Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/2379/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/2379/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДОР МУЛЬТИМЕДІА»

до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк»

про виконання обов'язку в натурі

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Авраменко О.В. дов. №б/н від 10.03.2015р. Липський М.І. дов. №б/н від 10.03.2015р. від відповідача -не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДОР МУЛЬТИМЕДІА» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний Банк» про зобов'язання перерахувати кошти на загальну суму 95 870,00 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1 917,41 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам укладеного між сторонами Договору банківського рахунку №23-449/ЮО від 19.06.2013 відповідачем не здійснено перерахування коштів на загальну суму 95 870,00 грн. на підставі наданих платіжних доручень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2015 порушено провадження у справі №910/2379/15-г та призначено розгляд справи на 11.03.2015

11.03.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/2379/15-г від 06.02.2015.

11.03.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив №б/н від 11.03.2015 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.03.2015 оголошувалася перерва до 30.03.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача в судове засідання 30.03.2015 з'явилися, надали додаткові документи для долучення до матеріалів справи, заперечення на відзив на позовну заяву, відповідно до яких просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 30.03.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань станом на дату розгляду справи не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/2379/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.03.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДОР МУЛЬТИМЕДІА» (далі - Позивач, Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» (далі - Відповідач, Банк) укладено Договір банківського рахунку №23-449/ЮО (далі - Договір), відповідно до якого на умовах та в порядку і в строки, що передбачені цим Договором, Банк, після отримання від Клієнта документів, визначених діючим законодавством, здійснення належної ідентифікації Клієнта та його уповноважених представників, відкриває Клієнту поточний рахунок №260022882801 (гривня) (далі -Рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, отримує плату за обслуговування клієнта згідно з тарифами на операції та послуги Банку (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору платежі з рахунку Клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. У разі виникнення у Клієнта потреби в термінових платежах, Банк, в разі технічної можливості, може здійснювати платежі з рахунку Клієнта з урахуванням поточних надходжень за умови погодження виконання цих платежів Банком.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що розрахункові документи Клієнта на переказ грошових коштів з рахунку Банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в Банк в операційний час. В разі надходження документів після операційного часу вони приймаються як «вечірні» і виконуються наступного операційного дня. По узгодженню сторін та оплати вартості послуг відповідно до розділу 4 цього Договору платіжні доручення Клієнта Банк може виконати після операційного часу.

Приписами підпункту 3.3.2 Договору встановлено, Банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку, своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог нормативно-правових актів України.

Як вказує Позивач, Відповідачеві було подано на виконання платіжні доручення:

- №82 від 11.09.2014 на суму 500,00 грн.;

- №83 від 11.09.2014 на суму 500,00 грн.;

- №111 від 16.09.2014 на суму 370,00 грн.;

- №112 від 16.09.2014 на суму 500,00 грн.;

- №115 від 18.09.2014 на суму 500,00 грн.;

- №117 від 17.10.2014 на суму 5000,00 грн.;

- №118від 17.10.2014 на суму 73 000,00 грн.;

- №119 від 17.10.2014 на суму 15 500,00 грн.

Спір у справі виник, на думку Позивача, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем узятих на себе зобов'язань, відповідно до укладеного Договору, у результаті чого кошти в сумі на загальну суму 95 870,00 грн. не були перераховані відповідно до платіжних доручень.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив до Відповідача Вимогу №11 від 17.10.2014 з вимогою негайного перерахування коштів на загальну суму 95 870,00 грн. Проте, як зазначає Позивач, указана Претензія залишена Відповідачем без задоволення, відповіді та належного реагування.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 72 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок Клієнта, в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений Договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений Договором банківського рахунка або законом. (ст. 1068 ЦК України).

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

У своєму відзиві на позовну заяву Відповідач вважає, що Банк не зобов'язаний здійснювати перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями, оскільки Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 за №732 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 20.11.2014 прийнято рішення № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк», згідно з яким у Банку з 21.11.2014 по 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду, у зв'язку з чим на підставі п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Доводи Відповідача з приводу того, що Банк не зобов'язаний здійснювати перерахування коштів не приймаються судом з огляду на наступне.

Як зазначалося раніше, Пунктом 2.7 Договору передбачено, що розрахункові документи Клієнта на переказ грошових коштів з рахунку Банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в Банк в операційний час. В разі надходження документів після операційного часу вони приймаються як «вечірні» і виконуються наступного операційного дня..

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про причини невиконання платіжних доручень, що є порушенням п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. (ст. 1074 ЦК України).

Судом встановлено, що всупереч вказаної норми Банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження своїми коштами, що знаходяться на його поточному рахунку №260022882801, відкритому в Банку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, судом враховано, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 за №732 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 20.11.2014 прийнято рішення № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк», згідно з яким у Банку з 21.11.2014 по 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та у розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.

Таким чином, під час розгляду в суді даного спору в Банку була запроваджена тимчасова адміністрація.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку.

Однак, станом на 20.11.2014, тобто на момент запровадження тимчасової адміністрації, Банк уже вважався таким, що прострочив своє зобов'язання з перерахування коштів за наданими платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33; код ЄДРПОУ 34353904) виконати зобов'язання в натурі та перерахувати кошти на загальну суму 95 870,00 грн. з поточного рахунку №260022882801, що відкрите Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНДОР МУЛЬТИМЕДІА» (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11; код ЄДРПОУ 38765837) за наступними платіжними дорученнями: №82 від 11.09.2014 на суму 500,00 грн., №83 від 11.09.2014 на суму 500,00 грн., №111 від 16.09.2014 на суму 370,00 грн., №112 від 16.09.2014 на суму 500,00 грн., №115 від 18.09.2014 на суму 500,00 грн., №117 від 17.10.2014 на суму 5 000,00 грн., №118 від 17.10.2014 на суму 73 000,00 грн., №119 від 17.10.2014 на суму 15 500,00 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33; код ЄДРПОУ 34353904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДОР МУЛЬТИМЕДІА» (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11; код ЄДРПОУ 38765837) судові витрати у розмірі 1 917,41 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 03.04.2015.

Суддя А.В.Яковенко