 32 807 (тридцять дві тисячі вісімсот сім) грн. 26 коп. -основного боргу, 6 209 (шість тисяч двісті дев'ять) грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 2 386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 19 коп. - 3 % річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп. -суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 08.04.2015

Суддя М.О. Лиськов